РОЗДІЛ 2
ПРИРОДНІ УМОВИ, ЗАВДАННЯ ОБ’ЄКТИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Особливості природних умов
Волинська область у геоструктурному відношенні розташована в межах північної
частини Волино-Подільської плити і Галицько-Волинської западини, фундамент якої
складений із кристалічних вулканогенно-осадових порід архею-протерозою. У межах
області докембрійський кристалічний фундамент нахилений зі сходу на захід,
залягаючи на різних глибинах від 10-200 м до 2-3 км.
Поверхня фундаменту сильно розмита, перекривається товщею різного роду осадових
теригенно-карбонатних утворень кембрійського, силурійського, ордовицького,
девонського, кам’яновугільного та крейдового періодів.
Область поділяється на дві природнокліматичні зони – Західний Лісостеп і
Полісся. Лісостепова частина є підвищеною, сильно розчленованою річковою і
болотно-балковою сіткою, де велику роль зіграли ерозійні процеси. Різниця у
висотах плато становить від 40 (р.Західний Буг) до 100 м (р.Стир). Такий рельєф
сприяє розвитку ерозійних процесів і зниженню родючості ґрунту. В поліській
частині в даний час спостерігається вторинне заболочення і підтоплення
території, ерозія та дефляція, а також і карстові явища. В лісостеповій частині
інтенсивно проявляються балкові і площинні ерозії, карстоутворення і
підтоплення території. Для Волинського підвищення характерні яри і балки.
Флювіогляційний рельєф представлений долинами стоку льодовикових вод (межиріччя
р.Стоходу і Стиру). Еолові форми рельєфу спостерігаються на перших надзаплавних
терасах (Прип’ять, Стохід, Турія, Стир) з чітко розвинутими піщаними
відкладами.
Переважна частина ґрунтового покриву Волинського Полісся – дерново-підзолисті
ґрунти різного ступеня оглеєння (до 60% території ) і торфоболотні ґрунти (рис.
2.1).
Рис. 2.1. Схематична карта ґрунтів Волинської області (за .В.Трохимчуком) :
1 – дерново-слабопідзолисті супіщані; 2 – дерново-слабопідзолисті та
дерново-сильнопідзолисті; 3 – лучні; 4 – дернові; 5 – перегнійно-карбонатні
(дерново-карбонатні); 6 – лучно-болотні; 7 – болотні (мулувато-болотні); 8 –
торфовища; 9 – ясно-сірі опідзолені; 10 – сірі опідзолені; 11 – темно-сірі
опідзолені; 12 – чорноземи опідзолені; 13 – чорноземи типові.
Клімат Волинської області, яка розташована на крайньому північному заході
України помірно-континентальний, з досить м’якою зимою, частими відлигами й
помірно теплим вологим літом (рис. 2.2), який формується переважно під впливом
вологого атлантичного повітря, радіаційних умов та атмосферної циркуляції.
Рис. 2.2 Кліматична карта Волинської області :
600 – річна кількість опадів;
+20 – температура повітря у липні;
-4,0 – температура повітря у січні;
+39 – абсолютний максимум;
-34 – абсолютний мінімум;
– Повторення напрямку вітру. Цифри показують повторення вітру у % від загальної
кількості спостережень.
Весна та осінь, як правило, досить тривалі з помірними коливаннями температури.
Середня температура повітря за рік + 7°С, самого холодного місяця січня -5°С,
самого теплого липня - 18°С.
Безморозний період тривалий і становить 153-165 днів. Сума активних температур
за період з середньою добовою температурою понад 10°С дорівнює 2400-2500 °С, що
дозволяє вирощувати основні сільськогосподарські культури. Кількість днів з
температурою вище 5°С складає не менше 190 днів. Період вегетації рослин триває
з третьої декади квітня по другу декаду жовтня. За діючою класифікацією [176]
ґрунти дослідних ділянок відносяться до сезонно-промерзаючих. Температура
ґрунту в середньому становить в травні - 13,6, червні - 18,8, липні -
20,2,серпнi - 18,1, вересні - 12,9, а на глибині 10 см відповідно 14,2; 18,4;
19,8;18,0; 13,2 °С, надходження сумарної радіації становить близько 92,7
ккал/см2, радіаційний баланс – 347 ккал/см2.
Середня багаторічна кількість опадів становить 621 мм, з них в межах 65-70%
припадає на вегетаційний період. Найбільше дощів буває влітку, вони здебільшого
носять зливовий характер з грозами, іноді з градом. В окремі роки бувають
посушливі періоди. Сніговий покрив не завжди буває стійкий, що нерідко
ускладнює умови перезимівлі озимини, хоч її вимерзання є досить рідким явищем.
Сніг утримується з кінця грудня до початку березня. Середня висота його за зиму
- 12-14 см, глибина промерзання ґрунту - 50-60 см, максимальна - 100-145 см.
Мінімальна температура ґрунту в переважній більшості років на глибині залягання
вузла кущення 6-8 °С, iнодi-10-14 °С.
Залежно від погодних умов конкретного року спостерігається як надлишкове, так і
недостатнє зволоження. Опади розподіляються протягом року досить нерівномірно :
узимку випадає в середньому 94 мм опадів, іноді в цей період їх може випадати в
2-3 рази більше норми. Навесні кількість опадів зростає і становить 114 мм, але
в окремі роки місячні суми опадів можуть перевищувати середні значення в
1,1-1,5 рази, а в найбільш посушливі періоди кількість опадів за місяць може
становити всього 1–12 мм.
Значна кількість опадів випадає в зв’язку із переміщенням циклонів з
Середземного та Чорного моря (60%), при проходженні атмосферних фронтів,
пов’язаних з циклонами, що рухаються із заходу над північними районами України
(15%).
Взимку і влітку переважають вітри західних та північно-західних напрямків. У
холодний період з листопада до березеня спостерігається максимальне значення
швидкості руху повітря – 4,5 м/с у листопаді, а в лютому – до 4,3 м/с.
Починаючи з квітня, швидкість вітру починає зменшуватись до 3,6, а в серпні
середня швидкість мінімальна – 3