РОЗДІЛ 2
КОРОТКА ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА
ХАРАКТЕРИСТИКА РАЙОНУ ДОСЛІДЖЕНЬ
Територія Правобережного Лісостепу України згідно геоботанічного районування
знаходиться в межах Подільсько-Середньопридніпровської підпровінції
Східноєвропейської провінції Європейсько-Сибірської лісостепової області і
згідно фізико-географічного районування в цілому відповідає
Дністровсько-Дніпровській провінції, займаючи біля 20% загальної площі країни
[97-99]. До неї належать центральні і південні райони Подільської,
Придніпровської і частина Волинської височини.
Максимальні висоти в східній частині провінції складають 250 м, в центральній
та західній частинах - 322 - 400 м. Значною розчленованістю характеризуються
території вздовж Дніпра, Південного Бугу. Побужжя (басейн Південного Бугу)
являє собою горбисту рівнину з давніми долинами. Південна частина провінції
приурочена до схилу щита. Придніпровська височина тут поступово переходить у
глибоко розчленовану долинами річок Балтську рівнину, хвилясте нахилене
межиріччя Південного Бугу та Інгульця.
Згідно кліматичного районування Правобережний Лісостеп відноситься до
атлантико-континентальної області поясу помірних широт [97-99]. Для провінції
характерний помірно-континентальний клімат з достатнім зволоженням. Річна сума
опадів змінюється від 400 до 560 мм. Максимальна кількість опадів (600-700
мм/рік) випадає в західних районах, мінімальна - на сході та південному сході
(400-500 мм/рік). Протягом року вони розподіляються нерівномірно, 75% річної
суми їх випадає за період з позитивними температурами. Характерними є зливи.
Тривалість існування снігового покриву 60 ... 75 днів, на півдні провінції він
не постійний. Живлення рік змішане. Основна частина стоку припадає на весну.
Радіаційний баланс становить 40 ... 45 ккал/см2. Середнє число днів в році з
середньодобовою температурою 5-15оС досягає 90-110 днів, а вище 15оС - 100-125
днів. Абсолютні мінімуми та максимуми температури повітря відповідно
становлять: -32... -36... та +37... +38о. Наявність лісових масивів і
сільськогосподарських угідь, височин і низовин спричиняє протягом теплого
періоду року різкі контрасти в розподілі температури, атмосферних опадів,
швидкості і напрямку вітру тощо.
В грунтовому покриві великі площі займають сірі і світло-сірі лісові грунти,
особливо на межиріччі Дністра і Південного Бугу. На придніпровській височині
велике поширення мають опідзолені чорноземи і темно-сірі лісові грунти, а на
плоских рівнинах - типові малогумусні чорноземи. В приполіській частині
провінції на рівнинних просторах переважають чорноземи з вмістом гумусу 3,5 ...
4,5%.
Територія провінції характеризується майже суцільною розораністю. В структурі
її ландшафтів, переважно височинного підкласу, помітні зональні відмінності, що
знайшло відображення у групуванні фізико-географічних областей, які входять до
цієї провінції. Так, північна область Придніпровської височини і область
Київського плато займають північне підзональне положення; центральне положення
займають області Подільського Побужжя, Придністровсько-Подільська, центральна
область Придністровської височини; південні області Подільської та
Придніпровської височини виділяються за переважанням південно-лісостепових
ландшафтів.
Вододільне положення північної області Придніпровської височини зумовило
переважання в ландшафтній структурі денудаційних хвилястих лесових рівнин з
чорноземами глибокими малогумусними і фрагментами (до 1% площі) дубових лісів.
Потужність лесових порід змінюється від 2-3 м на вододілах до 10 ... 15 м біля
підніжжя схилів. У зв’язку з приполіським положенням області в північній її
частині є місцевості моренних і моренно-зандрових рівнин з сосново-дубовими та
грабово-дубово-сосновими лісами. Південні райони мають одноріднішу ландшафтну
структуру, тут переважають типові лісостепові комплекси.
Область Київського плато займає частину Придніпровської височини від Києва до
гирла р. Рось. Особливості природних умов області визначаються її положенням на
півночі зони та схилі Українського щита. На формування ландшафтів мав вплив
дніпровський льодовик, який залишив морену, водно-льодовикові відклади; талі
льодовикові води виробили широкі долини. Потужність покривних лесових порід на
вододілах 3 ... 4 м, на схилах - 6 м.
Переважаючим видом ландшафтів є розчленовані лесові рівнини з чорноземами
типовими і опідзоленими, які суцільно розорані. Поширені давньодолинні
місцевості з лучно-чорноземними грунтами, долинно- та яружно-балкові місцевості
зі змитими грунтами.
Придніпровсько-Подільська область займає середні та нижні частини басейнів
лівобережних приток Дністра.
Основними ландшафтами області є лесові височини і схили з сірими лісовими
грунтами і опідзоленими чорноземами, переважно розораними. Значні площі
займають яружно-балкові та долинні місцевості з дубово-грабовими та дубовими
лісами, які займають до 10% території, з остепненими луками та степами (до 5%
площі).
Область Подільського Побужжя від інших лісостепових областей відрізняється
значною піднятістю. В сучасному грунтовому покриві на межиріччях суцільно
розвинені сірі лісові грунти. Вважають, що в
доагрикультурний період ця територія була вкрита лісами. Нині вони збереглися
на 12% площі. В сучасній ландшафтній структурі області
домінують перетворені комплекси - хвилясті розчленовані лесові височини з ярами
і балками, врізаними до кристалічних порід, дубово-грабовими та грабовими
лісами на сірих і темно-сірих лісових грунтах. Місцями в долинах річок
представлені борові комплекси з дерново-підзолистими грунтами і грабовими
суборами.
В центральній о
- Киев+380960830922