РОЗДІЛ 2
УМОВИ, ПРОГРАМА, ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ'ЄКТІВ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Фізико-географічна характеристика регіону проведення досліджень
Зона Полісся, де проводили дослідження, знаходиться в межах північної частини Українського кристалічного щита, породи якого представлені переважно гранітами. Основною ґрунтоутворюючою породою є водно-льодовикові відкладення. Ґрунтовий покрив в зоні Полісся, його структура та механічний склад характеризуються значною строкатістю та неоднорідністю. В основному тут переважають дерново-слабопідзолисті та дернові глейові ґрунти, що займають близько 60% території. Такі ґрунти відчувають нестачу вологи влітку в посушливі роки, а в роки з надмірними опадами - тривале перезволоження. Сірі лісові ґрунти займають 6,1% території.
Клімат Полісся помірно-континентальний, з теплим вологим літом та м'якою зимою, метеорологічні фактори регіону вкрай мінливі. Середньорічна кількість опадів за даними Житомирської метеостанції становить 619 мм за рік. Протягом року опади розподіляються нерівномірно: максимум припадає на літні місяці - червень, липень, серпень (68-91 мм), а найменша їх кількість випадає у січні, лютому, березні. Середньорічна температура становить + 6,8 0С, її коливання протягом року складає з -5,9 0С (середньомісячна за січень) до +18,4 0С (середньомісячна за липень). Весна в середньому триває 50-61, а літо - 100-115 діб. Тривалість безморозного періоду в середньому 160-175 днів. Сума активних температур (вище 10 0С) - 2300-2450 0С. Напрям пануючих вітрів північно-східний, північний, північно-західний та західний. Середня швидкість вітру 4,0 м/с. Сніговий покрив утримується протягом 80-100 днів, середня його висота коливається в межах від 10 до 25 см. Ґрунт промерзає взимку на глибину 100-150 см. В цілому ж кліматичні умови в цьому регіоні сприятливі для вирощування сільськогосподарських культур.
2.2. Погодні умови, що склалися в період проведення досліджень
Метеорологічні умови в роки проведення досліджень відрізнялися за температурним режимом, умовами зволоження і часто відхилялися від середніх багаторічних показників (рис. 2.1, 2.2, додаток А, Б).
Погодні умови, що склалися протягом 2000 року, були загалом несприятливими. Зима була теплою і сніговою. Середньомісячна температура січня була на 1,8 °С, а лютого - на 4,1 °С вища за середньобагаторічні показники. Сума опадів впродовж зими була в межах норми і складала для січня 36 мм, а для лютого - 32,8 мм. Сніговий покрив утримувався до 1-ої декади березня.
В 2000 році весна почалася в 3-й декаді березня і характеризувалася теплою погодою. Середньомісячна температура повітря березня, квітня і травня була відповідно на 1,7 °С, 4,1 °С та 0,5 °С вища за норму. Сума опадів за весняний період була в межах норми. Відхилення в березні та квітні від середньобагаторічних показників у бік перевищення склало відповідно 17,4 мм і 2,4 мм, а в травні кількість опадів, навпаки, була на 30% менша за норму. Початок відновлення вегетаційного періоду озимої пшениці відмічено 2 квітня. Суха погода і зниження відносної вологості повітря в денні години (до 30% і менше) в 1-й декаді травня та висока швидкість вітру 7-10 м/с викликали погіршення умов вегетації сільськогосподарських культур. Було відмічено пожовтіння та засихання листя нижнього ярусу рослин пшениці.
Початок і кінець літа був надзвичайно сухий: в червні середньомісячна сума опадів була на 66,2 мм, а в серпні на - 58,3 мм нижчою за середньобагаторічні показники. Високий температурний режим (перевищення норми на 1,6 °С) та посушлива погода, яка встановилась протягом серпня,
34
35
створили несприятливі умови для посіву озимих культур.
Характеризуючи погодні умови вегетації озимої пшениці в 2000 році, можна зробити висновок, що протягом цього періоду рослини не відчували нестачі тепла і дуже потерпали від нестачі вологи, лімітуючим фактором врожайності був режим вологозабезпеченості, що призвело до її зниження і зменшення маси 1000 зерен.
Початок осені був досить прохолодним (на 1,6 °С нижче норми) і дощовим (надлишок опадів 55,4 мм). Середньобагаторічна температура повітря жовтня і листопада була вища за норму відповідно на 1,2 °С і 3,5°С. Сума опадів за осінній період становила 117% від норми. Слід відмітити, що кількість опадів вдвічі перевищувала норму у вересні, а у жовтні складала лише 4,0% від норми (нестача 32,5 мм).
Зима 2000-2001 рр. була малосніговою та м'якою. В січні та лютому температура повітря була на 4,9 °С та 1,6 °С відповідно вища за середньо багаторічні показники. Загалом, в зимові місяці температура повітря була аномально теплою і перевищувала норму в 1,5-5,5 рази. Складні погодні умови утримувалися в першій декаді лютого, коли максимальна температура підвищувалась до 7 °С тепла, а мінімальна знижувалась до - 23°С морозу. Сума опадів перевищувала норму в січні на 3,2 мм, а в лютому - на 9,7 мм. В грудні випало опадів 78% від норми. В кінці січня спостерігалось суми опадів на 23,8 та 24,9 мм відповідно.
В січні опади випадали у вигляді дощу. Сніговий покрив утворився в останній день січня і утримувався до кінця зими. Перезимівля озимих була в задовільному стані.
Весна в 2001 році настала рано, в 1-й декаді березня і була теплою. Середньодобова температура повітря в березні була на 2,2 °С вища за норму. Внаслідок теплої погоди озима пшениця відновила вегетацію 14 березня, що на два тижні раніше середньобагаторічних строків. Середньодобова температура квітня перевищувала норму на 2,4 °С, хоча в 1-й та 2-й декадах спостерігали зниження температури до -1,1... - 3,6 °С. Озимина відновила вегетацію 2 квітня.
Травень характеризувався нестійкою погодою: початок був теплий - середньомісячна температура повітря складала 14,5 °С, а кінець місяця - холодний (12,3 °С) із приморозками до -3 °С. Сума опадів за весняний період перевищувала норму в березні на 36 мм, а в квітні