РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ Й ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методи дослідження
Для вирішення сформованих задач застосовувалися такі методи досліджень:
1. Теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел.
2. Анкетування.
3. Педагогічне тестування.
4. Фізіологічні методи.
5. Педагогічні спостереження.
6. Педагогічний експеримент.
7. Методи математичної статистики.
Теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел. Вивчення науково-методичної літератури дало змогу виділити проблему поєднання базової і варіативної частин у програмі з фізичного виховання школярів.
Вивчалися історичні аспекти розвитку шкільних програм із фізичної культури, напрями, стан та перспективи їх розвитку; підходи до оцінювання фізичної підготовленості школярів за 12-бальною системою; аналізувалися нормативні вимоги оцінювання фізичної підготовленості; навчально-пріоритетний матеріал у шкільних програмах з фізичної культури. На основі аналізу й узагальнення літератури сформовано мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження.
Анкетування проводилося з метою визначення ставлення вчителів (додаток А) та батьків (додаток Б) до фізичного виховання і спорту, а також до навчальних програм.
Залежно від способу спілкування з респондентами, анкетування було особистісним. Батьки та вчителі заповнювали анкети в присутності дослідника. Це дало змогу контролювати правильне заповнення анкет і їх повне повернення. За характером процедури анкетування було груповим, що дозволило зібрати значний матеріал за мінімальний час. Обидві анкети мали три частини: вступну, основну й демографічну. Вступна частина передбачала своєрідне звернення до респондентів, де зазначалися: науковий заклад, від імені якого виступає дослідник, завдання дослідження, роль кожного респондента у вирішенні зазначених завдань, правила заповнення анкети. Основна частина складалася з набору питань, на які потрібно було дати відповіді. Демографічна частина анкети для батьків складалася з питань, які визначали паспортну характеристику респондента: стать, вік, освіту, професію. Демографічна частина анкети для вчителів дещо відрізняється від попередньої. У ній висвітлюється: освіта, стаж роботи в школі, кваліфікаційна категорія, стать, місце роботи респондента (сільська чи міська школа).
Анкета для батьків складалася з 12 питань, а для вчителів - із 31. Зміст питань для батьків передбачав отримання інформації про ставлення їх до фізичного виховання і спорту в умовах школи. А зміст питань для вчителів - оцінювання стану фізичного виховання в школі та розробка шляхів для його поліпшення.
Педагогічне тестування включало комплекс методик, які спрямовані на визначення фізичної підготовленості учнів. Фізична підготовленість оцінювалася за результатами контрольних вправ, що передбачені державними тестами і нормативами оцінки фізичної підготовленості населення України.
Фізіологічні методи використовувалися для оцінки функціональних можливостей школярів 12 років. Для цього вимірювалися такі показники: частота серцевих скорочень, систолічний і діастолічний артеріальний тиск, затримка дихання на вдиху і видиху, проба Руф'є.
Частота серцевих скорочень (ЧСС) вимірювалася пальпаторним методом на долонній поверхні передпліччя лівої руки біля великого пальця протягом 30 с з відповідним перерахунком за 1 хв.
Артеріальний тиск визначався за допомогою мембранного вимірювача
загального призначення, у сидячому положенні. Вимірювання проводилося два рази з інтервалом не менше 5 хв. Фіксувався середній результат у мм рт. ст.
Тривалість затримки дихання визначають при різних пробах:
1) проба Штанге - це максимальна затримка дихання на вдиху. Обстежуваний у положенні сидячи робить декілька глибоких дихальних циклів і після вдиху закриває рот, а великим та вказівним пальцями затискає крила носа. За секундоміром функціонують час із моменту зупинки дихання до його відновлення;
2) проба Генчі - це затримка дихання на видиху. Обстежуваний після декількох циклів виконує повний видих, закриває рот і затискає пальцями ніс. Час затримки дихання реєструють за секундоміром.
Тестування за пробою Руф'є. Вимірювалася ЧСС обстежуваного за 15 с у положенні сидячи, після 5 хв відпочинку (ЧСС1), потім учень виконував 30 глибоких присідань, тримаючи руки попереду за 45 с і відразу сідає на стільчик. Підраховуючи ЧСС за перші 15 с після навантаження (ЧСС2), потім в останні 15 с 1-ої хвилини після навантаження (ЧСС3) [46, 47, 68].
Індекс Руф'є вираховували за формулою:
Індекс Руф'є = 4 х (ЧСС1 +ЧСС2, + ЧСС3) - 200
10
Педагогічне спостереження. Педагогічне спостереження проводилося з метою визначення нових організаційних форм фізичного виховання, уточнення змісту навчального матеріалу, методів проведення занять, моторної щільності уроків. Узагальнені результати педагогічних спостережень були використані при розробці експериментальної шкільної програми та критерій оцінювання фізичної підготовленості.
Педагогічний експеримент. Педагогічний експеримент проводився протягом 1999-2005 років і складався з двох частин: констатуючої та формуючої. У процесі констатуючого експерименту визначено стан сучасних шкільних програм із фізичної культури, намічено шляхи вдосконалення нормативного документа, запропоновано оздоровчі нетрадиційні фізичні вправи та види спорту залежно від місцевих умов та регіональних особливостей, спортивно-матеріальної бази школи, стану здоров'я школярів, умов їхнього проживання, фізичної підготовленості, наявних інтересів до занять фізичними вправами. Розроблено експериментальну програму з фізичної культури для загальноосвітніх шкіл, яка в своєму змісті поєднувала базову і варіативну частини.
Формуючий експеримент визначав ефективність запропонованої шкільної програми з фізичної культури. Для цього навчально-виховний процес фізичного виховання учнів експериментальних груп проводився на основі розробленої експериментальної програми. Фізичне вих
- Киев+380960830922