Розділ 2
Загальна характеристика обстежених хворих, клінічних методів дослідження, ВИДІВ
ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ та ЗАСОБІВ РЕАБІЛІТАЦІЇ
2.1. Загальна характеристика обстежених хворих
Нами було обстежено і проліковано 111 хворих із синдромом ПГ, які за період від
травня 1999 року до липня 2005 року були прооперовані та після хірургічного
лікування проходили реабілітацію в умовах хірургічного відділення №1,
гастроентерологічного відділення обласної клінічної лікарні м. Ужгорода, а
також проходили санаторно-курортну реабілітацію в умовах санаторію “Поляна”.
За статтю хворі розділилися наступним чином: 72 (64,9%) чоловіків та 39 (35,1%)
жінок віком від 16 до 62 років, середній вік склав 38,4 років.
За формою ПГ хворі розділилися наступним чином: 75 (67,6%) пацієнтів із ЦП та
36 (32,4%) – із допечінковою формою ПГ.
Етіологія ЦП встановлена у 69 хворих: 28 хворіли на вірусний гепатит, 18
зловживали алкоголем, у 23 пацієнтів – змішаної етіології. У 6 пацієнтів
причину ЦП з’ясувати не вдалося.
Серед хворих на допечінкову форму ПГ первинна форма ПГ, яка є наслідком
аномалії розвитку судин портальної системи, спостерігалася у 28 (77,8%) хворих,
вторинна форма – у 8 (22,2%) пацієнтів (табл.2.1.).
Таблиця 2.1
Розподіл хворих в залежності від форми допечінкової ПГ
Форми допечінкової портальної гіпертензії
первинна
вторинна
тотальна
сегментарна
тотальна
сегментарна
Кількість хворих
20
28 (77,8%)
8 (22,2%)
Всього
36
За рівнем ураження портального русла хворі розділилися наступним чином (табл.
2.2):
1. Тотальна форма допечінкової ПГ – 12 (33,3%) хворих, з них природжені вади
портальної системи спостерігалися в 8 (66,7%), пілефлебіт – у 4 пацієнтів
(33,3%).
2.Сегментарна форма допечінкової ПГ – 24 (66,7%) хворих, з них природжені вади
портальної системи спостерігалися в 20 (83,3%) хворих, кіста селезінки – у 4
(16,7%) пацієнтів.
Таблиця 2.2
Поділ хворих у залежності від причини та форми допечінкової ПГ
Причини допечінкової ПГ
Форми допечінкової портальної гіпертензії
тотальна
сегментарна
Природжені аномалії :
- ізольований тромбоз селезінкової вени;
- трансформація або тромбоз ворітної вени;
- оклюзія на рівні ворітної та селезінкової вен;
- повна оклюзія системи ворітної вени;
4
11
Пілефлебіт
Кісти селезінки
Всього
12 (33,3%)
24 (66,7%)
Кровотеча з ВРВ стравоходу та шлунка в анамнезі відмічалася у 69 (92,0%) хворих
на ЦП, причому залежно від кількості кровотеч усіх пацієнтів було розділено на
3 групи: І група – 6 (8,0%) пацієнтів без кровотечі в анамнезі; ІІ група – 48
(64,0%) хворих з однією кровотечею в анамнезі; ІІІ – 21 (28,0%) хворих, в яких
в анамнезі спостерігалися 2 і більше кровотеч. Серед хворих на ЦП 18 (24,0%)
мали “А” ступінь печінкової компенсації за класифікацією Child-Turkotte-Pugh,
44 (58,7%) – “В” ступінь та 13 (17,3%) – “С” ступінь печінкової недостатності.
Кровотеча в анамнезі відмічалася у всіх пацієнтів з допечінковсю формою ПГ.
Особливістю кровотеч була їх раптовість і спонтанність. Більшість хворих
відмічали, що кровотеча виникла на фоні “повного здоров’я”. У 11 (30,6%)
пацієнтів кровотеча проявлялася тільки меленою. У залежності від кількості
кровотеч усі хворі були поділені на 2 групи: ІІ група (одна кровотеча в
анамнезі) – 4 (11,1%) пацієнтів, з них 1 – з кістами селезінки, 3 – з
пілефлебітом; ІІІ група (дві і більше кровотеч в анамнезі) включала в себе 32
(88,9%) хворих, з них 28 – з природженими вадами портальної системи, 3 – з
кістами селезінки, 1 – з пілефлебітом (табл.2.3).
Таблиця 2.3
Кількість кровотеч із ВРВ стравоходу та шлунка в залежності від ступеня
печінкової компенсації ЦП та причини допечінкової ПГ
Причини ПГ
Кількість кровотеч
Відсутність кровотеч в анамнезі
Одна кровотеча в анамнезі
Дві і більше кровотеч
І група
ІІ група
ІІІ група
Ступінь “А” печінкової компенсації при ЦП
11
Ступінь “В” печінкової компенсації при ЦП
29
14
Ступінь “С” печінкової компенсації при ЦП
Природжені аномалії
28
Пілефлебіт
Кісти селезінки
Всього
6 (5,4%)
52 (46,8%)
53 (47,8%)
Таким чином, у 6 (5,4%) пацієнтів з ПГ кровотеч в анамнезі не було, у 52
(46,8%) відмічалася одна кровотеча в анамнезі, у 53 (47,8%) – дві кровотечі з
ВРВ стравоходу чи більше.
Асцит до операції відмічався у 46 (61,3%) хворих на ЦП, при цьому у 36
пацієнтів мав місце транзиторний асцит, що підлягав медикаментній корекції, у
10 пацієнтів спостерігався резистентний асцит, у зв'язку з чим ці хворі
проходили курс інтенсивної передопераційної підготовки протягом 30-45 днів.
Транзиторний асцит після епізоду кровотечі з ВРВ шлунка та стравоходу
спостерігався у 6 (16,7%) хворих із допечінковою формою ПГ на момент звернення
в хірургічну клініку, який вдалося повністю ліквідувати консервативними
засобами (табл. 2.4).
Таблиця 2.4
Асцит у хворих на ПГ
Причини ПГ
Асцит
Відсутній
Транзиторний
Резистентний
Цироз печінки
29
36
10
38,7
48,0
13,3
Допечінкова ПГ
30
83,3
16,7
Явища вторинного гіперспленізму, який визначали поєднанням спленомегалії з
цитопенією (лейкопенія, еритропенія, тромбоцитопенія) відмічалися у 69 (92,0%)
пацієнтів з ЦП, вираженість якого оцінювали за ступенем цитопенії: помірний –
кількість тромбоцитів 100-150 Г/л, лейкоцитів 3-4 Г/л – спостерігався у 53
пацієнтів; виражений – кількість тромбоцитів менше 100 Ґ/л, лейкоцитів – менше
3 Г/л – у 16 хворих.
У хворих на допечінкову ПГ вторинний гіперспленізм спостерігався у 30 (83,3%)
хворих, серед яких помірний відмічався у 21 та виражений у 9 пацієнтів (табл.
2.5). Наявність спленомегалії з клінічними проява
- Киев+380960830922