Розділ 2
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ
ФОРМУВАННЯ ТЕХНОГЕННИХ ГРУНТІВ
У НАПРЯМУ ПІДВИЩЕННЯ ЇХ РОДЮЧОСТІ
2.1. Виявлення підходів гірничодобувних підприємств до відновлення
земель, відпрацьованих кар’єрами
Досвід гірничодобувних підприємств в області рекультиваційних робіт складає
існуючу базу для поліпшення якості відновлення земель, порушених кар’єрними
розробками. Розглянемо цей досвід з метою виявлення раціональних підходів до
формування техногенних ґрунтів високої родючості.
Рекультивацію порушених кар'єрами земель, що використовували колгоспи під
посіви сільськогосподарських культур, Камиш-Бурунський комбінат здійснює з 1964
р. [62]. Для рекультиваційних робіт спочатку була створена спеціальна виробнича
дільниця, оснащена бульдозерами, скреперами і драглайнами з ковшем місткістю 2
м3. У 1969 р. ця дільниця була ліквідована, а роботи з відбудові порушених
земель покладені на кар'єри. Відвали з перепадами гребенів висотою 5...15 м,
відсипані транспортно-відвальними мостами, вирівнювали драглайнами, а потім
бульдозерами. Крім того, для вирівнювання поверхні відвалу автосамоскидами
доставляли розкривну породу. На спланировані ділянки перевозили чорноземний
ґрунт у період розкривного сезону. Для рекультивації 1 га поверхні переміщали
4200…9800м3 порід і близько 3500 м3 ґрунту. Відновлено більше 600 га площі
відвалу, де врожайність 1 га склала 17 ц пшениці, 280 ц зеленої маси кукурудзи
або 60 ц кормових трав.
Перший досвід з роздільного складуванню родючого рослинного шару і розкривних
порід отриманий на одній з ділянок Південно-Заозерської копальні комбінату
«Уралзолото» [65]. Ділянки розробляли екскаваторно-гідравлічним способом,
причому розкривні роботи виконували з великим випередженням стосовно
видобувних. Екскаватор перевалював розкривні породи у виробле-
ний простір і гумусовий шар розташовували на спланованій поверхні внутрі-
шнього відвала.
На Іршанському ГЗК розкривні породи розробляли за ускладненою безтранспортною
схемою [62]. При вирівнюванні поверхні відвалу бульдозером міжгребеневі
западини заповнювали хвостами збагачення. Поверхню використовували під посадку
лісу (170 га в 1973 р.).
Відновлення порушених кар’єрами земель на Новорайському кар'єрі Дружківського
рудоуправління включало вирівнювання поверхні відвалів, укладання шару
сприятливих для рекультивації порід (ПРШ) потужністю 1,5 м і ґрунтового шару
потужністю 0,5 м [65]. Ґрунт і ПРШ відвантажували екскаватором ЕКГ - 4,6 і
доставляли на сплановану поверхню автосамоскидами КрАЗ-256. На кар'єрі
впроваджена технологія роздільного формування відвалів, при цьому
гірничотехнічна рекультивація була технологічним процесом видобутку
вогнетривкої глини.
При проведенні експериментів з відновлення порушених земель у Чиатурському
марганцевому басейні (площа відкритої розробки родовища більша 2000 га)
грунтово-рослинний шар знімали екскаватором ЕШ-4/40 і складували в бурти. Через
один - два роки ці бурти розробляли прямими механічними лопатами і
транспортували автосамоскидами на вирівняні породні відвали. Пізніше ґрунтовий
шар зрізали й складували на найближчому майданчику, а в міру необхідності
відвантажували в транспортні засоби і перевозили на відвал.
Гірничотехнічна рекультивація порушених земель здійснювалася ефективно в
умовах Підмосковного буровугільного басейну [66]. Грубе вирівнювання відвальних
гребенів здійснювали драглайнами ЕШ-10/60, чистову - бульдозерами. Потенційно
родючий шар і чорнозем знімали, переміщали на відвал і укладали на вирівняну
поверхню скреперами. Для створення буртів ґрунту також використовували
бульдозери, а для його перевезення автосамоскиди.
Велике число розрізів у Східному Сибіру та Далекому Сході застосовують
безтранспортну систему розробки родовища. Для зняття ґрунту вони приймали
бульдозери Д-572 або екскаватори ЕКГ-4,6, а її доставки на відвал -
автосамоскиди БелАЗ-540. Вирівнювання відвалів і виположування укосів
виконували драглайнами ЕШ-10/60 і ЕШ-10/70. Чистове вирівнювання робили
бульдозерами через 1,5-2 роки після грубого вирівнювання. На розрізах
Черемхівський, Сафронівський і Азейський рекультиваційні роботи виконували
спеціалізовані дільниці.
На розрізі Юровський Звенигородського буровугільного району частина обсягу
розкривних порід представлена вуглистими пісками, що мають великий вміст сірки
у виді залізного колчедану. Тому тут застосували технологічну схему розкривних
і відвальних робіт, що забезпечила розміщення фітотоксичних порід у нижній
частині відвалу, а порід, придатних для розвитку рослин, - у його верхній
частині.
При відновленні земель під сільськогосподарські угіддя в Придніпровському
буровугільному басейні на вирівняну поверхню наносили ґрунтовий шар потужністю
0,5...1,1м. Для вирівнювання поверхні відвалів, відсипаних відвалоутворювачами
і транспортно-відвальними мостами, застосовували драглайни з ковшем місткістю
1,5-2 м3 і бульдозери Д-384. На розрізах з безтранспортною системою розробки
відвали вирівнювали драглайнами ЕШ-4/40 і бульдозерами. Обсяг цих робіт на 1 га
відвальної поверхні досягав 10 тис.м3.
Родючий шар ґрунту, потужність якого на окремих ділянках кар'єрного поля
досягала 1...1,2м (у середньому 0,8...0,9м), найчастіше знімали скреперами й
екскаваторами ЕКГ-4,6, що за два-три проходи формували ґрунтові бурти [32].
Потім чорнозем відвантажували в автосамоскиди КрАЗ-256Б. Досвід показав, що
заготовлювати родючий ґрунт могутніми екскаваторами недоцільно. Навіть у тих
випадках, коли ґрунт однієї заходки виймали і складали на границі другої
заходки, продуктивність екскаватор
- Киев+380960830922