РОЗДІЛ 2
ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ ПРИПИНЕННЯ ПРАВА ПРИВАТНОЇ ВЛАСНОСТІ НА ЗЕМЕЛЬНУ ДІЛЯНКУ
2.1. Правове забезпечення припинення права приватної власності на земельну
ділянку за ініціативою власника земельної ділянки або незалежно від
волевиявлення суб’єктів земельних правовідносин
Припинення права приватної власності на земельну ділянку за ініціативою
власника відбувається у випадках добровільної відмови власника від права
власності на земельну ділянку, відчуження земельної ділянки за рішенням
власника, внесення земельної ділянки в статутний фонд підприємства, поділу,
виділення, об’єднання земельних ділянок, припинення юридичної особи за рішенням
її власників тощо. Всі випадки даної групи об’єднує те, що у них припинення
права приватної власності на земельну ділянку відбувається у зв’язку з
добровільною реалізацією безпосередньо власником свого повноваження по
розпорядженню земельною ділянкою у визначених законом межах, виходячи із його
приватних інтересів та за власним волевиявленням. В усіх цих випадках власник є
заінтересованим у припиненні права власності на земельну ділянку суб’єктом
відповідних правовідносин та добровільно одноосібно або разом із іншими
належними суб’єктами вчиняє першу юридично значиму щоб розпочати відповідну
процедуру. У цих випадках правовідносини припинення права приватної власності
на земельну ділянку є формою здійснення власником у визначених законом межах
права власності на земельну ділянку як абсолютного права та не є засобом
встановлення обмеження або обтяження цього права, чи формою реалізації законних
прав інших суб’єктів задовольнити свої інтереси за рахунок земельної ділянки.
Припинення права приватної власності незалежно від волевиявлення суб’єктів
земельних правовідносин відбувається у випадку смерті власника земельної
ділянки.
При цьому кожна з вищезазначених процедур характеризується також і власним
правовим регулюванням, підставами, умовами та іншими особливостями припинення
права власності на земельну ділянку. Тому вважаємо за необхідне приділити
детальну увагу правовому забезпеченню припинення права приватної власності в
наступних випадках: 1) відчуження земельної ділянки за рішенням власника; 2)
добровільної відмови від права власності на земельну ділянку; 3) поділу,
виділення, об’єднання земельних ділянок; 4) припинення юридичної особи; 5)
смерті власника.
1. Відчуження земельної ділянки за рішенням власника нерозривно пов’язане з
поняттям та вивченням правових аспектів обігу та ринку землі, юридичної природи
та правових ознак правочинів щодо відчуження земельних ділянок та їх окремих
різновидів, зокрема угод, вивченням та правовим аналізом окремих процедур та
способів відчуження. При цьому зазначених сферах виникає дуже широке коло
правовідносин, які мають значну специфіку та особливості правового регулювання,
і тому, на нашу думку, потребують вивчення в окремих наукових працях. Слід
зазначити, що вказана тематика вже привернула увагу значної кількості
науковців-правознавців, що зумовлено її практичною актуальністю і безперечною
цікавістю, зокрема, В.В. Носіка [112, c.202-218; 211, c.611-636; 116,
с.383-421; 215, с.11-15], В.І. Андрейцева [5, c.132-155, 296-322], Г.А. Волкова
[31, c.50], С.В. Гринька [50], В.К. Гуревського [209, c.341-346; 54; 55; 56;
57], І.І. Каракаша [135, c.138-167], О.М. Козиря, О.О. Погрібного [113,
c.187-196], О. Саєнко [266], В.І. Семчика [113, c.175-183], М.В. Шульги [336,
c.115-124; 337, с.67-74; 338], А.П. Шеремета [333, c.129-171], К.І. Кучерук
[173], К.П. Пейчева [222], М.Г. Ступеня [288, 289], О.В. Глотової [39] та інших
авторів [12 Проблеми формування та функціонування ринку землі в Україні
досліджувались І.А. Колесник [146], А.Г. Тихоновим [299], Л.В. Паламарчук[299],
Ю.П. Свит[271], А.Л. Ільченко [128], Є.В. Максимовою [180], С.О. Лозовской
[177], Ф.З. Насировим [207], А.Д.Юрченком [343].]. Виходячи із вищевикладеного,
в даній роботі детально не вивчатимуться вищезазначені питання, а буде зроблена
спроба визначити правові ознаки, особливості відчуження земельної ділянки за
рішенням власника як випадку та процедури припинення права приватної власності
на земельну ділянку.
В етимологічному розумінні «відчуження» означає передача на користь іншої
особи, організації, держави [301, c.138]. В правовому значенні під «відчуженням
майна» розуміють передачу майна у власність іншій особі, що може здійснюватись
платно та безоплатно, на основі договору або в примусовому порядку та пов’язано
з припиненням права власності [342, c.74]. В земельно-правовій науці відчуження
земельної ділянки визначено К.П. Пейчевим як здійснювана відповідно до
земельного законодавства передача (оплатна або безоплатна) земельної ділянки у
власність від однієї особи до іншої у приватно-правовому або публічно-правовому
порядку, що закріплюється в угодах або інших актах, у тому числі
адміністративних [222, c.7]. На нашу думку, зазначене визначення заслуговує на
увагу, однак, вважаємо, що відчуження земельної ділянки закріплюється не тільки
в угодах, а також має бути легалізованим державою шляхом державної реєстрації
переходу права власності на земельну ділянку, що є однією з його основних
юридичних ознак. Крім того, на нашу думку, право власності на земельну ділянку
у випадку її відчуження за рішенням власника може переходити на лише до іншої
особи, а і до держави або територіальної громади. В правовій літературі також
наведено визначення земельного правочину як активних правомірних дій громадян
та юридичних осіб, що вчиняються під контролем держави та встановлюють,
змінюють чи припиняють їх права та\чи обов'язки щодо земельних ділян
- Киев+380960830922