РОЗДІЛ 2
ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ҐЕНДЕРНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВ
СТАРШОГО ПІДЛІТКОВОГО ТА РАННЬОГО ЮНАЦЬКОГО ВІКУ
У другому розділі конкретизовано педагогічні умови ґендерного виховання учнів,
визначено мету, завдання дослідно-експериментального дослідження та перевірено
його ефективність.
На основі аналізу відповідної психолого-педагогічної літератури, врахування
вікових особливостей учнів старшого підліткового та раннього юнацького віку
встановлено, що ефективність ґендерного виховання визначається сукупністю
педагогічних умов: реалізація ґендерного підходу в організації особистісно
зорієнтованого виховання; формування ґендерної чутливості вчителів, учнів,
батьків; використання в освітній практиці результатів ґендерного аналізу змісту
навчально-методичної літератури з метою пом’якшення впливу ґендерних
стереотипів на суб’єктів навчально-виховного процесу; реалізація змісту
ґендерного виховання в процесі вивчення факультативного спецкурсу “Ґендерні
стереотипи”.
Узагальнення результатів, отриманих за всіма напрямами дослідження, вивчення
характеру педагогічної взаємодії вчителів та учнів, аналіз рівня знань про
ґендерні ролі та стереотипи та їх відображення у поведінці учнів допомогли
визначити критерії (когнітивний, емоційно-ціннісний, поведінковий) та показники
рівнів ґендерної вихованості (достатній, середній, низький).
Конкретизовано принципи, методи (метод незалежних характеристик, незакінчених
речень, рольові ігри, мозковий штурм, кейс-метод, побудова уявних і реальних
педагогічних ситуацій, метод вільних асоціацій) й етапи реалізації ґендерного
виховання.
Для проведення формувального експерименту було створено дві групи:
експериментальну і контрольну, в кожній по 60 осіб, а саме, 30 учнів
експериментальної й 30 учнів контрольної груп 8 класу, аналогічно 60 учнів 11
класу ЗОШ №12 м. Тернополя.
2. 1. Методика формувального експерименту
Теоретичний аналіз проблеми розвитку і становлення ґендерного виховання та
результати діагностичного зрізу його стану дозволяють розкрити мету, завдання,
методи дослідно-експериментальної роботи.
Аналіз історичної, філософської, психолого-педагогічної літератури та наукових
досліджень з ґендерної проблематики довів, що проблема ґендерного виховання є
однією з найскладніших у теорії і практиці статевого виховання. Як зазначають
О. Личко [147], Р. Немов [169], у підлітковому віці процес набуття соціального
досвіду залежить від комплексу педагогічних умов, які реалізуються в освітньому
закладі.
Вивчення методичної літератури дозволило нам виділити основний метод нашого
дослідження Ї педагогічний експеримент. Він допоміг виявити взаємозв’язок між
факторами ґендерного виховання, педагогічними умовами і навчально-виховним
процесом, оцінити ефективність педагогічного впливу на процес ґендерного
виховання учнів старшого підліткового та раннього юнацького віку. Педагогічний
експеримент як метод дослідження, який здійснюється на базі загальноосвітньої
школи, ми використали з метою перевірки правильності припущення. Нами висунуті
такі педагогічні умови ґендерного виховання: реалізація ґендерного підходу в
організації особистісно зорієнтованого виховання; формування ґендерної
чутливості вчителів, учнів, батьків; використання в освітній практиці
результатів ґендерного аналізу змісту навчально-методичної літератури з метою
пом’якшення впливу ґендерних стереотипів на суб’єктів навчально-виховного
процесу; реалізація змісту ґендерного виховання в процесі вивчення
факультативного спецкурсу “Ґендерні стереотипи”.
У процесі дослідно-експериментальної роботи ми опиралися на загальнопедагогічні
принципи, зокрема:
системного підходу, тобто дослідження об’єкта в цілому та виділення його
внутрішніх зв’язків та відношень;
діяльнісного підходу, суть якого полягає в тому, що розвиток новоутворень
особистості відбувається в діяльності;
об’єктивності, суть якого полягала в необхідності перевірки кожного положення,
фіксації змін у процесі спостереження та експерименту;
ефективності, який полягає в тому, що результати контрольного етапу
експерименту вищі, ніж констатуючого за умови типовості, стандартності ситуації
на обох етапах;
особистісно зорієнтованого підходу, який, на наш погляд, має найкращі
можливості для реалізації ґендерного виховання.
Під час розробки засад дослідно-експериментальної роботи ми опиралися на
принципи ґендерної педагогіки, сформульовані Т. Говорун, О. Кікінежді,
В. Кравцем [68]:
— відсутність орієнтації на статевовідповідні види людської діяльності;
— вагомість ролей як чоловіка, так і жінки в сім’ї та вихованні дитини;
— рівні можливості хлопчиків та дівчаток, чоловіків та жінок для оволодіння
трудовими вміннями та навичками, кар’єрою;
— дотримання тези про рівні здібності статей, можливостей та життєвих сценаріїв
на майбутнє;
— недопустимість протиставлення дітей за статевою ознакою в різних сферах
життєдіяльності;
— розвиток умінь протистояння стереотипам та статевотипізованим очікуванням;
— дружнє співіснування статей в ґендерно нейтральному вихованні.
Вважаємо, що наше дослідження узгоджується з принципами ґендерної педагогіки.
На основі класифікації загальнопедагогічних принципів виховання, запропонованої
М. Фіцулою [240], ми сформулювали принципи ґендерного виховання:
цілеспрямованість полягає в досягненні школою політики рівних можливостей для
обох статей;
зв’язок виховання з життям: необхідною й достатньою умовою побудови
демократичного суспільства є розвиток здібностей, талантів та самореалізація
кожної особистості;
єдність свідомості і поведінки: ґендерна рівність існуватиме за умови, що кожен
член суспільства, незалежно від віку, статі діятиме
- Киев+380960830922