Реалізація принципу презумпції невинуватості у досудових стадіях кримінального процесу

РОЗДІЛ 2. РЕАЛІЗАЦІЯ ПРИНЦИПУ ПРЕЗУМПЦІЇ
НЕВИНУВАТОСТІ У ДОСУДОВИХ СТАДІЯХ
КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
2.1. Дія принципу презумпції невинуватості у стадії порушення
кримінальної
справи........................................................................... 61
2.2. Реалізація принципу презумпції невинуватості під час
проведення слідчих
дій....................................................................... 83
2.3. Принцип презумпції невинуватості та запобіжні заходи............. 109
2.4. Реалізація принципу презумпції невинуватості при
притягненні особи як
обвинуваченого............................................ 126
2.5. Принцип презумпції невинуватості на етапі закінчення
досудового слідства
2.5.1. Презумпція невинуватості під час закінчення досудового
слідства складанням обвинувального
висновку................................. 138
2.5.2. Реалізація принципу презумпції невинуватості при закритті
кримінальної
справи.............................................................................. 146
2.5.3. Презумпція невинуватості при направленні справи до суду
для вирішення питання про застосування примусових заходів
медичного та виховного
характеру...................................................... 174
Висновки до розділу
2................................................................................. 185
ВИСНОВКИ................................................................................................. 187
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ................................................ 195
ДОДАТКИ.................................................................................................... 224
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
КК
Кримінальний кодекс України
КПК
Кримінально-процесуальний кодекс України
МВС
Міністерство внутрішніх справ України
ОРД
Оперативно-розшукова діяльність
ПВС
Пленум Верховного Суду
РБ
Республіка Бєларусь
РФ
Російська Федерація
СБУ
Служба безпеки України
СІЗО
Слідчий ізолятор
СРСР
Союз Радянських Соціалістичних Республік
УРСР
Українська Радянська Соціалістична Республіка
ЦПК
Цивільний процесуальний кодекс України
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Побудова правової держави в Україні
безпосередньо пов’язана з посиленням правового захисту особи. Людина, її життя
і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються Конституцією
України найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і
свобод людини проголошується головним обов’язком держави (ст. 3) [1].
Зважаючи на те, що кримінально-процесуальна діяльність поєднана з втручанням в
особисте життя громадян, обмеженням у випадках, передбачених законом, їх прав і
свобод, застосуванням заходів процесуального примусу, кримінально-процесуальним
гарантіям відводиться особлива роль. Найважливіші з цих гарантій знайшли
відображення в Конституції України, яка увібрала основні засади Загальної
декларації прав людини та інших документів ООН.
Останнім часом все більше оприлюднюються відомості і статистичні дані, які
висвітлюють дійсний стан забезпечення прав людини у кримінальному судочинстві,
з аналізу яких можна зробити висновок про ступінь реалізації такої важливої
засади, як презумпція невинуватості [2, с. 55; 3, с. 6; 4].
Зростає кількість справ повернених для проведення додаткового розслідування
[5]. Проведене опитування неодноразово засуджених осіб свідчить про те, що
значна їх кількість (62,5%) у своїх відповідях вказують на застосування до них
з боку правоохоронців тортур та іншого неправомірного впливу [2, с. 63].
Незважаючи на досить докладну регламентацію принципів кримінального
судочинства, у чинному галузевому законодавстві все ж є недоліки, які впливають
на правильність тлумачення деяких їх положень, а також повноту їх реалізації і,
зокрема, принципу презумпції невинуватості.
Водночас, проведене нами опитування виявило, що 68% опитаних працівників
слідства тільки загалом розуміють зміст цього принципу, а його під час
досудового слідства визнають тільки 45%.
Лише узгодженість законодавчого рішення всього комплексу питань, важливих для
забезпечення реалізації принципу презумпції невинуватості, може сприяти його
повному і послідовному втіленню в практику кримінального судочинства.
Різні аспекти реалізації принципу презумпції невинуватості в кримінальному
процесі в більшій або меншій мірі були предметом дослідження в працях провідних
вчених-процесуалістів України: С.А. Альперта, Ю.М. Грошевого, А.Я. Дубінського,
B.C. Зеленецького, В.Т. Маляренка, О.Р. Михайленка, М.М. Михеєнка,
В.В. Молдована, В.Т. Нора, Г.М. Омельяненко, З.Д. Смітієнко, В.М. Тертишника,
Г.І. Чангулі, В.П. Шибіка, М.Є. Шумила та ін.
Вагомий внесок у розробку цієї проблеми зробили вчені колишнього СРСР та
країн-членів СНД: Т.М. Добровольська, М.В. Жогін, Л.М. Карнєєва, Ч.С. Касумов,
О.С. Кобліков, В.М. Корнуков, О.М. Ларін, І.А. Лібус, В.З. Лукашевич,
П.А. Лупінська, Я.О. Мотовіловкер, В.М. Савицький, М.С. Строгович та ін.
Досвід розвитку кримінального процесу ще раз підтверджує висновок про те, що
декларативне проголошення правового принципу, навіть на конституційному рівні,
ще не означає реалізацію його положень на практиці. Належна наукова
визначеність необхідна в питаннях про поняття та сутність презумпції
невинуватості. Більш детальної розробки вимагає механізм реалізації даного
принципу в умовах розширення його дії з тим, щоб його належне правове
регулювання в галузевому законодавстві вже у його початкових стадіях сприяло
недопущенню незаконного притягненн