Розділ 2.
„Проблеми формування економічних умов входження Польщі в Євросоюз в перехідних
економічних системах ринку капіталу.”
2.1. Приватизація і створення вільного ринку.
Багатолітній інтеграційний досвід західноєвропейських країн однозначно
доводить, що інтеграція – це складний і тривалий суспільно-економічний процес,
що вимагає від країн-кандидатів багаточисленних інституціональних передумов,
серед яких ключове значення має приватизація відносин власності.
В економічній літературі обгрунтовується теза, що повна комерціалізація
економіки має місце, коли приватний сектор виробляє 2/3 ВНП. В 1996 році частка
приватного сектора у ВНП Польщі становила 51,6%, частка робочих місць – 61,4%,
частка в основних засобах – 38,0%, а в капіталовкладеннях – 46,0% [132]. Свого
часу внаслідок приватизації уряди західноєвропейських країн звільнилися від
обов’язку підтримувати з бюджету державні підприємства і змогли знизити податки
та значно більше уваги приділити народній освіті та системі охорони здоров’я.
Приватизовані підприємства стали працювати ефективно.
Приватизаційні процеси в Польщі перебігають за зразком ЄС. Продаються окремі
великі державні підприємства згідно з підготовленою для них процедурою в рамах
загальної приватизації.
У відповідності до дефініції, яка прийнята в Законі про приватизацію (від
13.07.1990 р.), приватизація полягає на відкриванні доступу для третіх осіб до
акцій, або участі в товариствах (при виключній участі Державного Казначейства),
що постали в результаті перетворення державного підприємства, або його продажу,
або виділення частини його майна. У Польщі виступає два основні типи
приватизації: капітальна (опосередкована) і ліквідаційна (безпосередня).
Безпосередньою формою приватизації державного підприємства є лізинг, який
полягає на передачі майна підприємства товариствам з участю працівників, або
фізичним особам за відповідну плату. Визначена плата у формі внесків поступово
сплачується на рахунок Державного Казначейства. Крім того, застосовуються й
інші форми безпосередньої приватизації: продаж майна Державного Казначейства
приватним покупцям, створення товариств з участю Державного Казначейства або
передача майна трудовим колективам.
Посередня форма приватизації полягає на перетворенні підприємства в одноособове
товариство Держказначейства. Наступним етапом є емісія й продаж акцій (або
пакетів) цього товариства різним покупцям – працівникам (на пільгових умовах),
дрібним вітчизняним та іноземним акціонерам. Така форма в Польщі застосовується
тільки для приватизації великих підприємств. Через необхідність старанної
оцінки вартості основних засобів ця форма приватизації є коштовною.
Таким чином відбувається комерціалізація державних підприємств у Польщі, що
означає зміну статусу державного підприємства на статус товариства. Акції
новоствореного товариства Держказначейства продаються різними способами,
здебільшого на аукціонах.
Формою загальної приватизації в Польщі стали Національні Інвестиційні Фонди
(НІФ), що створюються на державних підприємствах. Порядок функціонування НІФ
такий:
державне підприємство перетворюється на акціонерне товариство, єдиним
розпорядником якого залишається Держказначейство;
Держказначейство вносить акції таких товариств до НІФ і емітує пайові
свідоцтва;
пайові свідоцтва є цінними паперами, які можуть одержати всі повнолітні
громадяни Польщі;
пайові свідоцтва обмінюються на акції НІФ і таким чином мільйони громадян
стають учасниками ринку цінних паперів.
Отже реалізація програми НІФ є процесом заміни державної власності на пайову
участь всіх громадян у фондах акціонерних компаній. Вартість інвестиційного
портфеля НІФ у 1997 р. становила 6188 млн.зл., 92% цієї суми складалося з акцій
та паїв, внесених у Фонди. Ця програма, незважаючи на всі її недоліки, стала
єдиною формою наділення приватною власністю всього суспільства [2].
На сьогоднішній день у процесі перетворення власності прийняли участь 5879
державних підприємств:
-1269 з них перетворилися в одноособові товариства Держказначейства;
-129 були приватизовані безпосередньо;
-1527 були призначені до ліквідації з економічних міркувань;
-1654 сільськогосподарських підприємств були включені в Сільськогосподарчі
Ресурси Державного Казначейства [132].
Створено 586 одноособових товариств Держказначейства шляхом продажу акціонерних
паїв. Безпосереднім методом приватизовано 1382 підприємства, здебільшого шляхом
передачі у платне користування трудовим колективам. Ліквідовано з економічних
причин 594 підприємства, а на їх базі постало 1120 товариств трудових
колективів. Створено також 132 товариства з участю іноземного капіталу, в
основному з Німеччини, США і Голландії.
Аналіз економічної діяльності товариств, приватизованих опосередковано,
свідчить, що вони досягли найкращих результатів: низької собівартості
продукції, високої рентабельності і найвищої ліквідності. Вищі від середніх і
показники товариств трудових колективів.
На 1.01.2002 р. бухгалтерська вартість майна державного сектора, який є
власністю Держказначейства, становить близько 133 млрд.злотих. Частина цих
підприємств перебуває у незадовільному фінансово-економічному стані, тому
необхідні значні витрати на їх реструктуризацію перед початком приватизації. В
2001 році був приватизований LOT (державні авіалінії) і PKS (державні автобусні
лінії) [132].
Доходи від приватизації (14,5 млрд.злотих) призначаються на компенсацію
майнових розрізнень, на покриття реприватизаційних бонів, на фінансування
реформи соціального забезпечення, на акції, передані працівникам підприємств
безкоштовно, на повернення втраченого майна профспілкам і громадським
о
- Киев+380960830922