Вы здесь

Формування педагогічних переконань майбутніх учителів музики і хореографії у процесі методичної підготовки

Автор: 
Ростовська Юлія Олександрівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
0405U004181
129 грн
Добавить в корзину

Содержимое

Розділ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ПЕРЕКОНАНЬ СТУДЕНТІВ У ПРОЦЕСІ ОВОЛОДІННЯ МЕТОДИКОЮ МУЗИЧНОЇ ТА ХОРЕОГРАФІЧНОЇ ОСВІТИ ШКОЛЯРІВ
2.1. Обґрунтування критеріїв та діагностика рівнів
сформованості педагогічних переконань . . . . . . . . . . . 96
2.2. Методика і зміст формувального експерименту. . . . . . . . 121
2.3. Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи . . 149
Висновки до другого розділу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 175
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 179
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ . . . . . . . . . . . . . . . . . .183
ДОДАТКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 203

ВСТУП

Сучасна педагогічна освіта характеризується глибокими змінами, зумовленими зростанням вимог до рівня фахової підготовки вчителів, новими концептуальними підходами до реформування загальної середньої освіти. Завдання, поставлені перед сучасною школою, вимагають відповідних змін і в професійній підготовці майбутніх учителів, зокрема вчителів музики і хореографії.
У процесі становлення особистості майбутнього вчителя музики і хореографії вагоме місце посідає формування педагогічних переконань, які, будучи важливими структурними компонентами світогляду, суттєво позначаються на ставленні до педагогічної діяльності, справляють істотний вплив на напрям мислення і дій, внутрішньо зумовлюють лінію поведінки.
Педагогічні переконання - це сукупність знань і уявлень про явища педагогічної дійсності, які усвідомлюються вчителем як істинні та зумовлюють його діяльно-вольову поведінку. Вони дозволяють учителеві додержуватися правильних орієнтирів у своїй діяльності, вірити у перетворюючу функцію навчання, виховання і розвитку дітей, бачити діалектику педагогічного процесу, його внутрішній суперечливий характер, орієнтуватися в мінливих педагогічних ситуаціях і правильно їх інтерпретувати. Рівень сформованості педагогічних переконань характеризує ступінь підготовленості вчителя до освітньої роботи в школі, виступає передумовою ефективності його професійної діяльності.
У науковій літературі проблема формування переконань людини досліджувалася здебільшого у сфері морального виховання (Л.Божович, О.Зосимовський, І.Краснобаєв, А. Макаренко, Д.Ніколенко, В.Сухомлинський та інші), наукового світогляду (М.Жукова, Г.Залєський, І.Лернер, І.Моносзон, Н.Менчинська, І.Школьник, Р.Штейнер та інші), засвоєння соціальних норм та цінностей (С.Анісімов, О.Буєва, О.Дробницький, В.Ядов та інші).
У педагогіці вищої школи ця проблема теж розглядалася переважно крізь призму морального виховання майбутніх учителів (М.Боришевський, Н.Менчинська, Д.Ніколенко, Л.Рувінський, В.Сухомлинський та інші). Накопичено й узагальнено значний досвід освітньої роботи зі студентами педагогічних вузів, створюється науково-методична база для методологічної переорієнтації педагогічної освіти у зв'язку з входженням нашої держави до європейського та світового освітнього простору, в контексті здійснюваної реформи загальноосвітньої школи. Актуальність виконаних дослідно-експериментальних і емпіричних досліджень безперечна, оскільки вони закладають основу для подальших пошуків, здійснення системних перетворень у системі вищої педагогічної освіти.
Однак питання формування саме педагогічних переконань учителів досліджувалися зовсім мало, здебільшого опосередковано (А.Дістервег, В.Дряпіка, О.Корольова, О.Олексюк, В.Павленко, Г.Падалка, О.Рудницька, В.Сухомлинський, К.Ушинський та інші). Тому все ще не розкритий зміст педагогічних переконань учителя, їх залежність від суспільних вимог, професійних обов'язків, які постійно змінюються як у часовому, так і соціальному вимірах. Не зустрічали ми в педагогічній літературі також методик діагностики і формування педагогічних переконань взагалі, та педагогічних переконань учителів музики і хореографії - зокрема.
Зрозуміло, що відсутність досліджень означеного феномену суттєво позначається на якості педагогічної освіти, адже знання стають основою професійної підготовки тільки тоді, коли студенти обґрунтовано переконані в їх істинності. Орієнтація лише на мистецький професіоналізм, недооцінка необхідність формування педагогічних переконань ускладнює їх становлення в якості вчителя загальноосвітньої школи.
Проблема полягає в тому, щоб за роки навчання у вузі сформувати у майбутніх учителів музики і хореографії стійкі педагогічні переконання, правильні світоглядні установки, готовність до художньо-освітньої діяльності; виробити особистий творчий стиль діяльності, професійну поведінку; розвинути волю до подолання педагогічних труднощів. Це здійснюється у процесі вивчення студентами циклів гуманітарних, психолого-педагогічних і фахових дисциплін, залучення їх до різноманітних видів навчально-практичної діяльності.
Чільне місце у цьому процесі посідає методика, яка інтегрує психолого-педагогічні та фахові знання й уміння, необхідні для педагогічної діяльності, переводить їх у практичну площину. Особливості методики музичної чи хореографічної освіти учнів визначаються специфікою музики та хореографії, які виступають у школі одночасно і як види мистецтва, і як навчальні предмети.
Головне завдання вузівського курсу методики - закласти теоретичні основи діяльності вчителя, необхідні йому для подальшої самоосвіти та вдосконалення педагогічної майстерності. Це вимагає викладання методики на тому інтелектуальному і художньо-творчому рівні, який визначається соціальною природою мистецтва, його гуманістичними і перетворюючими функціями в суспільстві. Ступінь засвоєння методичних знань визначається саме педагогічними переконаннями як інтегруючою якістю особистості майбутнього вчителя-митця.