РОЗДІЛ 2
РОЗРОБКА СТРУКТУРИ СИСТЕМИ ТРАНСПОРТНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ВАНТАЖОВЛАСНИКІВ У ТРАНСПОРТНИХ ВУЗЛАХ ТА МЕТОДИКИ ВИЗНАЧЕННЯ ЇЇ ПАРАМЕТРІВ
2.1. Розробка структури системи транспортного обслуговування вантажовласників у транспортних вузлах
Транспортна галузь займає певну нішу на ринку і для того, щоб утримати її і закріпити свої позиції на ньому, від неї вимагається підвищення якості транспортного обслуговування за рахунок гнучкості виконання своїх функцій у відповідності з обставинами, які склалися. На сучасному етапі має місце ряд тенденцій зміни функцій вантажних станцій в транспортних вузлах. Ці зміни викликають необхідність застосування таких засобів підвищення якості транспортного обслуговування, як доставка вантажів "від дверей до дверей" за рахунок застосування контейнерних і комбінованих перевезень, технологічних маршрутів та інших сучасних засобів транспортування.
Таким чином у сучасних умовах в Україні, використовуючи світовий досвід (створення СФТО, транспортно-логістичних комплексів, міжвідомчих логістичних центрів), потрібно проводити структурні зміни транспортних вузлів, в яких зароджується і поглинається основна маса вантажопотоків.
Однією із сучасних форм реструктуризації транспортного вузла є організація центрів комплексного транспортного обслуговування, ТВК і РРЦ. Для повномасштабної реалізації даного виду обслуговування потрібно розробити оптимальну ієрархічну структуру системи управління структурними підрозділами транспортного вузла.
З урахуванням даних тенденцій в умовах зниження обсягів роботи ВС можуть виконувати функції РРЦ. ВС можна розглядати, як "центри прибутку" та при впровадженні методу перевезень "від дверей до дверей" вони можуть управляти потоками вантажів та приймати участь у їх доставці отримувачам, а також забирати вантаж від відправників та доставляти на вантажну станцію, тобто в умовах зменшення обсягу їх робіт фактично зможуть виконувати функції регіональних розподільчих центрів [40].
Для ефективного функціонування РРЦ з урахуванням таких тенденцій, з точки зору системного підходу як основного принципу логістики, необхідно розглядати транспортний вузол як складну ієрархічну транспортну мета-систему (рис. 2.1). Перший рівень цієї мета-системи представлено структурними підрозділами ЦКТО. Другий рівень - РРЦ, сукупність яких утворює ТВК регіону. При цьому можливі і варіанти, коли декілька ТВК можуть входити в один регіон (транспортний вузол). РРЦ повинні здійснювати керування потоками вантажів на території вузла, приймати участь в їх доставці вантажоотримувачам на основі раціонального використання та розвитку комплексу технічних засобів та впровадження сучасних технологій. У рамках регіону підрозділи ЦКТО повинні проводити постійне маркетингове вивчення транспортного ринку (стан потенційних конкурентів, споживачів транспортної продукції, свій потенціал і т.п.). На основі маркетингового вивчення ринку виконується аналіз, розробляється та здійснюється ринкова стратегія поведінки ЦКТО, узагальнюються необхідні дані для прийняття рішень.
Створення ТВК, в свою чергу, дозволить створювати складські центри чималої ємності та звільнити клієнтуру від необхідності будувати або проводити реконструкцію своїх складів, а наявні площі перепрофілювати для інших цілей. В цьому зацікавлені вантажовласники - потенційні споживачі транспортних послуг.
Зиск отримують і ЦКТО, які через ТВК зможуть скоріше формувати потоки продукції в транспортні партії - повагонні та контейнерні відправки.
Рис. 2.1. Ієрархічна структура системи транспортного обслуговування вантажовласників у транспортному вузлі
Відправникам не знадобиться піклуватися про транспорт, щоб доставити вантаж від відправника на РРЦ, а також від РРЦ - до отримувача. В результаті цього будуть досягнуті головні цілі створення ТВК - скорочення термінів доставки вантажів отримувачам, тобто підвищиться конкурентоспроможність послуг ЦКТО.
При створенні ТВК буде доцільно використовувати функціональний підхід (рис. 2.2). Реалізація даного підходу дозволяє застосовувати новітні рішення в галузі організаційної структури об'єкта, в зокрема побудованій на засадах реінженірінгу, а також врахувати один з принципів логістики - орієнтація на споживача.
Рис. 2.2. Принципова схема створення ТВК на основі функціонального підходу
ТВК слід віднести до систем, які розвиваються, тому що можливі варіанти розвитку наявної структури, а це в свою чергу потребує оптимізації процесу їх розвитку. Мається на увазі оптимізація процесу розвитку, а не тільки діяльності ТВК, що експлуатується. Вирішення такої проблеми має багатоваріантний характер, який залежить від різних умов та обмежень. У зв'язку з цим при проектуванні, плануванні та управлінні діяльністю ТВК необхідно розглянути комплекс взаємопов'язаних оптимізаційних задач. Їх рішення - це багатоетапний процес, який повинен включати два взаємодіючих етапи: планування та регулювання діяльності (рис. 2.3).
Рис. 2.3. Характеристика комплексних задач, які пов'язані з діяльністю ТВК
Планування здійснюється на рівні стратегічного, а регулювання на рівні тактичного (оперативного) управління [40].
З усього комплексу стратегічних, тактичних та оперативно-технологічних задач та моделям, що їм відповідають відокремлюють системні (структурні) та параметричні (часткові). Системні задачі являють собою моделі, що описують сукупність технологічних зон конкретних РРЦ (вантажних фронтів, складів, обробки документів) [40]. До такого типу задач відносяться і моделі, які характеризують процес взаємодії суміжних технологічних зон (наприклад, вантажних фронтів та обробки документів на одному з РРЦ). При моделюванні ТВК роль технологічних зон виконують окремі РРЦ. Важливою системною задачею, яка виходить з вищенаведених, є задача забезпечення єдності різних стад