РОЗДІЛ III
КОНСУЛЬТАТИВНА РОБОТА З РОЗВИТКУ МОРАЛЬНОЇ САМОСВІДОМОСТІ ПІДЛІТКІВ
У зв’язку з дезактуалізацією загальнолюдських цінностей у сучасному
суспільстві, посиленням криміналізації серед молоді, різко зростає значущість
психологічного впливу на моральну свідомість і самосвідомість особистості
підліткового віку. У вирішені цих питань особливо важливою є консультативна
робота практичних психологів шкіл.
На основі проведеного дослідження (констатувального експерименту), яке
дозволило визначити особливості та «слабкі місця» моральної самосвідомості та
її компонентів у підлітків, нами була створена й апробована система форм
консультативної роботи з розвитку моральної самосвідомості підлітків.
Основу запропонованої й апробованої нами моделі консультативної роботи з
розвитку моральної самосвідомості підлітків складає концептуальний підхід
когнітивно-біхевіорального консультування, розроблений А. Еллісом, А. Беком, Д.
Мейхенбаумом. Нижче наведені його основні положення.
- Емоційні стани, почуття, вчинки, поведінка в цілому зумовлені змістом і
активністю когнітивних структур особистості («схемами», «переконаннями»).
- Комплекс схем (базових переконань) і дисфункціональних переконань (поглядів і
уявлень індивіда) виявляється у формі автоматичних думок, здатних
повторюватися, і, нерідко, стійких логічних помилок, що впливають на поведінку
людини, її ставлення до інших людей і до самої себе.
- Схеми, дисфункціональні переконання і логічні помилки заважають особистості
реально сприймати факти, події, стосунки, адекватно розуміти мотивацію своїх і
чужих вчинків. У зв'язку з цим людина приходить до викривлених когнітивних
висновків, і, розглядаючи їх як реальні факти, не здатна до адекватного
самоконтролю. Упереджені стосунки і погляди призводять до виникнення
неадекватних і неадаптивних форм поведінки.
- Основними завданнями когнітивно-біхевіорального підходу в консультуванні є
виявлення, діагностика дисфункціональних переконань, автоматичних думок,
когнітивних помилок і використання спеціальних прийомів і методів, які
дозволяють нейтралізувати неадекватні когнітивні схеми й активізувати, укріпити
адаптивні переконання. Більш того, як підкреслює А. Бек, когнітивні
консультанти вчать клієнтів самостійно коректувати дефекти когнітивної обробки
і підкріплювати припущення, що дозволяють їм справлятися із ситуацією [20].
Остаточною метою означеного консультативного підходу є видалення з мислення
клієнта систематичних упереджень.
- Прийоми біхевіорального підходу дозволяють посилити можливості когнітивного
консультування. У межах цього підходу проводяться поведінкові тренінги,
засвоюються навички, які дозволяють індивіду відволікатися від виникаючих
сильних негативних емоцій, що виникають, клієнт навчається планувати свою
діяльність. Основою когнітивно-біхевіорального консультування є виконання
різноманітних за формою завдань у домашніх умовах, які спрямовані на розвиток
самоконтролю, когнітивних навичок для виявлення і корекції логічних помилок,
раціонального реагування на них, зміни формулювань неадаптивних і
неконструктивних переконань.
Наша модель консультування підлітків базувалась на наступних обґрунтованих
принципах проектування психокорекційних програм [52; 146].
1. Принцип «нормативності» розвитку, згідно з яким психокорекційні дії слід
співвідносити з урахуванням віково-психологічних, індивідуальних особливостей
підлітків, визнанням їх унікальності та неповторності.
2. Принцип «корекції зверху вниз» за допомогою створення зони найближчого
розвитку підлітка, що припускає використання корекційних дій у вигляді
психологічних завдань, які відображають найближчі та далекі перспективи
особистісного розвитку підлітка.
3. Принцип системності, що виявляється у створенні комплексу корекційних,
профілактичних і розвивальних дій, які сприяють взаємопов’язаності різних
сторін особистості підлітків і враховують гетерохронність і нерівномірність її
психічного розвитку.
4. Принцип єдності психологічної діагностики та корекції, що відображає
цілісність процесу надання психологічної допомоги і включає послідовність
вирішення завдань діагностики та здійснення контролю за динамікою ходу
ефективності корекції.
5. Принцип пріоритетності корекції каузального типу, який припускає усунення
самих причин, що породжують негативні явища в розвитку підлітка. Корекційна
робота з причинами, що викликають спотворення поведінки, дозволить уникнути
постійного відтворення симптоматики неблагополуччя емоційно-особистісного
розвитку.
6. Принцип комплексності методів психологічного впливу, що стверджує
необхідність використання різних методів, прийомів і технік з арсеналу
практичної психології.
Слід підкреслити, що одним із принципів проектування психокорекційних програм є
принцип активного залучення до взаємодії з підлітком найближчого соціального
оточення, тобто батьків і вчителів. Однак, враховуючи завдання нашого
дослідження, ми працювали з особистістю підлітка, впливаючи виключно на
розвиток його моральної самосвідомості. Ще є декілька причин, чому ми не
працювали з оточенням підлітка: по-перше, ініціаторами консультацій були самі
підлітки, а не їх батьки і вчителі, по-друге, підлітки бажали зберегти
конфіденційність бесід з консультантом. Втім для того, щоб цілком зрозуміти
будь-яку проблему підлітка, обов’язково досліджувалися певні чинники його
соціального стану: сім’я, школа, сусіди, друзі, однокласники тощо.
Результати проведеного констатувального експерименту дозволили визначити
основні завдання психокорекційних дій у проце
- Киев+380960830922