РОЗДІЛ 2.
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ.
2.1. Кліматичні та погодні умови проведення досліджень.
Територія Рівненської області розташована в західній частині Лісостепу і Полісся України. Рівненська державна сільськогосподарська дослідна станція знаходиться на межі цих географічних зон в центральній частині області. Клімат тут помірно-континентальний з теплим і достатньо вологим літом. Зима порівняно тепла, малосніжна, з частими відлигами. За характером водозабезпечення належить до зони достатнього зволоження.
За даними агрокліматичного довідника по Рівненській області (1959), а також узагальнень К.І. Геренчука середньорічна температура повітря становить 6,9-7,0 ?С. Максимум тепла припадає на липень, в цей час зафіксована найвища температура повітря 37?С, при середньомісячній температурі повітря 18,5?С. Найбільш холодний місяць - січень, середньомісячна температура повітря становить -4,8?С. Абсолютний мінімум температури повітря становить -38,0?С.
Перші заморозки спостерігаються з 6 жовтня. Відновлення весняної вегетації відмічається найраніше - третя декада лютого, найпізніше - перша декада квітня. Останні заморозки можливі в ранкові часи протягом травня, хоча в цьому місяці переважає погода літнього типу.
Тривалість безморозного періоду становить 161 день (метеопост РДСГДС), і коливається від 104 до 187 днів.
Згідно середньобагаторічних спостережень Рівненської ДСГДС середньорічна сума опадів становить 568 мм, із них за період активної вегетації випадає 324 мм, або 57 %. Найбільша кількість опадів випадає в липні - 81 мм, серпні - 83 мм.
Тривалість післяжнивного періоду, сприятливого для росту і розвитку культур в післяжнивних посівах, становить 94-101 дні. Це дає змогу вирощувати такі культури, як гірчиця біла, редька олійна, пелюшка, суріпиця яра та озима, в яких вегетаційний період становить 35-60 днів, та сума ефективних температур , яка необхідна для росту і розвитку становить 300-800?С [124].
Післяжнивний період за роки досліджень у середньому становив 85 діб і характеризувався сприятливими погодніми умовами для росту та розвитку гірчиці білої в проміжному посіві. Середньобагаторічна кількість опадів за період вегетації післяжнивної культури становить 185 мм. (табл..2.1, 2.2) У роки досліджень фактично випало: 2002р. - 160 мм; 2003р. - 187 мм; 2004р. - 281 мм (додаток А.2).
Таблиця 2.1
Погодні умови під час вегетації гірчиці білої (2002-2004рр.)
РокиПоказникиМісяціСерпеньВересеньЖовтень2002Опади, мм20,650,860,3Сума активних температур ›10 ?С515,9456,090,3ГТК0,41,16,62003Опади, мм57,826,582,0Сума активних температур ›10 ?С409,7417,2110,3ГТК1,40,647,42004Опади, мм61,412,449,9Сума активних температур ›10 ?С370338,8289ГТК1,660,361,73
Перша декада серпня в роки досліджень характеризувалась жаркою та сухою погодою (додаток А.1, рис.1), середньомісячна температура повітря була вищою норми на 1,8...3,0?С, опадів випало в 1,1 - 3 рази менше норми, яка становить 63 мм. Лише в 2004р. їх кількість перевищила норму в 2,5 рази, що обумовило більш пізнє збирання зернових культур, а відповідно і пізніші строки сівби проміжної культури (рис.2, табл.2.2).
Таблиця 2.2
Тривалість вегетаційного періоду гірчиці білої та суми ефективних температур за роки досліджень (2002-2004рр.)
РокиДата посіву проміжної культуриДата настання перших приморозківДата заробки та відчуження проміжної культуриКількість днів вегетаціїСума ефективних температур більше 5?С20028 серпня10 жовтня3 листопада87776,6200310 серпня24 жовтня4 листопада86865,2200412 серпня20 жовтня2 листопада82868,6
Перші заморозки (-1...-5?С) спостерігались в II-III декадах жовтня, які не мали негативного впливу на посіви гірчиці білої. Сума ефективних температур більше 5?С за роки досліджень коливалась в межах 776,6 - 868,6 ?С. Забезпеченість посівів вологою була високою, величина ГТК становила: 2002 р.-1,2; 2003 р.-1,8; 2004 р.-1,2 (див. табл. 1).
Початок цвітіння гірчиці білої відмічався в I-II декадах жовтня. Відчуження її зеленої маси на корм та заробка на сидерат здійснювались при зниженні середньодобової температури повітря менше 5?С до 3,2°С.
В роки дослідження погодні умови вегетаційного періоду ячменю ярого були типовими для зони та сприятливими для росту і розвитку рослин культури.
Сума ефективних температур більше 5? С за період досліджень була в межах 1227-1566 ? С (табл. 2.4). За роки досліджень сівбу ярого ячменю розпочинали в другій декаді квітня. Прояви посушливості на початковому етапі вегетації ячменю ярого не мали негативного впливу на розвиток рослин у зв'язку з достатнім рівнем зволоження ґрунту за рахунок осінньо-зимових опадів, та підвищеним кількості опадів (рис.3, рис. 4 ,додаток А.3, додаток А.4). Погода в травні була відносно прохолодною з достатньою кількістю опадів.
В 2004 та 2005 роках в травні спостерігались періоди з різкими перепадами температур на поверхні ґрунту протягом доби від -0,3? С до 41,1 ? С (1 травня) та від - 1,1? С до 38,7? С (15 травня), що спричинило незначне пошкодження листків рослин ячменю.
Таблиця 2.3
Погодні умови під час вегетації ячменю ярого (2002-2005рр.).
РокиПоказникиМісяціКвітеньТравеньЧервеньЛипень2003Опади, мм16,854,261,1157,7Сума активних температур ›10 ?С129,6691,3630,0675,8ГТК1,30,81,02,32004Опади, мм30,061,561,229,4Сума активних температур ›10 ?С117,1372,0486,0589,0ГТК2,61,651,260,52005Опади, мм46,979,994,342,0Сума активних температур ›10 ?С130,2434,0480,0611,4ГТК3,61,841,960,69
Таблиця 2.4
Сума ефективних температур та кількість опадів протягом вегетаційного періоду ячменю ярого за роки досліджень 2003-2005рр.
РокиДата сівбиДата повної стиглостіКількість днів вегетаціїКількість опадів, мм Сума ефективних температур більше 5?С2003