РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЬ
2.1. Обґрунтування напрямку і методики досліджень
Адаптація хворих до ПЗЗП це складний етап стоматологічного ортопедичного
лікування, який має численні невирішені питання. Одним із таких питань можна
вважати відновлення нормального вимовляння звуків у хворих протезоносіїв, що й
зумовило основний напрям досліджень - вивчення мовленнєвої адаптації.
Відомо, що адаптація до зубних протезів має стадійний характер, що виявляється
закономірними змінами біохімічних показників слини і крові та ЕМГ жувальних
м’язів [66]. Саме тому процеси відновлення мовлення досліджували в динаміці від
накладання протезів до 30 діб користування ними і порівнювали з показниками до
протезування.
Спираючись на дані літератури стосовно того, що найбільш складним випадком
адаптації є пристосувальні процеси в хворих із ПЗЗП [37], для обстеження були
відібрані хворі з повною відсутністю зубів на верхній і нижній щелепі.
Оскільки анатомо-фізіологічні особливості ротової порожнини хворих накладають
відбиток на розвиток адаптації до протезів [66], з метою вивчення механізмів
мовленнєвої адаптації групи хворих формували, включаючи до них осіб із
максимально подібними умовами протезування.
Знаючи з літератури, що вимовляння звуків зумовлене анатомо-топографічними
характеристиками артикуляційного апарату [13], обстежуючи хворих, звертали
увагу на стоматологічний статус цього апарату (тверде піднебіння, язик, губи,
рухомість нижньої щелепи, тощо). Формуючи групи хворих для спостереження за
мовленнєвою адаптацією, уникали включати до них осіб із значними
індивідуальними особливостями та аномаліями артикуляційного апарату. Брали до
уваги фонетичні особливості кожного пацієнта.
Оскільки вимовляння звуків хворими, які користуються знімними зубними
протезами, значною мірою залежить від конструкційних особливостей протезів
[14], останні всім хворим були виготовлені за однаковою загальноприйнятою
технологією.
Інтегральною характеристикою мовленнєвої функції є якість звуку, яка описується
конкретними фізичними параметрами [3], тому для оцінки темпів мовленнєвої
адаптації і ступеня відновлення мовлення застосовували апаратну реєстрацію
звуків та їх комп’ютерний аналіз.
Відомо, що адаптація до зубних протезів може розцінюватись як становлення
нового нервово-рухового стереотипу [62]. Це вказало на важливість дослідження
електрофізіологічних факторів мовленнєвої адаптації, що було здійснене за
допомогою ЕМГ мімічних м’язів, зокрема м’язів губ.
Зважаючи на дані літератури щодо ролі язика як активного органа мовлення і його
взаємодії з зубами та піднебінням під час артикуляції звуків [13], одним із
методів дослідження мовленнєвої адаптації було обрано палатографію – одержання
й аналіз відбитку контакту язика з піднебінням та верхніми зубами.
2.2. Згрупування клінічних спостережень
Клінічні спостереження проводили на 54 особах (33 хворих і 21 особа без
дефектів зубних рядів). Вік обстежених - від 35 до 70 років. Серед них було 29
жінок і 25 чоловіків. Згрупування клінічних спостережень представлено в табл.
2.1
Таблиця 2.1
Згрупування клінічних спостережень
Групи
Термін спостережень
Кількість
осіб
Особи без дефектів зубних рядів
Одноразово при профілактичному обстеженні
21
Хворі з повною вторинною адентією
До протезування
В день накладання протеза
Через 3 дні після накладання протеза
Через 7 днів після накладання протеза
Через 30 днів після накладання протеза
22
Хворі з повною вторинною адентією, що виконували комплекс фізичних вправ
До протезування
В день накладання протеза
Через 3 дні після накладання протеза
Через 7 днів після накладання протеза
Через 30 днів після накладання протеза
11
У всіх осіб визначали стоматологічний статус із урахуванням стану
артикуляційного апарату. На основі обстеження було виявлено 33 пацієнти з
повною відсутністю зубів на обох щелепах. З них було сформовано 2 дослідні
групи з максимально близькими умовами протезування (I група – 22 хворих; II
група – 11 хворих). Крім відсутності зубів ці хворі не мали інших порушень
артикуляційного апарату. Всім хворим повні зубні протези були виготовлені з
пластмаси ”Фторакс” за загально прийнятою технологією і відповідали вимогам
якості (за ступенем фіксації і кількістю корекцій). Пацієнтів обстежували до
протезування, в день першого накладання протезів, через 3, 7 і 30 днів від
початку користування протезами.
11 хворим із повною відсутністю зубів на верхній і нижній щелепах пропонували
лікувально-профілактичний комплекс фізичних вправ (II дослідна група) і
обстежували їх у такі ж терміни, що й решту пацієнтів.
За умовну норму приймали показники осіб без дефектів зубних рядів (21 особа).
Їх вік становив 35-55 років. Серед осіб цієї групи було 10 жінок і 11
чоловіків. Їх обстежували одноразово під час профілактичного огляду.
Для уніфікованої реєстрації даних було розроблено картку обстеження хворого:
Міністерство охорони здоров’я України
Українська медична стоматологічна академія
Кафедра післядипломної освіти лікарів ортопедів-стоматологів
Картка обстеження №___________
Дата___________________
I. Паспортна частина
Прізвище, ім’я, по батькові__________________________________________
Стать: чол.1, жін.2
Дата народження: рік________ місяць _____________число_____
Адреса ______________________________________телефон_____________
II.Скарги: основні (з боку зубощелепної системи)
На порушення жування: так, ні
На порушення мови :так, ні
На порушення естетико-косметичних норм : так, ні
На порушення функції скронево-нижньощелепного суглоба: так, ні
Супутні (з боку інших органів та систем)_________________________
Анамнез:
Час та
- Киев+380960830922