РОЗДІЛ 2
ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ У СЛАБОЗОРИХ УЧНІВ РУХЛИВОСТІ В СУГЛОБАХ
2.1. Вікова динаміка показників рухливості суглобів у слабозорих учнів залежно від складної структури дефекту
У повсякденному житті, навчальній, трудовій, фізкультурно-оздоровчій та реабілітаційній діяльності слабозорих школярів їм доводиться виконувати різноманітні рухові дії (стандартні, варіативні, ситуативні), фізичні вправи, реалізувати різні навчальні та трудові навички. Одні з них вимагають прояву незначної амплітуди руху в суглобах, а інші майже максимальної. Технікою багатьох рухових дій, фізичних вправ, навчальних та трудових навичок взагалі неможливо оволодіти без певного рівня розвитку рухливості в суглобах. У навчальній, корекційній, реабілітаційній практиці, спортивній педагогіці рухливість у суглобах позначається терміном гнучкість [4, 6, 18, 43, 62, 162], яка достатньо ефективно і швидко розвивається за допомогою раціонально організованої методики і педагогічної технології (в аспекті формування резерву гнучкості). При цьому необхідно врахувати те, що м'язи, зв'язки і сухожилля повинні виконувати важливу фізіологічну захисну функцію щодо суглобів. Тому в процесі корекційних занять зі слабозорими школярами необхідно знати вікові і статеві закономірності формування гнучкості в наступних аспектах:
- оптимального резерву рухливості в суглобах адекватно змісту рухових дій, фізичних вправ і просторової компетентності слабозорих школярів [162, 173, 183];
- мінімізації витрат енергії на подолання опору м'язів - антагоністів [4, 10, 34, 162];
- активізації міотонічних рефлексів у процесі тривалого виконання фізичних навантажень різної морфологічної і функціональної структури [4, 31, 64, 65, 157, 207];
- психологічної і емоційної стійкості слабозорих школярів щодо різних дискомфортних відчуттів, які виникають в процесі розвитку гнучкості як в активній, так і у пасивній формах її прояву [4, 75-77, 82-84, 161, 204];
- профілактики різних травматичних порушень опорно-рухового апарату слабозорих школярів у процесі фізичної реабілітації, яка вимагає від них прояву здатності змінювати положення тіла або його частин у просторі та часі (просторові, тимчасові, просторово-часові і динамічні параметри рухової діяльності) [2, 4, 95, 177, 183].
У процесі вивчення вікових закономірностей розвитку гнучкості у слабозорих школярів ми чітко собі уявили, що просторова орієнтація при сліпоті є складною сукупністю тілесних (сенсорних) сприйнять, моторно-вісцеральних і висцеро-моторних рефлексів, розумових і рухових дій, які забезпечують самостійне пересування незрячої дитини в просторі, сприйняття нею об'єктів і маніпулювання ними [4, 52, 172, 181, 189].
Таким чином, реалізація названих компонентів просторової орієнтації неможлива без оптимального розвитку у слабозорих школярів резерву гнучкості. Багато фахівців [4, 86, 95, 102, 113] аргументовано затверджують, що для нормальної життєдіяльності слабозорих школярів найбільш необхідна індивідуально достатня рухливість у суглобах хребта, плечових, ліктьових, колінних, кульшових і гомілковостопних суглобах [4, 158, 179, 180], які є основою біомеханічних та біокінематичних функцій їх опорно-рухового апарату.
Дослідження вікових закономірностей розвитку гнучкості охоплювало 260 слабозорих учнів віком від 7 до 17 років аналізатора (гострота зору від 0,05 до 0,4);
Норма гнучкості була представлена результатами дослідження рухливості у суглобах також 260 учнів загальноосвітніх шкіл.
У процесі вивчення вікових та статевих особливостей розвитку рухливості в суглобах хребетного стовпа для хлопців і дівчат віком 7-17 років ми використовували методику Мак-Дугалла, Унгера, Гріна [157]. Відповідно до її вимог учасник тестування лежить на спині, ноги разом прямі, руки вздовж тулуба. Гравітаційний гоніометр закріплювали до будь-якої сторони грудної клітки (серединно пахова лінія) трохи нижче пахвової ямки на висоті соска. При нахилі вперед визначаються показники рухливості суглобів хребетного стовпа. Амплітуда рухливості визначалась у градусах. Використання означеного тесту вимірювання рухливості в суглобах хребетного стовпа вимагає того, щоб ноги учасника тестування були прямі.
Отриманні результати дослідження вікової динаміки рухливості в суглобах хребетного стовпа представлені в таблицях 2.1.1 - 2.1.4 (додаток А). Вони дозволяють виявити низку закономірностей розвитку гнучкості у слабозорих дітей шкільного віку:
1) У всіх вікових групах, як у хлопців, так і у дівчаток рівень розвитку рухомості в суглобах хребетного стовпа у слабозорих учнів статично достовірно нижчий у порівнянні з нормою.
2) Означена негативна тенденція проявляється у всіх відділах хребетного стовпа, як у формі активних, так і пасивних рухів (шийний, верхньо-грудинний, нижньо-грудинний поперековий відділи).
У процесі дослідження було встановлено, що вікова динаміка розвитку рухливості в суглобах хребетного стовпа мала наступну характеристику: у хлопчиків 7 років цей показник у шийному відділі сягав 48,2 (норма 57,0; р<0,05), у верхньо-грудинному поперековому він знаходився в межах 20,3 (норма 41,1; р<0,05) градусів при виконанні активних рухів. Аналогічну тенденцію мала означена рухливість і при виконанні пасивних рухових дій: 58,0 (норма 77,3; р<0,05) градусів. У дівчаток цієї вікової групи показники рухливості в суглобах хребетного стовпа загалом були дещо вищі в порівнянні з хлопчиками і мали наступну характеристику: в шийному відділі цей показник дорівнював 56,8 (норма 58,9; р<0,05), у верхньо-грудинному 35,4 (норма 46,1; р<0,05), а в нижньо-грудинному поперековому 23,6 (норма 45,0; р<0,05) градусів під впливом активних рухів. При виконанні пасивних рухових дій означений показник характеризувався аналогічною тенденцією зростання: так у шийному відділі він дорівнював 59,8 (норма 79,8; р<0,05), у верхньо-грудинному и нижньо-грудинному поперековому відділах відповідно - 38,9 (норма 50,0; р<0,05); 30,3 (норма 51,2;