РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методи дослідження
Обстеження хворих проводилось за розробленою картою спостереження в гінекологічних відділеннях клінічних лікарень №9 і 16 м. Києва.
Всім жінкам проводилось загальноклінічне обстеження, гінекологічний огляд, огляд в дзеркалах, проста та розширена кольпоскопія, цитологічне дослідження, а при необхідності - біопсія з наступним гістологічним дослідженням.
З метою дослідження гормонального статусу в обстежених жінок проводилось визначення вмісту гонадотропних гормонів (ЛГ, ФСГ) імуноферментним методом з використанням реактивів фірми Syntron Bio Research IND, а статевих стероїдних гормонів (естрадіолу, прогестерону та тестостерону) - радіоімунним методом. Дослідження проводились в лабораторії ендокринології ІПАГ АМН України (керівник - доктор мед. наук З.Б.Хомінська).
Оцінка характеру менструального циклу здійснювалась за допомогою тестів функціональної діагностики, кольпоцитологічного дослідження та вимірювання базальної температури.
Виділяли п'ять типів кривих базальної температури [5, 101]:
Перший тип температурної кривої - з добре вираженим підвищенням температури в ІІ половині циклу, в багатьох випадках із помітним "овуляторним" спадом температури та зниженням її перед менструацією. Така крива характерна для нормального двофазного циклу.
Другий тип - зі слабо вираженим підвищенням температури (до 0,3) в ІІ половину циклу. Така крива також зустрічається частіше при двофазному циклі. Іноді вона може вказувати на недостатність функції жовтого тіла.
Третій тип - з підвищенням температури незадовго до початку менструації та без зниження її перед менструацією. Така крива характерна для двофазного циклу зі скороченням та недостатністю лютеїнової фази.
Четвертий тип - "монотонна гіпертермічна" температурна крива, що характерна для ановуляторного циклу. Іноді може спостерігатися й при інших порушеннях менструального циклу.
П'ятий тип - атипова температурна крива з великими коливаннями температури без значного підйому в ІІ фазу циклу.
Гістологічно було досліджено біоптати кукси шийки матки за допомогою забарвлення парафінових зрізів гематоксилин - еозином і пікрофуксином по ван-Гізон. Особливості локалізації та експресії естрогенних рецепторів (ЕР) і прогестеронових рецепторів (ПР) у тканині кукси шийки матки вивчалися за допомогою непрямого імуногістохімічного (стрептавідін-пероксидазного) методу з використанням кіt моноклональних антитіл проти ЕР і ПР (DАКО, Данія) за описаною в літературі технікою [115]. Оцінка інтенсивності імуногістохімічної реакції проводилася за наведеною нами раніше системою в ядрі (Я) і цитоплазмі (Ц) епітелію залоз та клітинах строми: "-" - немає видимого забарвлення, "+" - мінімальне негомогенне забарвлення непостійного характеру, "+" - слабке гомогенне забарвлення, "++" - помірне забарвлення, "+++" - добре виражене забарвлення.
Для виявлення етіології запального процесу застосовували бактеріоскопічний та бактеріологічний методи дослідження і амінотест. Бактеріологічний аналіз вмісту піхви включав дослідження аеробної флори (стафілококів, стрептококів, кишкової палички, ентеробактерій, клебсієл, грибів роду Candida та ін.) та анаеробної мікрофлори (лактобацил, бактероїдів та ін.). Для визначення збудників хронічних інфекцій геніталій, що передаються статевим шляхом, використовували посів матеріалу на спеціальні поживні середовища, імуноферментний аналіз. У всіх висіяних культурах вивчали морфологічні, тинкторіальні, культуральні і біологічні властивості. Проведення аналізів та облік результатів відбувались згідно з наказом №535 МOЗ СРСР від 22.04.1985 року та наказу №4 МОЗ України від 5.01.1996 року.
Концентрації основних класів сироваткових імуноглобулінів і sIg A в цервікальному слизу визначали за методом G.Mancini et al. (1965) .
З метою оцінки стану трофічних процесів слизової оболонки вагіни в динаміці визначали кольпоцитологічні показники та індекс вагінального здоров'я.
Ступінь атрофічного процесу визначали згідно з класифікацєю Базарнової М.А. (1985) та по балам індексу вагінального здоров'я (табл.2.1.1).
Таблиця 2.1.1
Визначення "індексу вагінального здоров'я" (ІВЗ) слизової оболонки вагіни [5]
Значення ІВЗ, балиПоказникиеластич-ністьтрансудатрНепітеліальна цілісністьвологість1 (висока ступінь атрофії)відсутня відсутній6,1петехії, кро-воточивістьвиражена сухість поверхні, запа-лення2 (виражена атрофія)слабка скудний, поверхневий, жовтий5,6-6,0кровоточи-вість при контактівиражена сухість, запалення3 (помірна атрофія)середня скудний поверхневий, білий5,1-5,5кровоточи-вість при зішкрібаннімінімальна 4 (незначна атрофія)добра помірний, білий4,7-5,0нерихлий тонкий епітел.помірна 5 (норма)відмінна достатній, білий4,6нормальний епітелійнормальна
Проведений статистичний аналіз отриманих цифрових даних за допомогою критерію Ст'юдента та методу кутового перетворення Фішера [27, 51].
Для оцінки методів діагностики ми використовували показники, що застосовуються в доказовій медицині для оцінки діагностичних методик. Для цього отримані під час обстеження дані фіксували у таблиці.
Згідно отриманим даним обчислювали:
1. Чутливість - вірогідність позитивного тесту при наявності захворювання, яку вираховували за формулою:
Чутл. = а .
а+с
2. Специфічність - вірогідність негативного тесту при відсутності захворювання за формулою:
Специфічність = d .
b+d
3. Позитивну прогностичну цінність діагностичного тесту - вірогідність захворювання у пацієнток з позитивним тестом;
Прогностична цінність (+) = а .
а+b
4. Негативну прогностичну цінність діагностичного тесту - вірогідність відсутності захворювання у пацієнтів з негативним тестом
Прогностична цінність (-) = d .
с+d
5. В