Вы здесь

Формування особистісної активності майбутніх учителів фізичного виховання у позааудиторній діяльності

Автор: 
Собко Сергій Григорович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U001426
129 грн
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТІСНОЇ АКТИВНОСТІ
МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ
У ПОЗААУДИТОРНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ...............................................105
2.1. Сучасний стан, критерії та рівні особистісної активності
майбутніх учителів фізичного виховання у позааудиторній
діяльності................................................................................................105
2.2. Педагогічні умови формування особистісної активності
майбутніх учителів фізичного виховання у позааудиторній
діяльності................................................................................................125
2.3. Організація та результати формуючого етапу експерименту..........163
Висновки до другого
розділу.................................................................................176
ЗАГАЛЬНІ
ВИСНОВКИ........................................................................................180
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ
ДЖЕРЕЛ...............................................................183
ДОДАТКИ................................................................................................................201
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ПСМ – підвищення спортивної майстерності
НДРС – науково-дослідна робота студентів
ВНЗ – вищий навчальний заклад
КДПУ – Кіровоградський державний педагогічний університет
імені Володимира Винниченка
ЧНУ – Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
ДЮСШ – дитячо-юнацька спортивна школа
ФФУ – федерація футболу України
ЗТУ – заслужений тренер України

ВСТУП
Сьогодні молода людина, завдяки суспільним перетворенням, поставлена у такі
умови, коли від активності, адекватного розуміння себе в контексті життя багато
в чому буде залежати її подальша успішна життєдіяльність. Активність, таким
чином, виступає її “життєвим нервом”, стає основою світоспоглядання та
життєрозуміння у принципово новій політичній, економічній і соціальній
ситуації, що склалася на сучасному етапі розвитку суспільства.
Вищі педагогічні навчальні заклади України ставлять за мету забезпечення
підготовки фахівців, здатних до постійного професійного самовдосконалення,
особистісної і професійної реалізації творчого потенціалу, формування життєвої
активності.
З огляду на це, одним із важливих завдань цих закладів є формування
особистісної активності майбутнього вчителя, яка зумовлює прояв ініціативності,
цілеспрямованості, рішучості, є важливим засобом поліпшення і в той же час
показником ефективності процесу професійної підготовки, оскільки стимулює
розвиток професійної самостійності, творчий підхід до опанування змісту освіти,
спонукає до самоосвіти, досягнення високих результатів у навчанні. Тому процес
навчальної, позааудиторної діяльності у вищих навчальних педагогічних закладах
України має передбачати не тільки формування у студентів глибоких знань,
професійних умінь і навичок, а й формування особистісної активності щодо
реалізації особистих інтересів та інтересів суспільства.
Для обґрунтування теоретичних основ формування особистісної активності
актуальними є дослідження філософів та соціологів (Г.С.Ареф’єва, Є.І.Головахи,
І.А.Джидар’яна, І.С.Кона, Н.І.Соболевої, Л.В.Сохань, Т.М.Титаренко та ін.), в
яких розглядається розвиток і становлення особистості в процесі діяльності.
Психолого-педагогічний контекст проблеми – розкриття сутності та значення
активності особистості (К.О.Абульханова-Славська, Л.І.Анциферова, О.А.Конопкін,
А.І.Крупнов, А.Г.Маслоу, А.В.Петровський, С.Л.Рубінштейн, Д.М.Узнадзе,
В.Л.Хайкін та ін.), характер поєднань активності з різноманітними видами
діяльності, сприятливими для розкриття потенційних можливостей і всебічного
розвитку особистості (О.В.Киричук, О.М.Коберник, В.І.Лозова, В.Е.Чудновський та
ін.).
Проблему активності особистості та напрями її формування в процесі навчальної
діяльності досліджували такі психологи, як: М.Й.Боришевський, Н.П.Галкіна,
ЮА.Міславський, Р.О.Пономарьова та педагоги: Є.В.Антіпова, В.Е.Гурін,
П.І.Ключник, А.Г.Комков, Л.С.Кулигіна, В.І.Лозова.
Різні аспекти фізичного виховання як педагогічного процесу, спрямованого на
формування здорового, фізично досконалого, активного й морально стійкого
покоління вивчали О.Ф.Артюшенко, С.Ю.Балбенко, В.Г.Бауер, О.М.Вацеба,
М.С.Герцик, М.Я.Віленський, В.М.Видрін, Л.В.Волков, О.Д.Дубогай, М.Д.Зубалій,
Т.Ю.Круцевич, В.Ф.Новоселський, В.П.Пєшков, О.В.Пєтунін, Л.П.Сущенко, Б.М.Шиян
та інші.
Відродження національної освіти відбувається, в першу чергу, педагогічними
кадрами. Вчитель виконує важливу соціальну функцію – здійснює розумовий,
духовний, фізичний розвиток і виховання нової людини. Його праця спрямована не
лише на організацію навчально-пізнавального процесу, а й організацію
позааудиторної, оздоровчої діяльності учнів, систематичне вирішення нових
завдань формування рис активного громадянина. Тому основні напрями перетворення
сучасної професійної школи вимагають ефективних шляхів оптимізації професійної
підготовки майбутніх учителів фізичного виховання, завданням яких є не тільки
оволодіння фундаментальними професійними знаннями, а й сприяння становленню
культу здоров’я, виховання фізично, психічно і духовно здорового громадянина
держави.
Наше суспільство потребує яскравої, розумної, творчої особистості вчителя, що
володіє досягненнями науки про людину, новими педагогічними технологіями і
мистецтвом спілкування. Педагог покликаний бути носієм набутих культурою
загальнолюдських цінностей, добре знати національні, культурно-с