Розділ 2
ОСНОВНІ напрями досліджень економічниХ РиЗИКІВ
2.1. Методологічний підхід оцінки ризику при прийнятті рішень в інвестиційній
діяльності
Аналіз літературних джерел, як вітчизняних [17-28], так і зарубіжних [52-58]
щодо моделювання ризикових ситуацій на автотранспорті свідчить як про
недостатню інформацію щодо статистичних даних показників ризику, так і
необхідність їх систематизації, що стримує створення та впровадження
економіко-математичних моделей врахування ризику в інвестиційній діяльності
автотранспортних підприємств. Серед основних показників ризику (коефіцієнт
абсолютної і поточної ліквідності, коефіцієнт кредитного ризику, збитки по вині
водія і перевізника, небажані наслідки (збитки)) детально досліджується
показник відносних значень збитків як випадкової величини, для статистичної
оцінки якої запропоновані різні методи визначення ймовірнісних законів
розподілу.
Для моделювання прийняття оптимальних рішень з урахуванням ризику розроблений
методологічний підхід, який складається з наступних основних етапів.
Перший етап полягає в формулюванні змістовної постановки задачі вибору
оптимальних рішень інвестиційній діяльності автопідприємств. Цей етап потребує
збору, систематизації і аналізу вхідних даних на наявність невизначеності для
ймовірнісної оцінки показників збитків. О.Ястремський відзначає: “Ризик виникає
лише тоді, коли має місце невизначеність, відсутність вичерпної інформації щодо
умови прийняття рішень. Якщо все відомо - ризик відсутній. Ризик може існувати
лише за можливості активного керування, управління, прийняття рішень. Об`єктом
ризику будемо називати керовану систему, відносно якої приймається рішення,
ефективність та умови функціонування якої наперед точно невідомі” [19].
Таким чином, якщо ризик відсутній, то при виборі оптимальних рішень слід
використовувати детерміновані методи розрахунку. При виборі оптимальних
інвестиційних проектів задачу можна звести до моделі нелінійного програмування.
В цьому випадку – переходимо на четвертий етап. У випадку невизначеності та
відсутності вичерпної інформації для прийняття рішень необхідно перейти на
другий етап.
Другий етап заключається у виборі основних показників інвестиційного ризику,
характерних для автотранспорту. Існує багато показників ризику, але в
дисертації зосереджено увагу на дослідженні небажаних наслідків (збитків).
Відмітимо, що в наукових дослідженнях В.Вітлінського [24] поряд з абсолютними
значеннями фінансових збитків розглядаються і відносні значення z. Цей показник
змінюється від 0 до 1 , і його доцільно використовувати при дослідженні впливу
ризику на прийняття рішень на автотранспорті.
Третій етап - побудова закону розподілу випадкових величин показника ризику.
Визначити закон розподілу відносних значень небажаних збитків можна на основі
обробки статистичних даних, але вони не завжди є. У випадку відсутності
статистичних даних можливий інший шлях побудови закону розподілу - на основі
характерних значень збитків – допустимого рівня ризику (збитки не перевищують
розрахункового прибутку) і критичного (збитки в межах від обсягу розрахункового
прибутку до обсягу доходу) при умові, що відомі ймовірності не перевищують цих
значень Vд, Vк. У випадках відсутності Vд, Vк доцільно виконати їх експертну
оцінку. Якщо і цієї інформації немає, можливо одержати закон розподілу Вейбула
з параметрами (б = 2,44; в = 0,095), при допущенні, що для заданого виду
діяльності збитки описуються типовою кривою розподілу, запропонованою
В.Вітлінським для економічного аналізу ризику.
Таким чином, на третьому етапі визначаються закони розподілу та їх параметри
відносних значень небажаних збитків для різних умов наявності інформації:
1) по статистичних даних збитків;
2) по характерних точках (значеннях допустимого zд, і критичного zk рівня
ризику і відповідних їм ймовірностях Vд, Vк);
3) по характерних точках zд, zk і експертних оцінках Vд, Vк;
4) по типовому закону розподілу f(x) , який характерний для аналізу ризику в
економіці.
Четвертий етап – визначення основних факторів, які суттєво впливають на
ефективність проектів по роках. До таких факторів слід віднести:
1) ризик;
2) номінальну норму дисконту, яка дорівнює сумі реальної норми доходу
(коефіцієнту ефективності капітальних вкладень) та темпу інфляції по роках;
3) ставки податку на прибуток та податку на додану вартість.
4) рівень рентабельності проекту.
П`ятий етап – вибір методу та побудова економіко-математичної моделі для
прийняття оптимальних рішень на автотранспорті. В загальному виді задача вибору
оптимальних інвестиційних проектів розв’язується шляхом створення моделі
дискретно-неперервного типу з використанням нелінійного програмування.
У випадку, коли рівень ризику не враховується – переходимо до сьомого етапу
(аналіз і прийняття рішень). Якщо необхідно врахувати ризик – переходимо до
шостого етапу.
Шостий етап – визначення фінансових витрат в результаті впливу ризику, як
математичного сподівання функції розподілу збитків по закону Вейбула з
параметрами (б = 2,44; в = 0,095).
Сьомий етап – аналіз та прийняття рішень.
Блок-схема основних етапів вибору оптимальних рішень на автотранспорті з
урахуванням ризику наведена на рис. 2.1.
ні
так
ні
так
так
ні
ні
так
Рис. 2. Основні етапи методологічного підхо