РОЗДІЛ 2
МОДЕЛЮВАННЯ І ДОСВІД РЕАЛІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ
ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ КРАЄЗНАВЧОЇ РОБОТИ
Теоретичні положення, що становлять основу інваріативного компоненту
загальнопедагогічної і психологічної підготовки майбутніх учителів початкових
класів до організації краєзнавчої роботи в закладах вищої педагогічної освіти
[58; 163 та ін.], а також багаторівневу систему кваліфікаційних вимог до
вчителя-організатора краєзнавчої роботи, розглянуто в першому розділі.
Нормативно-правові та методичні документи, що регламентують краєзнавчу роботу
майбутніх учителів початкових класів [123; 124; 160] – варіативний компонент,
визначили наступні стратегічні напрями дослідження:
1. Обґрунтування змісту та структури підготовки майбутніх учителів початкових
класів до організації краєзнавчої роботи, яка забезпечувала б підвищення рівня
його соціальної і спеціально-педагогічної готовності до самореалізації у
професії.
2. Побудова експериментальної роботи з моделювання підготовки майбутніх
учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи у вищому
навчальному закладі припускає аналіз емпіричного досвіду особистої діяльності
та вивчення теоретичних джерел з проблеми, вибір теми, визначення послідовності
проведення наукового дослідження; визначення мети, завдань, предмету, об’єкту
дослідження і побудови на їх основі робочої гіпотези; проведення лонгитюдного
формувального експерименту, розрахованого на повний чотирьохрічний цикл
підготовки майбутніх учителів початкових класів та інше.
При цьому моделювання розуміється як поетапний процес:
I етап – розробка початкової концепції моделі, яка припускає аналіз досвіду,
визначення цілей та завдань, шляхів рішення;
II етап – проектування системи підготовки у формі навчально-методичного
комплексу.
2.1. Зміст і структура підготовки майбутніх учителів початкових класів до
організації краєзнавчої роботи в педагогічному університеті
Виявлений недостатній рівень використання вчителями початкових класів
організаційних форм краєзнавчої роботи свідчить про те, що залишається
традиційною підготовка майбутнього вчителя початкових класів, яка здійснюється
без застосування у вищій педагогічній школі засобів удосконалення краєзнавчої
підготовки цілісної особистості, не повною мірою задовольняються вимоги
сьогодення у зв’язку з недостатньою теоретичною розробленістю даної проблеми
[19]. Позитивний досвід названих форм може використовуватися при моделюванні
підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої
роботи.
Першочерговим завданням при вирішенні розробки експериментальної системи
підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої
роботи є проектування нормативно-правового та програмно-методичного
забезпечення даного процесу в педагогічній системі вищої професійної освіти. Ця
система існує у вигляді навчально-методичного комплексу як сукупність
навчально-методичних документів, проекту навчально-виховного процесу, який
згодом буде реалізований на практиці.
Продуктивне формування готовності майбутніх учителів початкових класів до
організації краєзнавчої роботи, як ми переконані, вимагає визначення цілей і
завдань, змісту і структури, механізму функціонування, визначення поетапної
методики і передбачуваних результатів; збагачення курсів гуманітарних,
соціально-орієнтованих і фундаментально-професійних дисциплін, педагогічної
практики; доповнення тем, розробки завдань та тестів для практичних занять;
уведення авторського спецкурсу „Організація краєзнавчої роботи в початковій
школі”; накопичення навчально-методичного матеріалу для проведення краєзнавчої
роботи з учнями, виконання практичних завдань, тренінгів та інших форм роботи,
які забезпечили б їх відповідність практиці краєзнавчої діяльності в початковій
школі. Поетапна методика включає елементи традиційної дидактичної тріади –
знання, уміння, навички, а також передбачає усвідомлення майбутніми вчителями
значущості шкільного краєзнавства як засобу соціалізації особистості,
формування в них любові до рідного краю, патріотизму, шанування звичаїв та
обрядів, збереження культурних надбань українського народу.
Розроблена у дослідженні модель підготовки вчителів початкових класів до
організації краєзнавчої роботи є цілісним педагогічним утворенням, яке
характеризується наявністю внутрішніх зв’язків між її компонентами:
потребнісно-мотиваційним, змістовим, практично-діяльнісним, контрольно-оцінним
(рис.1.).
Потребнісно-мотиваційний компонент моделі (активізація внутрішніх сил
майбутнього вчителя на реалізацію мети підготовки до організації краєзнавчої
роботи; активізація бажання самостверджуватись у власних досягненнях
краєзнавчої діяльності) вміщує: усвідомлення соціокультурної та
психолого-педагогічної самоцінності краєзнавчої роботи; вироблення внутрішніх
потреб у самовдосконаленні й саморозвитку; розвиток культури суб’єкт-суб’єктної
взаємодії; формування мотивації до здійснення краєзнавчої роботи.
Змістовий компонент (аудиторна та позаудиторна діяльність: навчальні дисципліни
– „Філософія”, „Етика й естетика”, „Українська та зарубіжна культура”, „Вікова
й педагогічна психологія”, „Народознавство”, „Педагогічна майстерність” тощо та
спецкурс „Організація краєзнавчої роботи в початковій школі”; науково-дослідна
робота: дипломні, курсові, реферативні роботи; педагогічна практика:
переддипломна, пробна; індивідуальні форми роботи: індивідуальний навчальний
план студента, творчий звіт з педагогічної практики, групові форми роботи:
тренінги, гуртки, клуби, секції; колективні
- Киев+380960830922