Вы здесь

Розслідування злочинів, пов'язаних із виготовленням і збутом фальсифікованих алкогольних напоїв

Автор: 
Кузнєцов Олександр Одексійович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
0404U004954
129 грн
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
Особливості розслідування злочинІВ,
ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ виготовленняМ І збутОМ
фальсифікованих алкогольних напоїв
2.1. Типові ситуації початкового етапу розслідування
Розслідування злочинів здійснюється в конкретних умовах часу, місця та
навколишнього середовища, у взаємозв’язках з іншими процесами об’єктивної
дійсності, поведінкою осіб, які потрапили до сфери кримінального судочинства, і
під впливом інших, що часом залишаються невідомими для слідчого, факторів. Така
складна система взаємодії, урешті-решт, утворює ту конкретну обстановку, у якій
діють слідчий та інші суб’єкти, котрі беруть участь у доказуванні, і в якій
протікає конкретний акт доказування. Ця обстановка в криміналістиці одержала
загальну назву – слідча ситуація [287, с. 159.].
Прагнення всебічно охарактеризувати поняття слідчої ситуації, її сутність,
показати процес формування тактичного рішення зумовило існування в юридичній
літературі різних за змістом визначень, які неодноразово піддавалися
найпильнішому науковому аналізу [340, с. 509; 151, с. 90; 154, с. 82; 248, с.
65.]. Не заглиблюючись у цю теоретичну дискусію, зазначимо лише, що на сьогодні
більшість учених мають спільну думку про те, що змістом слідчої ситуації є
певна інформація, яка перебуває в динаміці та впливає на стан розслідування,
показує можливість і необхідність висування відповідних версій, планування й
проведення слідчих дій і оперативно-розшукових заходів [156, с. 61; 204, с.
113, 114; 223, с. 87.].
Багатокомпонентний склад слідчих ситуацій, значне число об’єктивних і
суб’єктивних факторів, які впливають на зміст і характер цих компонентів, у
своїх сполученнях утворюють велику кількість їх варіантів, що відрізняються
один від одного. У слідчій практиці відзначено повторюваність слідчих ситуацій.
Це створює основу для різного роду узагальнень, класифікацій і типізації
слідчих ситуацій. У юридичній літературі існує декілька класифікацій слідчих
ситуацій, підставою яких здебільшого служить характеристика одного з
компонентів слідчої ситуації. Науковий аналіз цих класифікацій свідчить про те,
що всі вони мають приватний характер, із яких теоретично й практично значущими
є лише ті, де слідчі ситуації поділяються на типові та специфічні;
безконфліктні та конфліктні; початкові, проміжні та кінцеві [45, с. 96.].
“Типізувати слідчі ситуації можна лише за одним із їх компонентів, а якщо бути
ще більш точним, – лише за одним з елементів, що утворює цей компонент”, – пише
Р.С. Бєлкін [45, с. 96.].
Зазвичай таким об’єктом типізації обирається один з елементів компонентів
інформаційного характеру, а саме наявність інформації про подію злочину та її
учасників. Типові ситуації, як правило, містять дані для вироблення наукових
рекомендацій щодо найбільш продуманого висування загальних і окремих версій, їх
перевірки стосовно до слідчих ситуацій, а також виділення кола основних
обставин, які потребують першочергового встановлення у випадку, що часто
зустрічається. Крім того, типізація слідчих ситуацій створює сприятливий ґрунт
для розроблення алґоритму вирішення пошукових та інших завдань за допомогою ЕОМ
[195, с. 31.].
Дані криміналістичного аналізу показують, що повторюваність слідчих ситуацій
багато в чому пояснюється проявом типовості в криміналістичних властивостях
злочинів (способі, слідах злочину, типах правопорушників, їх окремих
особистісних рисах і поведінці тощо) [287, с. 168.]. Але водночас однотиповість
слідчих ситуацій, що зустрічається, є результатом прояву й інших факторів,
наприклад залежності слідчих ситуацій від спільності процесів виявлення
доказів, від комплексу соціально-економічних, психологічних та інших факторів,
загальних для якогось реґіону, середовища, сфери людської діяльності тощо.
Видається, що найбільш повно класифікацію слідчих ситуацій описано
Л.Я. Драпкіним [164, с. 28.].
Результати узагальнення кримінальних справ про злочини, пов’язані з
виготовленням і збутом фальсифікованих алкогольних напоїв, дозволили нам
виокремити слідчі ситуації, які складаються на початковому етапі розслідування,
часто зустрічаються та багато в чому подібні:
1. Затримання особи (осіб) під час збуту фальсифікованих алкогольних напоїв.
2. Установлення та затримання особи (осіб) під час виготовлення фальсифікованих
алкогольних напоїв.
3. Наявність ознак (за результатами судово-медичної експертизи, показань
потерпілих, свідків і т.ін.), що вказують на вчинення злочину, пов’язаного з
виготовленням і збутом фальсифікованих алкогольних напоїв, але жодного зі
злочинців не встановлено й не затримано.
Вивчення кримінальних справ даної категорії свідчить, що виявлення
фальсифікованих алкогольних напоїв у 77% випадків (від загальної кількості)
здійснюється в ході проведення перевірок і рейдів співробітниками
правоохоронних і державних контрольних органів. Наприклад, у 1998-2003 роках у
Луганській області з 276 злочинів, пов’язаних із виготовленням і збутом
фальсифікованих алкогольних напоїв, у результаті оперативно-розшукових заходів,
проведених співробітниками податкової міліції та підрозділів по боротьбі з
економічними злочинами органів внутрішніх справ, виявлено 152 злочини (або 55%
від загальної кількості злочинів розглядуваного нами виду) і затримано 408
чоловік. Варто зауважити, що під терміном “затримання” на етапі виявлення осіб,
що займаються виготовленням і збутом фальсифікованих алкогольних напоїв, слід
розуміти захоплення особи, котра перевіряється (і доставлення її до органів
внутрішніх справ), що передує її затриманню в процесуальному розумінні (у
порядку ст. 115 КПК України).
Практика розслідування злочинів,