РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, ОБ’ЄКТИ, ОБСЯГ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Для досягнення мети дисертації і вирішення комплексу завдань дисертаційної
роботи була прийнята слідуюча програма досліджень:
Вивчення кількісного і якісного складу хімічного забруднення повітряного
середовища житлових приміщень, параметрів мікроклімату, насиченості житла
полімерними матеріалами, вентиляцією;
Встановлення зв’язку забруднення повітряного середовища приміщень хімічними
речовинами від параметрів мікроклімату, вентиляцією, насиченістю полімерними
матеріалами, питомою площею і т. д;
Визначення пріоритетних забруднювачів повітряного середовища житлових
приміщень;
Експериментальне вивчення впливу ведучих хімічних забруднювачів (фенол, стирол,
формальдегід) при їх комбінованій дії на організм теплокровних тварин (білі
безпородні щури) в умовах хронічного 4-х місячного неперервного експерименту;
Розрахунок коефіцієнтів комбінованої дії фенолу, стиролу і формальдегіду з
метою встановлення характеру їх токсичного впливу на організм на низьких рівнях
(ГДК, концентрації, які реально зустрічаються в повітря житлових приміщеннях).
В сучасному житлі використовується значний комплекс полімерних матеріалів.
Поряд з покриттям підлоги ПМ можуть бути застосовані для оздоблення стін,
стель, в вікнах, дверях і т. д. Якщо додати до цього меблі, виготовлені з
застосуванням ПМ, декоративні тканини, предмети одягу і взуття з
шкірозамінників і синтетичних волокон, можна отримати деяке уявлення про те
хімічному оточення, в якому знаходиться в житлі сучасна людина. Вище вже
згадувалося про те, що окремо взятий ПМ може отримати попередню гігієнічну
оцінку в модельних умовах, але комплексна оцінка повітря в житлі людини можлива
тільки в конкретних натурних дослідженнях. Поряд із цим добре відомо, що в
нинішній час немає житлових приміщень або інших об'єктів, де б не
застосовувались ті або інші поєднання ПМ. Тому вивчення впливу полімерних
будівельних матеріалів (ПБМ) необхідно проводити в умовах комплексного їх
застосування. Стан навколишнього середовища також зазнав істотних змін, іншими
словами, в нинішній час немає "чистих" об'єктів, де б в тих або інших
кількостях не зустрічалися хімічні речовини. Тому при проведенні наших
досліджень необхідно було вирішити питання про вибір умовно "чистого" району
спостережень. З цією метою розглянули санітарну ситуацію в районі натурних
спостережень, провели вибірку об'єкту спостереження, де були використані різні
полімерні матеріали, що експлуатуються на протязі не більш одного і двох років.
Згаданим вище вимогам відповідав житловий масив м. Києва Троещина.
Основними джерелом забруднення атмосферного повітря Троєщини являється масиву
ТЕЦ-6. Вплив викидів стації виявляється при північно-східному направленні
вітру, яке не являється переважаючим на цьому напрямі. Величини фонових
концентрацій сірнистого ангідриду, окислів азоту, сірководню, сірковуглецю,
стиролу, фенолу на території Троєщини складали 0.5-0.8 ГДКс.с. (по даним
стаціонарних постів спостереження).
Об'єктами спостереження в дослідженнях були житлові будинки, збудовані по
типовим проектам серії Т-96 і КТ-16, що експлуатувались на протязі одного і 2-х
років. Вибір таких об'єктів спостереження пояснюється слідуючим. На протязі
перших двох років експлуатації будівельних полімерних матеріалів, меблів,
предметів побуту рівень виділення хімічних речовин із них при інших рівних
умовах зменшуються. Однак кінцеві терміни виділення шкідливих хімічних речовин
різноманітні - одні матеріали виділяють летючі на рівні ДР і ГДК або вище в
межах 3-6 місяців, інші на протязі 2-3 років. Окрім цього, не можна виключити і
процесу сорбції деяких органічних речовин різноманітними видами штукатурки і
наступною десорбцією в повітряне середовище.
Дослідження проводили в теплий і холодний періоди року. В теплий період було
обстежено 64 квартири з південною й північною орієнтацією житлових приміщень, в
холодний період було обстежено 10 контрольних, ще не зданих в експлуатацію і 80
заселених 2-3-х кімнатних квартир, тобто 160 основних житлових приміщень
квартири. Таким чином, було обстежено до 300 житлових приміщень, в яких
проведено більш 2400 вимірів показників мікроклімату квартир, відібрано не
менше 1600 проб атмосферного повітря і житла.
Класифікацію меблів і матеріалів, що використовуються для їх виготовлення,
запозичили з "Тимчасових методичних вказівок по санітарно-гігієнічній оцінці
полімерних матеріалів, призначених для виготовлення меблів", М., 1978 р.
Враховуючи можливість зниження рівня міграції хімічних речовин з меблевих
виробів з часом, в карту санітарного обстеження вносили дані про меблі придбані
на протязі 8 місяців - 1 року. Розрахунок реальної насиченості житлових
приміщень меблями здійснювали з урахуванням того, що коефіцієнт насиченості
об’ємного простору меблями нижче їх лінійних розмірів. Для розрахунку реальних
лінійних розмірів меблів використали наступну формулу:
L=2Р (h+l) +hl,
Де Р – ширина меблів в см;
h – висота меблів в см;
l – довжина меблів в см;
L – реальні лінійні розміри меблів.
При гігієнічній оцінці внутрішнього середовища житла зважали на наступні
параметри: об’ємно-планувальні рішення, мікроклімат, повітряне середовище.
Згідно з означеними параметрами склали карту санітарно-гігієнічного опису
об'єктів спостереження, що включала в себе слідуючі пункти: адреса об’єкта
спостережень; час заселення квартири; лінійні розміри квартири, її площа е
об’єм; питома площа, число проживаючих; поверховість; покриття підлоги;
покриття огороджуючих конструкцій; лакофарбові матеріали; меблі (загальна площа
займана
- Киев+380960830922