Вы здесь

Особливості статевого розвитку та структурно-функціонального стану кісткової тканини у дівчат-підлітків при аменореї.

Автор: 
Абабкова Галина Миколаївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U000735
129 грн
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Обстеження хворих проводилось у відділенні дитячої та підліткової гінекології
Української дитячої спеціалізованої лікарні “Охматдит” (науковий керівник –
д.м.н., проф. І.Б. Вовк) та у відділі клінічної фізіології і патології
опорно-рухового апарату Інституту геронтології АМН України (керівник – д.м.н.,
проф. В.В. Поворознюк).
Нами було проведено комплексне обстеження 80 дівчат-підлітків з первинною і 88
з вторинною аменореями. У контрольну групу ввійшло 50 здорових дівчат-підлітків
з нормальним фізичним та статевим розвитком такої ж вікової групи.
Для встановлення діагнозу, формування груп дослідження та контролю ефективності
профілактики та лікування дівчатам-підліткам проводили:
збір анамнезу: відомості про перебіг вагітності і пологів у матері, особливості
фізичного розвитку дівчинки, перенесені інфекційні, респіраторні та соматичні
захворювання, травми, а також час і послідовність появи вторинних статевих
ознак, термін появи менархе і характер менструальної функції);
визначення антропометричних характеристик ( зріст, маса тіла);
при спеціальному обстеженні оцінювався ступінь виразності вторинних статевих
ознак, стан серцево-судинної, дихальної та травної систем організму;
ректо-абдомінальне гінекологічне обстеження;
генетичне обстеження (з визначенням статевого хроматину та кариотипування);
рентгенологічне обстеження турецького сідла та кистей рук;
офтальмологічне обстеження з обов’язковим визначенням полей зору та станом
очного дна;
ультразвукове обстеження органів малого тазу з використанням апарату Ultramark
4 (Advanced Technology Laboratories).
Оцінка статевого розвитку по загальноприйнятій методиці А.В. Ставицької і Д.Н.
Арон (1959) – визначала ступінь статевого розвитку по проявленню вторинних
статевих ознак, які проявляються послідовно. Оцінювались розвиток Ма – молочних
залоз, Ах – піхвового та Р – лобкового оволосіння, Ме – вік менархе і стан
менструальної функції.
Для оцінки ступеня статевого розвитку вторинних статевих ознак використовували
чотирьохбальну систему:
Розвиток молочних залоз (Ма):
Ма 0 – відсутність розвитку молочних залоз (залоза не виділяється, сосок
припіднімається під навколососковим кругом);
Ма 1 – навколососковий круг більших розмірів, разом з соском утворює єдиний
конус, залоза незначно виділяється над поверхнею грудної клітини;
Ма 2 – збільшення молочних залоз і навколососкового поля при відсутності його
пігментації і плоскому сосці – конічна грудь;
Ма 3 – молочна залоза округлої форми, пігментована ореола з припіднятим соском
– юна грудь.
Ріст волосся на лобці (Р):
Р 0 – відсутність оволосіння;
Р 1 – наявність поодиноких осьових волосків;
Р 2 – скудне оволосіннє лобка, волоски прямі;
Р 3 – лобок і великі статеві губи покриті волоссям, яке в’ється, з
горизонтальною границею над лобком.
Ріст волосся в піхвовій впадині (Ах):
Ах 0 – відсутність оволосіння;
Ах 1 – пряме поодиноке волосся;
Ах 2 – скудне оволосіння піхви, волосся пряме;
Ах 3 – густе волосся, яке завивається по всій поверхні піхви.
Менструальна функція (Ме):
Ме 0 – відсутність менархе;
Ме 1 – менархе в момент обстеження;
Ме 2 – менструальний цикл нерегулярний;
Ме 3 – регулярний менструальний цикл.
Відповідно до перечислених показників складалась формула статевого розвитку з
коефіцієнтом, який відповідає ступеню розвитку кожної з ознак : Ма_Р_Ах_Ме_.
Цифрова оцінка ступеня статевого розвитку проводилась за системою Л.Г.
Тумилович (1975), де відповідному коефіцієнту присвоювалась відповідна
кількість балів:
Ма
1,2 бала
2,4 бала
3,6 бала
0,3 бала
0,6 балів
0,9 балів
Ах
0,4 бала
0,8 балів
1,2 бала
Ме
2,1 бала
4,2 бала
6,3 бала
Проводилась сумація балів за вищеприведеною таблицею та визначався бал
статевого розвитку. Подальша оцінка нормального чи патологічного статевого
розвитку дівчат визначалась за допомогою наступної таблиці:
Бал статевого розвитку (БСР)
Календарний вік, роки
1 (передчасний)
2 (своєчасний)
3 (пізній)
1,2
10
12
2,7
11
13
4,6
10
12
14
7,1
11
13
15
11,6
12
14
16
12,0
13
15
17
Наявність вторинних статевих ознак у дівчаток в віці до 8 років і менструацій
до 10 років оцінювалось як передчасне статеве дозрівання та раннє менархе, а
відсутність вторинних статевих ознак в 13 років і менструацій в 15 років
свідчили про затримку статевого розвитку та пізнє менархе.
Для визначення кісткового віку достатньо вивчали терміни окостеніння і розміри
скелета кисті та дистального відділу передпліччя рентгенологічним методом, в
яких точки окостеніння з’являються послідовно [71, 81].
Вікові терміни окостеніння та появлення повних синостозів у дівчат та
дівчат-підлітків (Г.Б. Бердикулов, 1980)
Кості
Терміни, роки
раннє
пізнє
своєчасне
Гороховидна кістка
14
11
Сесамовидна кістка І п’ясно-фалангового суглобу
15
12
Перша п’ясна кістка
12
16
14
Дистальні фаланги
12
16
14
Основні фаланги
12
17
15
Середні фаланги
13
17
15
ІІ-V п’ясні кістки
12
17
15
Дистальний відділ локтьової кістки
13
18-19
16
Дистальний відділ променевої кістки
13
18-19
16
При ультразвуковому дослідженні органів малого тазу визначалося положення матки
стосовно інших тазових органів і стінок таза, її форма і розмір, співвідношення
розміру тіла та шийки матки. Вимірювалася довжина тіла матки (ДТМ) та довжина
шийки матки (ДШМ) по її найбільшому розміру, орієнтованому по довжині, який
проходить через М-ехо (межа між тілом і шийкою визначалася на рівні
внутрішнього зіва шийки матки, що при УЗД відповідає верхівці кута між тілом і
шийкою). Таким чином, оцінювалася наявність цього кута як показника ступеня
зрілості матки. Ширина тіла матки (ШТМ) і передньо-задній розмір матки (ПЗРМ)
визна