Розділ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження виконані в лабораторії фізіології Інституту свинарства
ім. О.В. Квасницького УААН та в умовах свинокомплексу ТОВ “Довіра”
Великобагачанського району Полтавської області, а також в експериментальних
цехах підприємств по виробництву пластмас “Стома” (м. Харків) та СКБ заводу МЕТ
(м. Кам’янець-Подільськ). Робота є складовою частиною науково-дослідної
програми Інституту свинарства ім. О.В. Квасницького УААН “Вдосконалити
технологію трансплантації ембріонів і штучного осіменіння свиней та вивчити
вплив комплексу біологічно активних речовин на перетравність кормів“ (номер
держреєстрації 0101U00358; 0101U00359).
Для виконання поставлених завдань було проведено згідно зі схемою досліджень
(табл. 2.1) чотирнадцять серій дослідів, в котрих було використано 689 свинок і
свиноматок великої білої породи. Досліди було проведено в умовах свиноферми ТОВ
“Довіра” Великобагачанського району Полтавської області в осінньо-зимовий
період. Свиноматки були віком 22 – 30 місяців, живою масою 190 – 220 кг,
кількість одержаних від них опоросів 2 – 3. Свинки були віком 10 – 12 місяців,
живою масою 120 – 140 кг. Утримання тварин групове – по 5 - 7 голів у станку.
Годівля здійснювалась згідно з нормами Інституту свинарства імені
О.В. Квасницького УААН, забезпечення водою – вволю. Свиноматок в охоті виявляли
щоденно двічі - вранці о 700 та ввечері о 1900 за допомогою кнура-пробника.
В жодному досліді не використовували гормональної обробки свиноматок.
Сперму отримували мануальним способом від восьми кнурів великої білої породи,
аналогів за якістю спермопродукції, віком (18 – 24 місяці) і масою (170 – 190
кг).
Кількість сперміїв у свіжоодержаній нативній спермі підраховували за допомогою
камери Горяєва і співставляли з показниками ФЕК, розбавляли її глюкозо-сольовим
розріджувачем до одержання потрібних концентрацій.
Таблиця 2.1.
Схема досліджень морфо-фізіологічних факторів системи “матка свиноматки –
сперма кнура” і їх використання для удосконалення ВМО.
Серії дослідів
Кількість тварин
Досліджувані показники
I. Морфометричні особливості статевого апарату свинок і свиноматок
120
Лінійні проміри і маса різних
відділів статевого апарату
II. Розробка пристрою для Л-Ф ВМО
Токсичність для сперміїв синтетичного матеріалу
III. Вплив секретів різних відділів матки та яйцепроводів на виживаність
сперміїв
Рухливість і виживання сперміїв; об’єм введеної сперми і вигнаної маткою рідини
1V. Розташування сперміїв у різних ділянках матки при Л-Ф ВМО і її секреторна
активність
V. Запліднення яйцеклітин і розвиток ембріонів після Л-Ф-ВМО
Кількість жовтих тіл у яєчниках і запліднених яйцеклітин, стадії дроблення
зигот
VI. Розміщення у матці та виживання ембріонів до 30-ї і 60-ї доби ембріогенезу
6 + 2
Кількість жовтих тіл у яєчниках, кількість і розташування плодів у кожному розі
матки
Продовж. табл. 2.1
VII. Відтворювальна здатність свиноматок у залежності від місця введення і
кількості сперміїв при Л-Ф ВМО
36
Виживаність сперміїв у різних відділах матки; % опоросів, багатопліддя,
великоплідність, збереженість поросят до 60 днів
VІІI. Визначення оптимального об’єму спермодози для ВМО
36
Рухливість, концентрація, кількість сперміїв в спермодозі, : опоросів,
багатопліддя, великоплідність, збереженість
поросят до 60 днів
IX. Порівняння різних способів осіменіння
75
Х. Вплив величини спермодози на відтворювальну здатність свиноматок при Л-Ф
ВМО
96
ХI. Використання збереженої сперми при Л-Ф ВМО
60
Об’єм еякулята, рухливість, концентрація, кількість сперміїв у спермодозі, %
опоросів, багатопліддя, великоплідність,
збереженість поросят
до 60 днів
XІI. Вплив кратності осіменіння на відтворювальну здатність свиноматок
60
XІІI. Л-Ф ВМО свинок і виноматок
120
XIV. Виробничі випробування і економічна ефективність Л-Ф ВМО
60
Після цього розфасовували у спеціальні флакони. При визначенні будь-якої
спермодози завжди враховували кількість тільки прямолінійно-рухливих сперміїв.
Сперму, яка підлягала зберіганню, розбавляли глюкозо-хелато-цитратним
розріджувачем за ДОСТ 17637-72 і витримували при 16 – 17 0С протягом трьох
діб.
Перед осіменінням збереженою спермою проводили оцінку рухливості сперміїв;
використовували тільки ту, в якій знаходилось не менше 75%
прямолінійно-рухливих сперміїв.
Для осіменіння свиноматок внутрішньоматково використовувався спеціальний
пристрій нашої конструкції.
При двократному осіменінні процедуру здійснювали через 18 та 30, однократному -
30 годин від умовно встановленого початку охоти.
Особливості проведення кожного досліду подаємо окремо.
У першій серії дослідів з метою дослідження анатомічних особливостей статевого
апарату свинок і свиноматок проводили забій 120 піддослідних тварин у період
статевого спокою через 9 – 10 днів після початку охоти в умовах бійні ТОВ
“Довіра”. Від забитих свиноматок відбирали статеві органи і визначали масу
статевого апарату та лінійні розміри яйцепроводів, рогів матки, тіла матки,
шийки матки, піхви, передпіхви.
У другій серії дослідів здійснено розробку експериментального варіанту пристрою
для внутрішньоматкового осіменіння свиноматок двох варіантів: для одноразового
використання усіх складових приладу, а також багаторазового використання
окремих його складових.
Незалежно від варіанту пристрою підбирався відповідний матеріал для його
виготовлення (поліетилен високого та низткого тиску). Кожна марка матеріалу
випробовувалась на токсичність, (стерилізація кип’ятінням та водяною парою).
Для випробовування матеріалів на токсичність проводились дослідження окремо по
кожному з них. З цією метою кожний матеріал подрі
- Киев+380960830922