Вы здесь

Варіативність інтонаційної моделі висловлення-подяки у мовленнєвій комунікації (експериментально-фонетичне дослідження на матеріалі англійського діалогічного мовлення).

Автор: 
Чарікова Ірина Василівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U003086
129 грн
Добавить в корзину

Содержимое

Розділ 2
ПРОГРАМА Й МЕТОДИКА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ФОНЕТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОСОДИЧНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИСЛОВЛЕННЯ-ПОДЯКИ В АНГЛІЙСЬКОМУ ДІАЛОГІЧНОМУ МОВЛЕННІ
Експериментально-фонетичне дослідження проводилося з метою перевірки прийнятих нами припущень про роль просодичних засобів у реалізації висловлення-подяки і встановлення його основних закономірностей взаємодії та функціонування залежно від прагматичної спрямованості, емоційної насиченості та соціального статусу мовців у різних ситуаціях спілкування.
Методика вивчення висловлення-подяки ґрунтувалася на класифікації їх основних видів, наведених нами на рис.1. 2. Масив експериментальних фраз висловлення-подяки був розбитий згідно із указаною класифікацією. Систематизація ВП на нижньому ієрархічному рівні класифікації за прагматичною спрямованістю (власне подяка, подяка-вибачення, подяка-прохання, подяка-підтвердження згоди, подяка-відмова) дала можливість розбити масив експериментальних фраз на п'ять відповідних груп текстових фрагментів. Таке членування експериментального матеріалу дало змогу створити оптимальні умови підготовки, проведення й обробки результатів експериментально-фонетичного дослідження.
Результати експериментів із вивчення існуючих закономірних зв'язків між комунікативним змістом висловлення-подяки в англійському мовленні та просодичними засобами його реалізації в частотних варіантах провідного інтонаційного контуру оброблялися відповідно до програми й методики дослідження, спрямованої на розв'язання його основних завдань, і включали два етапи аудитивного аналізу - електроакустичний аналіз і лінгвістичну інтерпретацію експериментальних даних.
Дослідження проведено в лабораторії експериментальної фонетики Київського національного лінгвістичного університету.
2.1. Програма експериментально-фонетичного дослідження
Програма експериментально-фонетичного дослідження передбачає: підбір дикторів і запис експериментального матеріалу; аудитивний аналіз висловлення-подяки аудиторами-інформантами; аудитивний аналіз перцептивних характеристик експериментального матеріалу аудиторами-фонетистами (виділеність складів у синтагмі, особливості інтонаційної організації, гучність вимовляння, темпоральні особливості); акустичний аналіз просодичних характеристик висловлень-подяк (тональних, темпоральних, динамічних); лінгвістичну інтерпретацію й узагальнення результатів експериментально-фонетичного дослідження.
2.2. Методика експериментального дослідження
Диктори добиралися з урахуванням чинника їхньої репрезентативності щодо соціальної стратифікації суспільства. Відомості про вікові та соціальні характеристики дикторів подано в табл. 2.1:
Таблиця 2.1
Відомості про дикторів
Ім'яВікОсвітаМісце проживанняТім Брамер51 ріквищаЛондонФіл Вартон30 роківнеповна вищаПрестон (південний Уельс)Джіл Міллер42 рокивищаЛідзМаргарет Міллер46 роківвищаБірмінгемДжейн Сеттер34 рокинеповна вищаПітерборо
Методика підбору експериментального матеріалу передбачала послідовне його групування за розробленою в першому розділі класифікацією ознак актуалізації соціально зумовлених, емоційних і прагматичних видів висловлення-подяки (рис.1. 2), що дало можливість охопити фонетичним експериментом основні існуючі в мові та функціонуючі в мовленні функціонально-семантичні види досліджуваних висловлень.
2.2.1. Обробка корпусу експериментального матеріалу. Обробка експериментального корпусу проводилася за апробованою процедурою сучасних експериментально-фонетичних досліджень [9; 16; 23; 24; 26; 37; 41; 54; 64; 66; 85; 105; 130; 155; 193; 252; 274]. Змістова частина фрагмента експериментального діалогічного дискурсу, яка містить досліджуване висловлення-подяку, записувалася на окрему картку. У правому верхньому кутку картки було розміщено цифрову індексацію ознак висловлень-подяк (від 1.1 до 4.5 - див. рис. 1.2). Під час аналізу змісту розглянутого фрагмента з урахуванням його функціонально-семантичних характеристик ми фіксували притаманні цьому висловленню-подяці ознаки. Для спрощення обробки результатів кожній окремо взятій картці, яка містить висловлення з конкретно вираженим прагматичним завданням, було дано свій індекс (наприклад, картка подяка-вибачення, залежно від ступеня емоційності висловлення одержить такі індекси: 4.2.1 емоційно-нейтральне; 4.2.2 емоційно-забарвлене; 4.2.3 емоційно-експресивне. Такий метод індексування дав можливість оперативно проводити аналіз і зіставлення просодичних ознак будь-яких варіантів ВП у діапазоні від 1.1 до 4.5 за поданою класифікацією.
З урахуванням мети дослідження до корпусу експериментального матеріалу ми добирали фрагменти діалогічних текстів із лінгафонних, інтерактивних курсів англійської мови, а також фрагменти діалогів із художніх творів англійських та американських авторів, начитані дикторами - носіями англійської мови.
У результаті опрацювання близько 14 560 сторінок англійських та американських художніх творів було відібрано 81 діалогічну єдність, які містили 94 висловлення досліджуваного типу, що в реалізації трьох дикторів становило 282 експериментальних висловлення. Щодо прослуханого матеріалу, то його загальний обсяг склав чотири години п'ятнадцять хвилин, або 855 реалізацій досліджуваних висловлень. Прослуховування проводилося методом суцільної вибірки із лінгафонних, інтерактивних курсів англійської мови з метою визначення соціокультурного контексту і прагматичного потенціалу ВП. Список джерел, використаних під час добору експериментального матеріалу, подано в додатку А.
Запис матеріалу, відібраного для інструментальної обробки, проводився у студії звукозапису на магнітофоні NEC REM 950 BD зі швидкістю руху стрічки 19, 05 см/с. Хід запису фіксувався в протоколі.
Для розв'язання завдань експерименту та проведення першого етапу аудитивного аналізу було відібрано 525 єдностей діалогічного мовлення (суміжних пар), або 55 хвилин матеріалу, що звучить (експериментальний корпус склали 5513 складів, або 923 синтагми). Решта були оціне