РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Постановка дослідження.
Підходи до проблеми лікування РМЗ, як відомо, дуже різноманітні і багатогранні. Принципове розв'язання проблеми РМЗ будується в двох напрямках: ранньої діагностики захворювання й удосконалювання методів лікування.
Враховуючи ту обставину, що перший напрямок залишається дуже умовним, а число хворих на РМЗ у стадіях ІІБ-ІІІБ досить велике, перспектива поліпшення результатів терапії побудована на розробці більш ефективних методів діагностики, глибокому розпізнаванні ґенезу, використанні комплексних методів лікування.
До нинішнього часу залишаються відкритими питання формування лікувальної тактики з урахуванням величини первинного пухлинного вузла, його гормонального фону, стадії захворювання, стану гомеостазу і супутньої патології. Не однозначна думка про доцільність комплексного і комбінованого лікування. Тому підходи до оцінки результатів лікування РМЗ з урахуванням виділеного того чи іншого фактора не завжди можуть бути об'єктивними і вірогідними, оскільки не враховується вплив інших факторів, що також відбиваються на перебігу захворювання.
Як було сказано вище, у майбутній роботі передбачалася оцінка результатів лікування за численними параметрами, які характеризують перебіг захворювання і виявлення найбільш значимих сприятливих факторів. Логічно допустити, що формування лікувальної тактики з усуненням негативних факторів повинно в цілому сприяти поліпшенню віддалених результатів.
Таким чином, плановане дослідження передбачало поділ хворих на групи (рис. 2.1): контрольну, де вивчалися фактори перебігу захворювання і виявлялися негативні з них, і основну, у якій лікувальна тактика формувалася з урахуванням усунення несприятливих факторів.
На наш погляд, у багатьох випадках причини незадовільних завершень обумовлені недостатньо ефективною оцінкою використовуваних методів лікування, недостатнім патогенетичним підходом до лікування, і, очевидно, переоцінкою деяких з них. До цього числа можна віднести променевий вплив, роль тих чи інших хіміопрепаратів, а останнім часом - можливе навіть переоцінення, приміром, гормональної корекції або органозберегаючих втручань. У ряді випадків оцінка результатів не завжди буває правильною, орієнтуючись лише на один з можливо найбільш об'єктивних факторів захворювання без урахування інших, навіть другорядних.
Результати лікування онкологічних захворювань оцінюються на підставі показників загального і безрецидивного виживання, котрі визначаються багатьма складовими, тому можна, на наш погляд, проводити оцінку результатів не за тим або іншим фактором, а з урахуванням більшого їх числа. Саме в цьому випадку скоріше удасться одержати більш об'єктивні дані про причини незадовільних результатів, як і негативного впливу віддалених факторів, які характеризують як саме захворювання, так і методи впливу на нього.
Таким чином, принциповий підхід у розпочатому дослідженні будувався на кількісній оцінці, багатофакторності і їх впливу на результати.
Як було зазначено, однією з причин невірогідної інформації є суб'єктивізм при аналізі результатів. Дійсно, не рідко допускаються помилкові судження в зв'язку з недостатністю матеріалу дослідження, а також використання малоінформативних методів оцінки або ігнорування відповідних методів статистичної обробки.
Рис. 2.1. Алгоритм дослідження
Сказане в цілому дозволило розпочати реалізацію основної мети, побудувавши таку послідовність (алгоритм) проведення наукової праці.
Вибірка клінічних спостережень ґрунтувалась на підставі формування двох груп хворих на РМЗ. Першу групу складали хворі які були проліковані і спостерігаються протягом 10 років, причому ця вибірка стосувалася хворих тільки зі сприятливими результатами і тривалістю життя десять і більше років.
До другої групи хворих увійшли пацієнтки, яким було проведене лікування з приводу РМЗ, однак у них реєструвалося продовження хвороби протягом найближчих трьох років.
Хворі обох груп вивчалися за відповідними факторами, які характеризують основні параметри захворювання і методи лікування. При цьому ми визнали можливим підрозділити фактори захворювання (прогнозу), згідно з їх градацією за Hermanek P. (2000), на три групи:
пов'язані з хворим;
пов'язані з пухлиною;
пов'язані з лікуванням.
Отримані характеристики і кількісні вираження вивчених факторів порівнювалися в обох групах і таким чином знаходилися ті з них, які вірогідно характеризували вплив факторів на перебіг захворювання і результат. Отримана інформація, на наш погляд, дозволила визначити не лише роль того чи іншого фактора, приміром, віку хворої, стадії чи захворювання використаного методу лікування, але й "регулювати" лікувальну тактику в групах хворих з урахуванням виявлених позитивних і негативних факторів прогнозу.
В основу методу дослідження покладена оцінка перебігу РМЗ за відповідними факторами, а також проведення статистичного аналізу з використанням індивідуального прогнозування способом Неймона-Пірсона і непараметричних методів за t-критерієм Стьюдента і ?2-критерію Пірсона.
2.2. Методи дослідження.
Виконання даної роботи передбачало використання таких методів дослідження:
- клінікоепідеміологічний;
- метод морфологічної оцінки пухлини і стадії процесу;
- методи математичного і статистичного вивчення й обробки матеріалу.
Під час проведення клінічного дослідження використовувалися:
фактори, пов'язані з пацієнткою:
- вік;
- тривалість захворювання;
- супутня патологія (порушення обміну речовин - ожиріння, цукровий діабет, гінекологічні захворювання, захворювання серцево-судинної і гепато-біліарної систем, доброякісні зміни в молочній і щитовидній залозах);
- фактор стану репродуктивної функції;
- фактор співвідношення числа пологів до абортів;
фактори, пов'язані з лікуванням;
При проведенні морфологічної оцінки клітин пухлини і стадії процесу застосовувалися:
фактори, пов'язані з пух