РОЗДІЛ 2
КОНТЕКСТУАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЛЕКСИКИ РВ, ЩО ПОЗНАЧАЄ ЛЮДИНУ ТА ГРУПУ ЛЮДЕЙ
2. 1. Список синонімів Т. Єлізаренкової
Для прояснення ріґведійських уявлень про людину необхідним є контекстуальний аналіз слів, якими її позначали22. Такий аналіз особливо важливий у тексті, де ці уявлення не є спеціально викладеними та не становлять узгодженого погляду одного автора.
У своєму дослідженні граматики ведійської мови Т. Єлізаренкова, відзначаючи її розвинену синонімію, наводить поняття, які позначені "найбільшою кількістю синонімів... у РВ" [15, 40]. "Близько 20-и слів, - пише дослідниця, - виражають поняттяя... "людина" / "чоловік" / "муж" ("человек" / "мужчина" / "муж") - ayu-, car?a?i-, jana-, nar-, narya-, pu?s-, puru?a-, puru-, p?ru?a-, manu-, manu?a-, manu?ia-, manus-, marta-, martya-, manava-, m?nu?a-, vis-, vira-" [15, 41].
У нашій роботі стисло розглянемо цей багатий синонімічний ряд, який разом з класичним словником до РВ Г. Ґрассманна [136] послужить нам точкою відліку, доцільність доповнення його одними словами та виключення інших. Оскільки детальний аналіз семантики слів на позначення людини, більшість з яких не є достатньо проясненими, задача вкрай широка, зосередимось не на всій значеннєвій сфері слова, а лише на випадках, коли воно позначає людину / людей, а також на питанні, по відношенню до яких людей воно використовувалось23.
2. 2. Слова на позначення людини від кореня -man-
Найбільш продуктивним коренем для утворення слів на позначення людини є -man-.
2. 2. 1. M a n u-, m a n u-, m a n u s-. Традиційним є звернення до повного "Словника до РВ" Г. Ґрассманна. Найбезпосереднішими дериватами від кореня -man- є manu-, manu-, manus-. Єлізаренкова у цитованому синонімічному ряді не наводить manu-, проте сaме слово з таким наголосом має широкий вжиток у РВ. Отже, звернемось найперше до manu-. Ґрассманн подає:
"manu, чол. рід [від man], 1) людина, в однині також збірне людство, як jana, поруч з яким воно (manu-. - О. Л.) (130, 5)24 трапляється; 2) Ману, прародитель людей ...25 7) множина, мужі - стосовно богів (Manner, von den Gottern)".
Ґрассманн відзначає понад 70 віршів РВ, де вжито manu-26.
У глосарії К. Ґельднера [128], дослідженні Т. Барроу [3, 155, 170] та словнику М. Моньєр-Вільямса [177] подано manu-, а не manu-. Manu- (без manu-) називає серед слів на позначення людини і Єлізаренкова у своїй більш пізній праці [23, 69], де наведено менш повний список, ніж вищецитований. Наявне у Ґрассманна та конкордансі Лубоцького27 [165, http://assel.flaez.ch/rv?wort=manau/] manu- має лише три випадки вживання у тексті РВ: VІІІ, 72, 2; ІХ, 63, 8 та ІХ, 65, 16. Парадигма відмінювання цих трьох випадків manu-28 є спільною з парадигмою широковживаного manu-. За Ґрассманном, manu- означає "людина".
Як показує розгляд вживання manu-, воно в усіх трьох випадкахттрапляється у подібному контексті, пов'язаному з ритуалом виготовлення соми, та означає безпосередньо причетного до ритуалу, того, хто встановлює зв'язок, контакт з божеством. У даному разі навряд чи можна визначити, мається на увазі в усіх трьох віршах людина чи Ману29, "людина par excellence або репрезентант людини та батько людського роду" [177, 784].
Отже, manu-. Контекст уживання даного слова впродовж усієї пам'ятки неодмінно пов'язаний з відносинами "людина - боги", тією центральною віссю РВ, навколо якої обертаються думки її авторів. Словом manu- позначають тих, хто поклоняється божествам (deva-) РВ. Manu- складає гімни, приносить жертвоприношення, вступає у зв'язок з богами заради отримання певних благ. Боги опікуються manu-, а manu- вшановує богів. Ми не вдаватимемось до з'ясування, коли мається на увазі першопредок Ману, а коли людина взагалі при вживанні manu- в однині, тим більше що, по-перше, у багатьох випадках це розрізнення провести навряд чи можливо, а по-друге, воно не є надто важливим для нашого дослідження. Головне, що в усіх випадках manu- пов'язаний з поклонінням deva-, у РВ бувають лише "віддані богам" (devayant-) manu- (Х, 91, 9).
Становить інтерес опозиція у деяких контекстах manu- та дасью/дасів (докладно про це див. у п'ятому розділі нашого дослідження), які були ворогами manu- та не поклонялися його богам (наприклад, II, 19, 4; II, 20, 7; VI, 21, 11; VIII, 98, 6). Зацитуємо вірш ІІ, 20, 7:
Цей Індра, вбивця Врітри, руйнівник фортець, розкидав чорнолоних дасів30.
Він витворив для manu- землю та води. Він завжди робив ефективною хвалу жертводавця.31
Винятком є вірш з порівняно пізньої частини РВ VIII, 46, 32, в якому жрець отримав винагороду від даси на ім'я Балбутха Тарукша. Вірогідно, даси асимільовувались з арійцями, проте жодного разу ми не помітили, щоби у РВ слово manu- вживалося стосовно дасью/дасів.
Зауважимо, що наявність ще одного значення manu-, яке подає Ґрассманн - "множина, мужі - стосовно богів", - є сумнівною. Показовим випадком, який міг дати підстави для виокремлення такого значення, є, вірогідно, І, 89, 7, де серед переліку запрошуваних на жертвоприношення богів стоїть фраза "manu- (у множині. - О. Л.), чиїм язиком є Аґні (agnijihv? manava?)". Аґні є язиком богів, яким вони споживають жертву. Це, очевидно, і дозволяє припускати вживання у вказаному вірші manu- стосовно богів, проте "manu-, чиїм язиком є Аґні", могли бути названі Рібгу, люди, нащадки Ману, які своєю майстерністю здобули статус богів і долю у жертвоприношенні соми32. Жоден випадок вживання manu-, на нашу думку, не може вважатися достатньо певним підтвердженням значення "мужі - стосовно богів"33. Ґельднер та Моньєр-Вільямс не подають такого значення.
За manus-, також утвореним безпосередньо від -man-, Ґрассманн визнає рівнозначність з manu-. Ці слова відмінюються за неоднаковою парадигмою, але називний та знахідний відмінок однини manus- збігаються з називним відмінком однини manu- (такою спільною формою є manus), причому внаслідок подібності ситуації вживан