РОЗДІЛ 2
ХАРАКТЕРИСТИКА МОТИВАЦІЙНОЇ СФЕРИ СТАРШОКЛАСНИКІВ
З РІЗНИМ РІВНЕМ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ
У розділі аналізуються результати лонгітюдного вивчення особливостей розвитку
мотиваційної сфери старшокласників з різною навчальною успішністю. Метою
констатуючого експерименту було дослідження мотиваційних тенденцій, притаманних
різновстигаючим школярам на всіх етапах їх навчання у старших класах. Для
вирішення проблеми застосовувалися самооціночні шкали, стандартизоване інтерв’ю
і включене спостереження, що здійснювалося експериментатором, котрий працював
психологом у ліцеї. Висвітлимо поетапно отримані дані.
2.1. Мотиваційна структура навчальної діяльності старшокласників
з різною результативністю в навчанні
На першому етапі констатуючого експерименту аналізувалися особливості далекої
навчальної мотивації старшокласників з різною результативністю навчання. З цією
метою у старшокласників визначалася мотиваційна структура їх навчальної
діяльності. Для розв’язання поставленого завдання використано методику
“Мотиваційна структура навчальної діяльності”, розроблену М.І. Алексєєвою і
М.Т. Дригус [5, с. 54].
Цей аспект дослідження присвячено аналізу домінуючих мотивів в ієрархії
навчальної мотивації: вони відображають мотиваційні цінності, на досягнення
яких у майбутньому спрямовані старшокласники. Знання особливостей мотиваційної
структури навчальної діяльності школярів з різним рівнем досягнень у навчанні
дає змогу зрозуміти їх далеку навчальну мотивацію і враховувати пріоритети цих
школярів у навчанні. У старшокласників діагностувалися інтенсивність вияву і
рангове місце у структурі їх навчальної мотивації восьми мотивів:
соціально-ціннісного, навчально-пізнавального, професійно-ціннісного,
позиційного, комунікативного, самовиховання, ситуаційного і утилітарного.
Домінування одного з названих мотивів в ієрархії навчальної мотивації зумовлює
певний тип цілеспрямованої поведінки школяра.
Передусім визначимо мотиваційну структуру навчальної діяльності старшокласників
залежно від їх результативності у навчанні.
Рангові місця навчальних мотивів у високовстигаючих учнів (I група)
розподілилися таким чином: 1) професійно-ціннісний мотив, 2) утилітарний мотив,
3) позиційний мотив, 4) соціально-ціннісний мотив, 5) мотив самовиховання, 6)
навчально-пізнавальний мотив, 7) комунікативний мотив і 8) ситуаційний мотив
(рис. 2.1).
Рис. 2.1
Констеляція рангових місць мотивів у достатньовстигаючих школярів (II група)
дещо відрізняється від попередньої групи і є такою: перше рангове місце посідає
професійно-ціннісний мотив, на другому місці перебуває утилітарний мотив, на
третьому – позиційний мотив, четверте місце займає мотив самовиховання, п’яте
місце - соціально-ціннісний мотив, шосте - навчально-пізнавальний мотив,
передостаннє місце у структурі навчальної мотивації належить комунікативному
мотиву, а останнє - ситуаційному (рис. 2.2).
Рис. 2.2
У середньовстигаючих старшокласників (III група) зафіксовано таку структуру
навчальної мотивації: 1) професійно-ціннісний мотив, 2) утилітарний мотив,
3) позиційний мотив, 4) мотив самовиховання, 5) навчально-пізнавальний мотив,
6) комунікативний мотив, 7) соціально-ціннісний мотив і 8) ситуаційний мотив
(рис. 2.3).
Рис.2.3
Ієрархія мотивів у слабковстигаючих школярів (IV група) є такою: 1)
професійно-ціннісний мотив, 2) утилітарний мотив, 3) позиційний мотив, 4) мотив
самовиховання, 5) соціально-ціннісний мотив, 6) навчально-пізнавальний мотив,
7) комунікативний мотив, 8) ситуаційний мотив (рис. 2.4).
Рис.2.4
Розглянемо психологічний зміст кожного з мотивів, що входять у структуру
навчальної мотивації, й особливості їх вияву у старшокласників з різною
успішністю в навчанні.
Перше рангове місце у всіх групах школярів – незалежно від рівня їх навчальної
успішності – посідає професійно-ціннісний мотив, психологічна сутність якого
полягає у прагненні учнів стати кваліфікованими фахівцями. Професійне
самовизначення тісно пов’язане з самореалізацією людини у важливих для неї
сферах життя. Сутністю професійного самовизначення є самостійне й усвідомлене
віднайдення сенсу майбутньої діяльності в конкретній культурно-історичній та
соціально-економічній сфері суспільства. “Прагнення підготуватися до майбутньої
трудової діяльності є, - на думку С.Л. Рубінштейна, - головним мотивом
свідомого навчання” [125, с. 499].
Домінування саме професійного мотиву в мотиваційній структурі навчальної
діяльності старшокласників свідчить про надзвичайну значущість для них набуття
знань задля опанування майбутньої спеціальності. І хоча порівняльний аналіз
інтенсивності вияву цього мотиву у групах з різною навчальною результативністю
показав, що зі зниженням рівня навчальних досягнень в учнів цього віку сила
його вияву зменшується (порівняємо: у I групі – 31,27 бала; у II групі - 30,51
бала; у III групі – 30,35 бала; в IV групі – 29,69 бала), але він залишається
пріоритетним для старшокласників незалежно від рівня їх реальної успішності в
навчанні. Наявність відмінностей в інтенсивності вияву професійного мотиву
залежно від результативності навчальної діяльності підтверджується також даними
А.А. Реана і Я.Л. Коломинського: “Сильно- і слабковстигаючі студенти
відрізняються не за інтелектуальними показниками, а за ступенем розвитку у них
професійної мотивації” [119, с. 64].
Отже, такі вікові особливості старшокласників, як прагнення до особистісного та
професійного самовизначення, зумовили домінування у структурі їх навчальної
мотивації саме професійного мотиву: сучасні учні добре усвідомлюють важливість
навчання у школі заради того, щоб стати у майбутньому кваліфікованими
фахівцями.
- Киев+380960830922