РОЗДІЛ 2.
МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ УПРАВЛІНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ КЕРІВНИКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО
ЗАКЛАДУ У ПРОЦЕСІ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ
2.1. Концептуальні аспекти розвитку управлінської культури керівника
загальноосвітнього навчального закладу
Аналіз психолого-педагогічної та соціально-філософської літератури з проблем
розвитку управлінської культури, вивчення управлінської діяльності й
особистісних характеристик керівників ЗНЗ як фактора відображення їхньої
управлінської культури; планів та програм підвищення кваліфікації в інститутах
післядипломної педагогічної освіти та проведений констатувальний експеримент
засвідчили недостатню теоретичну і практичну розробленість даної проблеми.
У зв’язку з потребою суспільства у висококваліфікованих керівниках з високим
рівнем управлінської й особистісної культури і, в той же час, невідповідністю
більшості опитаних керівників ЗНЗ цим вимогам, нами розроблена і апробована
модель розвитку управлінської культури керівника ЗНЗ у процесі підвищення
кваліфікації, метою якої є обґрунтування та узагальнення структури
управлінської культури керівника ЗНЗ, опису її складових і взаємозв’язків між
ними та визначення місця у змісті підвищення кваліфікації в інституті
післядипломної педагогічної освіти. Передумовою створення моделі став аналіз
праць вітчизняних та зарубіжних учених з проблем моделювання педагогічних
процесів і об’єктів (В.І.Бондар, Л.І.Даниленко, Г.В.Єльникова, Л.М.Калініна,
Н.В.Кузьміна, В.І.Маслов, В.В.Олійник, В.С.Пікельна, С.О.Сисоєва, Р.Х.Шакуров
та ін.).
Модель (від лат. modulus – міра, зразок) – це схема зображення чи опис якогось
явища та процесу у природі та суспільстві [221, с. 318]; моделювання – метод
дослідження об’єктів пізнання на їх моделях; побудова і вивчення моделей
реально існуючих предметів та явищ і об’єктів, що конструюються для визначення
або покращення їхніх характеристик, раціоналізації способів їх побудови,
управління ними [243, с. 373].
У нашому дослідженні моделювання розглядається як метод дослідження
управлінської культури керівника ЗНЗ, а модель – як метод пізнання,
узагальнення та систематизації елементів об’єкта дослідження у процесі
підвищення кваліфікації; як системне явище, яке відображає, по-перше, суттєві
властивості і відносини оригінала, по-друге – у точно вказаному стилі змінює
цей оригінал, водночас з вивченням оригінала надає про нього нову інформацію
[217, с.27].
Модель розвитку управлінської культури керівника ЗНЗ у процесі підвищення
кваліфікації включає концептуальну, змістову, технологічну і
діагностико-корекційну складові (рис. 2.1.).
Рис. 2.1. Структура моделі розвитку управлінської культури керівника ЗНЗ у
процесі підвищення кваліфікації
Кожна складова моделі є невід’ємною її частиною і характеризується сукупністю
відповідних заходів, форм і методів навчання на курсах підвищення кваліфікації
в ІППО, а саме: концептуальна – розробкою концепції організації навчального
процесу в ІППО з підвищення рівня управлінської культури керівника ЗНЗ під час
курсової підготовки; змістова – розкриттям змісту навчального плану підвищення
кваліфікації, який передбачає навчання за всіма видами управлінської культури
(правовим, політичним, адміністративним, менеджерським,
соціально-психологічним, організаційним, інформаційним, комунікативним,
економічним); в т.ч. запровадження авторського спецкурсу з розвитку
управлінської культури керівника; технологічна – застосуванням активних форм,
методів і засобів навчання на курсах підвищення кваліфікації з розвитку
управлінської культури керівника ЗНЗ; діагностико-корекційна – методикою
діагностування рівня сформованості управлінської культури керівника ЗНЗ та
розробкою індивідуальної програми розвитку його управлінської культури у
міжкурсовому періоді ПК.
Усі складові розробленої нами моделі є взаємообумовленими і взаємозалежними між
собою, зокрема: розроблена у діагностико-корекційній складовій методика
визначення рівня сформованості управлінської культури керівника ЗНЗ впливає на
вибір пріоритетних наукових підходів та принципів; при формуванні змісту
навчальних планів і програм підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ підбираються
відповідні форми, методи і засоби навчання.
Базова концептуальна складова є сталою і може змінюватися лише за умов зміни
парадигми освіти, виникнення нових перспектив її розвитку; змістова,
технологічна і діагностико-корекційна складові є похідними і залежними від
базової складової (див. рис. 2.1.).
Розглянемо базову складову моделі розвитку управлінської культури керівника
ЗНЗ.
Концепція організації навчального процесу в ІППО спрямована на розвиток
управлінської культури керівника ЗНЗ під час курсової підготовки і ґрунтується
на принципах андрагогіки, інноватики, варіативності, неперервності,
гуманізації, демократизації, регіональності, інформаційності.
Ці принципи нами виокремлені в ході теоретичного аналізу наукової літератури та
нормативних документів, що забезпечують систему післядипломної педагогічної
освіти України.
Зокрема, в Національній доктрині розвитку освіти передбачено модернізацію
управління галуззю шляхом його демократизації і гуманізації і, відповідно,
поставлено ряд вимог до сучасного керівника, серед яких основне – високий
рівень його управлінської культури. Відомо, що основними причинами низького
рівня управлінської культури керівників ЗНЗ є, насамперед, недостатній рівень
знань з управління школою, низька вмотивованість щодо розвитку власного рівня
професійної компетентності й особистісної к