РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Протягом 1997-2001 років нами проведено клінічне та клініко-лабораторне, клініко-імунологічне, мікробіологічне та інструментальне обстеження 112 породілей, що розроджені через природні пологові шляхи та із застосуванням операції кесаревого розтину.
Клінічне обстеження вагітних та породілей включало вивчення скарг, анамнестичних даних, фізичного та загальноклінічного обстеження, які доповнювались лабораторними, біохімічними, інструментальними, мікробіологічними, імунологічними та гістологічними дослідженнями.
2.1 Матеріал дослідження
Клінічна характеристика груп обстежуваних породілей
Виходячи з поставленої мети і завдань нашої роботи, дослідження виконувалося у два етапи. На першому - проведено клініко-статистичний аналіз перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду та результатів патогістологічного дослідження посліду у 112 жінок і мікропрепаратів у випадку ендометриту. Всі жінки розподілені на групи: перша (І) основна - 62 породіллі, у яких післяпологовий період ускладнився ендометритом, котрі отримували комплексне лікування з використанням розробленої нами методики; друга (II), контрольна - 50 породілей з післяпологовим ендометритом, лікування яким проводилось за традиційною методикою (антибактеріальна, дезінтоксикаційна, десенсибілізуюча та симптоматична терапія). Прослідковано виникнення післяпологових гнійно-септичних ускладнень у всіх групах породілей.
До основної групи ввійшли 62 (55,3%) породіллі з післяпологовим ендометритом, котрі отримували комплексне лікування із застосуванням розробленого нами способу. У 32 породілей основної групи (І-А група) з діагностичною та лікувальною метою проведена рідинна гістероскопія. Під контролем гістероскопа фірми Karl Storz проводився забір вмісту порожнини матки, прицільна біопсія ендометрію і санація її 0,2%-вим розчином мірамістину, а 30 породіллям (І-Б група) проводилася запропонована нами терапія: внутрішньовенне введення антибіотика групи фторхінолонів ципрофлоксацину (400 мг препарату), на цьому фоні проведення сеансу внутрішньотканинного електрофорезу, застосування запропонованого вагінального дренажа, метродіаліз 0,2%-вим розчином мірамістину 2 рази на добу з допомогою катетера. Запропонований вагінальний дренаж представлений у вигляді латексної трубки з 8-10 боковими отворами, всередині якої знаходиться мішечок із шовкової тканини розміром 2,0х6,0см, заповнений сорбентом ентеросгель (10,0 г) (рац. пропозиція БДМА №7/01 від 28.11.2001року). Для корекції порушень імунної системи породілей вводився імунокоректор тіотриазолін - по 2,0 мл внутрішньом'язово один раз на добу. Протягом трьох-п'яти діб післяпологового періоду пацієнткам проводили сеанс внутрішньотканинного електрофорезу гальванічним апаратом "Поток-1" за наступною методикою: породіллі внутрішньовенно крапельно впродовж 30 хв у ліктьову вену вводили ципрофлоксацин в дозі 400 мг. Позитивний електрод накладали на поперекову ділянку, а негативний - на передню черевну стінку з таким розрахунком, щоб тіло матки опинилося в міжелектродному просторі для створення максимальної концентрації антибіотика в цій зоні. Гальванізація проводилася впродовж 60-90 хв з густиною електричного поля 0,03-0,05 мА/см2 до суб'єктивного відчуття легкого поколювання під одним з електродів.
2.2 Методи дослідження
Клініко-лабораторні методи дослідження
Загальний аналіз крові досліджували на гематологічному аналізаторі "Се1trаk-11" фірми "Ваег" (Австрія), біохімічні дослідження крові проводили на аналізаторі "Vіtrа" фірми "Копе" (Фінляндія) за стандартними реактивами. Електрохімічний склад крові досліджували на аналізаторі "System" фірми "Весmаn"(США).
Бактеріологічні методи дослідження
Етіологію гнійно-запальних захворювань після пологів визначали бактеріологічним методом. Для цього у породіллі забирали стерильним ватним тампоном вміст заднього склепіння піхви. Тампони з матеріалом поміщали в цукрово-сироватковий м'ясо-пептонний бульйон (МПБ) для виявлення аеробів та у сироватковий КАБ - для виявлення анаеробів. Дослідження виконували не пізніше 2-3 год з моменту забору матеріалу. Виділення та ідентифікацію чистих культур аеробних патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів проводили на селективних живильних середовищах в термостаті. Видовий склад та популяційний рівень анаеробних бактерій, що виростали на живильних середовищах, ідентифікувався і підраховувався через 5-7 діб культивування при оптимальній температурі в стаціонарному анаеростаті - СО2-іnсиbаtог Т-125 фірми АSSАВ (Швеція).
Кількість стафілококів визначали шляхом підрахунку колоній, що виросли на кров'яному МПА та молочно-сольовому МПА, стрептококів - на 1% кров'яному МПА, ентеробактерій - на середовищах Ендо, Левіна, протеїв - на середовищі Хенкеля, псевдомонад - на МПА. Бактероїди і пептокок вирощували на середовищі КАБ.
Крім видового складу мікроорганізмів визначали їх популяційний рівень, шляхом підрахунку утворених колоній, однотипних за морфологією та за іншими характерними ознаками. Популяційний рівень визначали в десяткових логарифмах від кількості колонійутворювальних одиниць (lg КУО/ml).
В ідентифікованих культурах проводили антибіотикограми методом стандартних індикаторних дисків.
Для мікроекологічного аналізу результатів мікробіологічних досліджень використовували показник індексу постійності (С), який характеризує ступінь домінування того чи іншого збудника гнійно-запального процесу, частоту виділення виду мікроорганізму з патологічного матеріалу.
Оцінку частоти виявлення популяцій різних мікроорганізмів у патологічному матеріалі визначали за показником зустрічання (P), який характеризувався числом штамів даного виду щодо загальної кількості штамів, виділених в обстежених породілей.
Проведена оцінка значення стафілококів, гонококів, ентеробактерій та інших мікроорганізмів у формуванні асоціацій у патологічному матеріалі, шляхом вирахування на основі суми зустріч