РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ, МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ І СПОСОБИ ЛІКУВАННЯ
2.1. Бази, методологія і матеріали дослідження
Робота виконувалася протягом 2003-2006 рр. на базі кафедри акушерства, гінекології та дерматовенерології ЛугДМУ (зав. каф. - д. мед. наук, проф. Сімрок В.В.), гінекологічного відділення міської багатопрофільної клінічної лікарні № 3 м. Луганська (зав.відділ. - к. мед. наук Шелигіна Л.О.).
Лабораторні дослідження проводилися в медичному центрі "Глорі" м. Луганська (зав. лаб. Осадчий В.В.) і в лабораторії ендокринології інституту ПАГ АМН України, м. Київ (зав. лаб. - д. мед. наук Хомінська З.Б.).
З метою підвищення ефективності відновлення репродуктивного здоров'я в пацієнток із СПКЯ нами були висунуті і вивчені такі робочі гіпотези:
• Порушення кровотоку в середньмозковій артерії визначає дисфункцію в гіпоталамо-гиіпофізарній системі, що виражається нейроендокринним і психоемоційним розладом.
• Дисбаланс у гіпоталамо-гіпофізарній системі призводить до дисфункціонування яєчників, що супроводжується порушенням кровотоку в яєчниках і, у свою чергу, призводить до розвитку синдрому полікістозних яєчників.
• Розвиток СПКЯ спричиняє порушення репродуктивного здоров'я і зниження якості життя пацієнток із цим захворюванням.
Передбачувані способи вирішення проблеми:
1. Розробка комплексу лікувальних заходів, спрямованих на підвищення ефективності відновлення репродуктивного здоров'я і підвищення якості життя жінок із СПКЯ.
2. Застосування розробленого комплексу лікувальних заходів у пацієнток із СПКЯ і порівняння ефективності запропонованої схеми з традиційними методами лікування.
Для розв'язання поставлених задач були проведені такі заходи:
1. Проведене ретроспективне дослідження стану репродуктивної функції в 170 жінок із СПКЯ після використання ними різних методів оперативного й консервативного лікування.
2. Виявлені найбільш ефективні методи лікування СПКЯ, на підставі яких була оптимізована комплексна схема лікування цієї патології.
3. Проведене комплексне обстеження 137 жінок репродуктивного віку від 18 до 35 років, що страждали на синдром полікістозних яєчників. Методом "сліпої" вибірки ці пацієнтки були розподілені на 2 групи: 68 жінок склали основну групу, а 69 - групу порівняння; 30 пацієнток тієї ж вікової групи з двофазним менструальним циклом без ендокринної патології склали контрольну групу. З метою вивчення ефективності розробленого комплексу лікувальних заходів в основній групі й у групі порівняння були сформовані по 2 підгрупи: 1А (38 жінок) і 2А (38 жінок) - ці підгрупи складали жінки, основною скаргою яких було порушення менструального циклу і косметичний деффект; підгрупи 1Б (30 жінок) і 2Б (31 жінка) склали пацієнтки, основним бажанням яких була вагітність.
4. Обстеження жінок проводилося до призначення лікувальних заходів, через 3 місяці, потім через рік після закінчення курсу лікування.
Організація дослідження відображена на рис. 2.1.
Рис. 2.1. Організація дослідження
2.2. Методи обстеження
Клініко-анамнестичні методи. Окрім інших обстежень було проведене анкетування, за допомогою якого детально вивчені акушерський і гінекологічний анамнез, дані соціально-економічного статусу, алергологічного, спадкоємного анамнезу. Особлива увага звернена на анамнез життя пацієнток: як протікала вагітність у матері, які захворювання були перенесені в дитинстві (6-8 років), становлення препубертатного (9-10 років) і пубертатного періодів (11-13 років), нервово-психічні стреси, травми, операції.
• При вивченні акушерсько-гінекологічного анамнезу враховувався вік менархе, особливості становлення менструальної функції, тривалість циклу і менструацій, регулярність циклу і його особливості, наявність больового синдрому й обсяг крововтрати під час менструації, тривалість затримки, кількість вагітностей, абортів, пологів, характер і тривалість безпліддя.
• Окрема увага зверталася на якість сексуального життя пацієнток: частота статевого життя, кількість статевих партнерів, наявність лібідо, диспареунії, психосексуальних умов, оргазму, спосіб контрацепції.
• У пацієнток, які бажали завагітніти, виключався чоловічий фактор безпліддя.
• Стан зовнішніх і внутрішніх статевих органів оцінювали при дослідженні шийки матки в дзеркалах і гінекологічному бімануальному дослідженні.
• Для виявлення ознак циклічної активності яєчників у пацієнток із СПКЯ застосовували базальну (ректальну) термометрію, що проводили щодня протягом 3-х місяців вранці, відразу після пробудження. На підставі цього дослідження робили висновок про наявність і час овуляції в пацієнток і визначали 1-й день циклу при збереженій циклічній активності. У тих пацієнток, у яких не було виявлено циклічних змін базальної температури протягом 3-х місяців, дослідження проводили в будь-який день.
• Оцінювався загальний стан, стан внутрішніх органів, робили вимір артеріального тиску.
Нігроїдний акантоз визначали як шершаві гіперпігментовані ділянки шкіри в місцях тертя складок [102, 121].
• Усім жінкам було проведено повне клініко-лабораторне обстеження: загальний аналіз крові, сечі, коагулограма, біохімічний аналіз крові, аналіз крові на цукор, RW, HBs антиген, ВІЛ, визначення групи крові й резус-фактора. З метою виявлення екстрагенітальної патології всі жінки пройшли консультації в терапевта, ендокринолога, невропатолога.
Антропометричні методи. За об'єктивного дослідження особлива увага зверталася на ознаки ендокринно-обмінних розладів: наявність, ступінь і тип ожиріння, наявність стрий, нігроїдного акантоза, акне, гірсутизму. Ступінь підвищення маси тіла оцінювали за Індексом маси тіла (ІМТ), що розраховувався за формулою:
ІМТ=М/Т2,
де М - маса тіла, кг;
Т - довжина тіла, м [186].
У нормі ІМТ жінки репродуктивного віку дорівнює 20-26. ІМТ, який дорівнює 26-30, розцінювали як ожиріння