Вы здесь

Вплив амінокислотного та енергетичного живлення на інтенсивність обміну речовин та продуктивність поросят-сисунів

Автор: 
Микитин Юрій Васильович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
3404U004775
129 грн
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ
2.1. Матеріали і методи досліджень
Для вивчення впливу різного рівня лізину, метіоніну, треоніну і метаболічної
енергії в раціоні поросят на обмін речовин в їх організмі та інтенсивність
росту був проведений дослід на свинофермі агрофірми “Світанок” Бережанського
району, Тернопільської області. З цією метою було підібрано п’ять груп 5-денних
поросят великої білої породи по 27-30 голів у кожній групі. Поросят утримували
разом із свиноматками. Годівля свиноматок проводилась згідно існуючих норм для
тварин живою масою 160-180 кг із 10-12 поросятами на підсосі (див. додаток Б).
Починаючи із 10-добового віку поросят почали привчати до поїдання комбікорму.
Згодовування поросятам комбікорму проводили вволю з вільним доступом до води.
Таблиця 3.1
Вміст лізину, метіоніну, треоніну і енергії в раціоні поросят
з 10- до 45-добового віку.
Групи
Об. енергія
МДж./кг комб.
Лізин
г/кг комб.
Метіонін+цистин
г/кг комб.
Треонін
г/кг комб.
Контрольна
13,32
9,8
6,3
6,3
І дослідна
13,32
12
7,1
7,1
ІІ дослідна
13,32
13,8
9,2
9,2
IІІ дослідна
13,72
13,8
9,2
9,2
ІV дослідна
14,91
13,8
9,2
9,2
Тваринам всіх груп згодовували комбікорм К 50, 51-3–89 (див. додаток А).
Концентрація незамінних амінокислот в комбікормі контрольної групи становила:
лізину - 9,8 г/кг.; метіоніну і треоніну - по 6,3 г/кг та МЕ – 13,32 МДж/кг
комбікорму.
Вміст незамінних амінокислот у поросят 1-ї дослідної групи (див. табл.. 3.1)
становив: лізину - 12 г/кг.; метіоніну і треоніну - по 7,1 г/кг, при рівні МЕ –
13,32 МДж/кг комбікорму.
Рівень лізину у тварин 2-, 3- і 4-ї груп становив - 13,8 г/кг, метіоніну і
треоніну - по 9,2 г/кг комбікорму. Причому у поросят 3- і 4-ї дослідних груп
рівень МЕ становив відповідно – 13,72 і 14,91 МДж. Рівень МЕ в даних групах
піднімався за рахунок добавок кормового жиру до раціону.
Матеріалом для досліджень служили зразки крові, одержаної на 10-, 15-, 20-, 30-
і 45-й день життя поросят з передньої порожнистої вени. Для одержання плазми
кров центрифугували при 3000 об/хв протягом 10 хв. Еритроцити 4-5 разів
відмивали 0,15 М розчином NаС1 на 5 мМ фосфатному буфері (рН - 7,4) при t° 2-4
°С шляхом центрифугування протягом 10 хв 5000 об/хв. Зразки плазми крові до
проведень досліджень зберігали в рідкому азоті.
У крові визначали загальну концентрацію білка (Lowry О.Н., 1951) та
співвідношення окремих його фракцій методом електрофорезу в 7,5%
поліакриламідному гелі (Davis B.I., 1964), концентрацію загальних ліпідів
(Folch et al., 1957) та співвідношення окремих їх класів методом тонкошарової
хроматографії у системі гексан-диетиловий ефір-льодяна оцтова кислота у
відношенні 70:30:1 (Стефаник и др., 1985), глюкози (Kingley G.K., 1960),
сечовини (Збарский Б.И. и др., 1972), сечової кислоти (Меншиков В.В., 1987),
гідроперекисів ліпідів (Мирончик В.В., 1984), малонового діальдегіду (Стальная
И.Д., Гаришвили Т.Г., 1977), адреналоподібних речовин (Виноградова Р.П.,
Кучеренко М.Є. і ін., 1998), відновленого глутатіону (Батлер З. и др., 1963),
активність аланін- і аспартатамінотрансфераз (Reitman S., Frankel S., 1957). У
гемолізатах еритроцитів визначали активність глутатіонпероксидази (Моін В.М.,
1986) і каталази (Королюк М.А. и др., 1988).
При відлученні поросят від свиноматок у 45-ти денному віці визначали їх
збереженість, масу гнізда, середньодобові прирости. Для контролю за ростом
тварин зважували на початку і в кінці досліду.
Для проведення виробничої перевірки було підібрано 2 групи поросят-сисунів
великої білої породи по 100 голів у кожній.
В першій дослідній групі з 10- до 45-добового віку згодовувався предстартерний
комбікорм К 50, 51-3-89 (див. додаток А.). При балансуванні раціону для поросят
даної групи ми використовували співвідношення: СП/МЕ – 12,91, СП/лізин – 17,55,
СП/метіон – 27,3, СП/треонін – 27,3, МЕ/лізин – 1,36, МЕ/метіон – 2,11,
МЕ/треонін – 2,11. Рівень незамінних амінокислот в даній групі становив: лізину
– 9,8 г/кг, метіоніну і треоніну – по 6,3 г/кг, а рівень МЕ – 13,32 МДж/кг
комбікорму.
В другій дослідній групі з 10- до 45-добового віку згодовувався даний комбікорм
при співвідношенні: СП/лізин – 12,46, СП/метіон – 18,7, СП/треонін – 18,7,
МЕ/лізин – 0,991, МЕ/метіон – 1,487, МЕ/треонін – 1,487, СП/МЕ – 12,57. Рівень
незамінних амінокислот в даній групі становив: лізину – 13,8 г/кг, метіоніну і
треоніну – по 9,2 г/кг, а рівень МЕ – 13,72 МДж/кг комбікорму.
Визначалась збереженість поросят до відлучки, середньодобові прирости, оплата
корму та економічний ефект.
2.1.1 Визначення концентрації і співвідношення окремих фракцій білка в плазмі
крові. Концентрацію загального білка в плазмі крові визначали за методом Лоурі
[138], за допомогою набору фірми “SІМКО Ltd”. Метод оснований на утворенні
кольорових продуктів, утворених у результаті реакції ароматичних амінокислот з
реактивом Фоліна-Чекальтеу, в поєднанні з біуретовою реакцією на пептидні
зв'язки.
Концентрацію білка в досліджуваних зразках плазми крові визначали за
калібрувальним графіком.
Метод визначення окремих фракцій білка ґрунтується на електрофоретичному
розподілі нативних білків для визначення їх поліморфної структури.
Для приготування поліакриламідного гелю 7,5% та проведення електрофорезу
проводили збір лунки для полімеризації гелю згідно інструкції користувача
приладу. В зібрану полімеризаційну кювету заливали розчин розділяючого
полікриламідного гелю, не доливаючи його на 2 см до верху. Поверх суміші
(обережно, не змішуючи з розчином гелю) наносили ізобутиловий спирт насичений
водою і залишали при кімнатній температурі на 1 годину до завершення
полімеризації прот