РОЗДІЛ 2
ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВІВ ЕМПАТІЇ ТА АТРАКЦІЇ В ПРОЦЕСІ
ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ
В розділі розглядаються методологічні та процедурні питання дослідження цих проявів, а також характеристика методичного інструментарію; визначається переважаюча значущість емпатії як чинника атракції в ситуації професійно-педагогічного спілкування.
2.1. Організація і методика емпіричного дослідження емпатії та атракції як умов професійного спілкування майбутніх педагогів
2.1.1. Використання методу експертної оцінки для дослідження рівня професійно-педагогічної готовності студентів педагогічного вищого навчального закладу. Для проведення експериментального дослідження використовують емпіричні методи, які сприяють виявленню зовнішньої реальної взаємодії суб'єкта і об'єкта дослідження. З метою порівняння значимості професійно-педагогічної готовності і емпатії у виникненні атракції розроблено психологічні засоби для діагностики цих проявів.
Одним з методів, який застосовується для дослідження є метод експертних оцінок. Він належить до L-даних - даних, отримуваних шляхом реєстрації будь-яких психічних проявів в реальному житті [113; 239]. Цей метод відомий з глибокої давнини, коли люди, бажаючи дізнатися про власну долю, йшли за пророцтвами до жерців та оракулів, тобто мудрих, досвідчених людей, які багато знали [205]. Особливого успіху в цій діяльності досягли оракули давньогрецького міста Дельфи, тому метод експертних оцінок іноді називають дельфійським.
Сьогодні метод експертних оцінок у психології і педагогіці є способом отримання психологічної і педагогічної інформації шляхом опитування компетентних осіб, спеціалістів у відповідних галузях знань. Це кількісні і порядкові оцінки психолого-педагогічних процесів і явищ, які не підлягають безпосередньому вимірюванню і ґрунтуються на судженнях спеціалістів, експертів, які в свою чергу здійснили інтуїтивно-логічний аналіз цих процесів і явищ.
Процедура використання методу експертних оцінок містить три етапи: 1) підбір експертів; 2) проведення опитування експертів; 3) обробка і аналіз експертних оцінок [205].
Якість експерта характеризується такими властивостями, як компетентність, зацікавленість, діловитість, об'єктивність [236]. Компетентність експерта полягає в наявності у нього спеціальних знань і досвіду в сфері, безпосередньо пов'язаної з об'єктом експертизи, а також ознайомлення його з методологією експертного розв'язання досліджуваної задачі. Зацікавленість в результатах залежить від позитивного ставлення експерта до експертизи. Його діловитість визначається зібраністю, відсутністю схильності до конформізму, об'єктивністю - здатністю враховувати лише необхідну для правильного розв'язання досліджуваної задачі інформацію і давати вмотивоване судження. Необхідними якостями експертів також є креативність, широта мислення, аналітичність, конструктивність.
Безпосереднє здійснення опитування передбачає, по-перше, постановку конкретних задач і пред'явлення експертам питань, за допомогою яких необхідно отримати їх оцінку стосовно тієї чи іншої проблеми; по-друге, інформаційне забезпечення роботи експертів; по-третє вироблення експертами суджень, оцінок і припущень; по-четверте збір результатів роботи експертів. Експертам необхідно створити найсприятливіші умови для роботи, забезпечити їх необхідною головною і додатковою інформацією. Бажаними вимогами до процесу отримання експертних оцінок також є такі (вони можуть коректуватися в залежності від умов окремого дослідження) [239]: оцінювана характеристика повинна визначатися в термінах поведінки, яка спостерігається; експерт повинен мати можливість спостерігати за поведінкою оцінюваного досить тривалий проміжок часу; необхідно мати достатню кількість експертів на одного оцінюваного; ранжування досліджуваних повинно здійснюватись експертами лише за однією характеристикою за один раз; необхідно використовувати експертів різних психологічних типів і різних модальностей відношення (позитивне, індиферентне, негативне) до оцінюваного.
Отримувати експертні оцінки можна такими методами, як анкетування, яке передбачає попередню розробку анкетних листів, і інтерв'ювання, на основі усного опитування експертів. Експертні опитування можуть бути очні і заочні, разові і в кілька турів. Самі питання можуть, по-перше фіксувати дані про експертів (вік, освіта, посада, стаж роботи, спеціалізація, соціально-психологічні характеристики), по-друге стосуватися аналізованої проблеми, по-третє стосуватися джерел використовуваної експертами інформації [205].
Аналіз результатів експертних опитувань може здійснюватися такими способами [135, 205]:
1) Колективна оцінка - експерти разом оцінюють об'єкт за допомогою спеціальної шкали.
2) Середньоврiвноважена оцінка - кожний з досліджуваних безпосередньо оцінюється групою експертів. Після закінчення роботи експертів підсумки усереднюються.
3) Метод ранжування - експерти розподіляють якості досліджуваного у кілька класифікаційних підгруп за принципом зростання чи зниження прояву.
4) Метод парних порівнянь - завдання експертів полягає у послідовному порівнянні пар об'єктів за альтернативними ознаками. Після цього визначається, у кого з досліджуваних кожної пари якість виявляться на вищому рівні.
Метод експертних оцінок застосовувався у вищих навчальних закладах й раніше, зокрема, В.Ф. Моргуном (1987) для рекомендації абітурієнтів до навчання у педагогічному інституті [133; 162]. Ним розроблений бланк експертних оцінок абітурієнта. Складовими цього бланку є інструкція експерту та таблиця з характеристиками (професійна перспектива, домінуючі переживання, предметна спрямованість, спрямованість на спілкування, спрямованість на самодіяльність), які інформують про схильність людини до педагогічної професії. Характеристики мають кілька рівнів прояву і прописані критеріально. Якщо під час співбесіди виявляється, що абітурієнт: випадково вибрав професію вчителя, то експерти схильні не рекомендувати його до вступу у педагогічний інститут; вирішив вступати за рекомендац
- Киев+380960830922