РОЗДІЛ 2
ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріал і методи досліджень
Лабораторні дослідження проводились у 2001-2004 рр. в лабораторії неінфекційних
хвороб тварин і ветеринарної санітарії Інституту ветеринарної медицини УААН
(Київ). Виробничі випробовування дезінфектантів проводили в господарствах
тваринницького та м’ясомолочного напрямку Броварського району Київської області
ТОВ “Радуга”, молокозавод ВАТ “Бровари-молоко”, боєнський цех СТ “Пайовик”.
Представлена робота є плановою темою – Розробити і впровадити комплексні
терапевтичні та нові дезінфікуючі препарати пролонгованої дії ( на 2001-2005
рр.) номер державної реєстрації 0101U 000818.
Основний напрямок досліджень – розробити дезінфікуючі засоби з пролонгованою
дією на мікроорганізми середовища тваринницьких приміщень, зокрема
санітарно-показових (бактерії групи E. coli, стафілококи). В експериментах були
використані штами E. сoli (№1257), St. aureus (№209-Р).
Реальний шлях зниження витрат при одночасному підвищені ефективності
знезаражування - застосування деззасобів у формі бактерицидних пін. При цьому
методі змішують водяні розчини хімічних препаратів з дезінфікуючими
властивостями, з аніон-активними піноутворювачами (ПАР) і подають
повітряно-механічну піну середньої кратності на оброблювані поверхні за
допомогою піно-генератора ПГ-1.
Контроль якості дезінфекції проводили в лабораторних умовах згідно з вимогами
інструкції “Проведение ветеринарной дезинфекции объектов животноводства” [167],
[113] та розроблених нами методичних рекомендацій “Визначення ефективності
знезараження приміщень піноутворюючими деззасобами”. Для виявлення бактерій E.
coli 0,5 см3 змиву висівали в 5 см3 середовища КОДА. Висіви ставили в термостат
при температурі +37°С на 24 год. При зміні кольору середовища до зеленуватого і
наявності газоутворювання результат вважали позитивним.
Для виявлення стафілококів 0,5 см3 центрифугату висівали в 5 см3 сольового МПБ.
Через 22-24 год. інкубації при +37оС робили пересівання на сольовий (8,5%) МПА.
Після інкубації при +37оС з колонії готували мазки для мікроскопії. Для
тест-об’єктів використовували дерево, кахель, бетон, цеглу в вигляді квадратних
форм розміром 10 х 10 см (рис.2.1).
Рис. 2.1 Тест-об’єкти
Тест-об’єкти очищали і стерилізували в автоклаві при температурі +120°С
протягом 60 хв. Для контамінації тест-об’єктів на їх поверхні наносили
стерильною піпеткою 1 мл 2-х мільярдної культури Е. со1і та St. aureus.
Контаміновані тест-об’єкти залишали в горизонтальному положенні до повного
висихання. Тест-об’єкти розміщали в кюветах в горизонтальному і вертикальному
положенні. Розчини випробовуваних дезінфектантів та натрію їдкого в
концентраціях 0,05; 0,1; 0,2; 0,3 і 0,5 % наносили на контаміновані
тест-об’єкти за допомогою пульверизатора в розрахунку 4-5 мл на один
тест-об’єкт при експозиції 30 і 60 хв. Контролем були тест-об’єкти, оброблені
такою ж кількістю стерильної води.
Контроль ефективності дезінфекції здійснювали наступним методом. Стерильним
ватним тампоном, змоченим дистильованною водою, робили змиви з дослідних і
контрольних тест-об’єктів. Тампони старанно відтискали у пробірках з 10 мл
стерильною водою, рідину центрифугували центрифугою при 3000 обертах протягом
20 хв. Потім надосадову рідину зливали, а в центрифужну пробірку доливали таку
ж кількість стерильної води, вмістиме перемішували і центрифугували протягом 20
хв. Після цього надосадову рідину зливали, а із ресуспензованого осаду робили
висів на МПА. Висіви ставили в термостат при температурі +37°С. Оцінку якості
дезінфекції тест-об’єктів проводили через 24 і 48 годин.
Вивчали окремі фізико-хімічні властивості компонентів, що входили в композицію
дезінфікуючого засобу за такими показниками: сумісність глутарового альдегіду,
Дезактіну, бензалконія хлориду з піноутворювачами, кратність піноутворювання,
час утримання піни на горизонтальній та вертикальній поверхні, стабільність
піни, фенольний коефіцієнт, бактерицидний ефект і білковий індекс.
Кратність піни визначали за відношенням об’єму піни до об’єму рідини [201].
Сумісність глутарового альдегіду, дезактіну, бензалконія хлориду з
піноутворювачами ПО-61С, ППЛВ, кокамідопропиламіноксид визначали так: готували
піноутворювач, концентрація якого становила 5 %, а глутарового альдегіду,
дезактіну, бензалконія хлориду наростала від 0 % до 4 % через кожен 1 % по
активній речовині „Методика для оценки качества пенообразователей в
лабораторных условиях” (М., ВНИИПО, 1970); В.К. Тихомирова (1983)..
Для визначення корозійної дії нових дезінфікуючих засобів з пролонгованою дією
використовували “Методику определения и оценки корозийной активности моющих и
дезинфицирующих препаратов” (Утв. ГУВ МСХ СССР 20.06.74.) та по методу Р.Г.
Алагезяна [4].
Стабільність та адгезію пінних композиціх визначали за “Методикою оцінки якості
піноутворювачів в лабораторних умовах” (М., ВНИИПО. 1970). Стабільність піни
визначали виміром часу розпаду 50 % об’єму піни, одержаної з різного дослідного
об’єму (хв.) [201].
Для визначення ефективності піноутворюючих дезінфікуючих композицій визначали
бактерицидні властивості: бактерицидне розведення, фенольний коефіцієнт та
білковий індекс за методикою А. А. Полякова (“Методика по определению
антибактериальних свойств дезинфектантов”, 1960). Бактерицидну активність
композиції глутарового альдегіду, дезактіну, бензалконія хлориду з
піноутворювачами визначали на тест-об’єктах, тест-культури E. со1і, штам 1257 і
St. aureus штам 209-Р [4].
Вивчення токсичних властивостей піноутворюючих дезінфікуючих засобів проводили
згідно з „Методическими