РОЗДІЛ 2
КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ
І МЕТОДИ ЇХ ОБСТЕЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика хворих
Дослідженням охоплено 330 хворих на ХВН на різних клінічних стадіях захворювання. Всі вони знаходились на стаціонарному лікуванні у відділенні хірургії судин Львівської обласної клінічної лікарні та у хірургічному відділенні Львівського обласного госпіталю інвалідів війни та репресованих імені Юрія Липи. Обстеження, лікування хворих та використання клінічного матеріалу проводилось протягом 2002 - 2006 років.
Відповідно до клінічної складової класифікації СЕАР, хворі розділені на чотири групи. До І-ої групи ввійшло 157 пацієнтів на ХВН на стадії відкритих ТВГ, що відповідало клінічному класу С6 класифікації СЕАР. Чоловіків було 77, жінок 80, а середній вік становив 62,3 ± 3,1 роки (від 42 до 84 років).
ІІ-у групу склали 32 пацієнти з трофічними змінами шкіри (гіперпігментація, індурація, ліподерматосклероз) та загоєними виразками, що відповідало клінічному класу С5 класифікації СЕАР. Чоловіків у цій групі було 15, жінок 17, а середній вік пацієнтів склав 59,7 ± 2,5 роки (від 39 до 81 років).
До ІІІ-ої групи ввійшов 31 пацієнт з трофічними змінами шкіри (гіперпігментація, індурація, ліподерматосклероз), але без виразкового анамнезу, що відповідало клінічному класу С4 класифікації СЕАР. Чоловіків у цій групі було 15, жінок 16, а середній вік склав 57,4 ± 3,7 роки (від 35 до 79 років).
ІV-а група була контрольною і складалася зі 110 пацієнтів на ХВН з проявами ВРВ нижніх кінцівок без трофічних змін, що відповідало клінічному класу С2 класифікації СЕАР. Чоловіків було 38, жінок 72, середній вік хворих у цій групі склав 51,2 ± 2,1 роки (від 27 до 76 років) (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Характеристика груп пацієнтів.
Кількість пацієнтів
чоловіків
жінок Середній вік
(років)Група І (С6)157778062,3 ± 3,1Група ІІ (С5)32151759,7 ± 2,5Група ІІІ (С4)31151657,4 ± 3,7Група ІV (С2)110387251,2 ± 2,1
Огляд пацієнтів з оцінкою та реєстрацією клінічного стану, доопераційних та інтраопераційних обстежень, а також оперативні втручання здійснювались під час їхнього стаціонарного лікування. Через один та шість місяців з часу проведення оперативного втручання СЕППВ, пацієнтам цієї та контрольної до основної групи проводились огляди для оцінювання частоти загоєння ТВГ, а також встановлення результатів як оперативного, так і консервативного лікування.
Усім хворим виставлявся діагноз згідно з класифікацією СЕАР. Хоча на даний час існують декілька класифікацій ХВН, найбільш відомі з яких є класифікація Widmer за 1978 рік і класифікація Porter за 1988 рік, проте найбільш всеохоплюючою і досконалою (хоча й складною, на перший погляд, для запам'ятовування) є, власне, класифікація CEAP. Вона прийнята в 1994 році і включає клінічні, етіологічні, анатомічні і патофізіологічні аспекти ХВН. Класифікація СЕАР стандартизує ХВН за клінічними проявами, причинами і анатомічною поширеністю захворювання, що призвело до її широкого вжитку [169], а часте обговорення класифікації завжди фокусується на її клінічній складовій [170]. В 2004 році класифікація підлягла ревізії і на даний час виглядає так [171]:
CEAP: С - клініка, Е - етіологія, А - анатомія, Р - патофізіологія.
С: 0 - відсутність симптомів хвороби при огляді і пальпації
1 - телангіоектазії, ретикулярні вени
2 - варикозні вени
3 - набряк без трофічних змін
4 - трофічні зміни
4а - пігментація або/і венозна екзема
4b - ліподерматосклероз або/і "біла атрофія" ("athrophie blanche")
5 - трофічні зміни з загоєною виразкою
6 - трофічні зміни з відкритою (активною) виразкою
До клінічного класу додається буква А при асимптоматичному перебігу та S при симптоматичному.
Е : c - вроджена (гіпо-, аплазії, ангіодисплазії)
p - первинна (з невстановленою причиною)
s - вторинна (зі встановленою причиною - посттромботична, посттравматична, ін.)
А : s 1-5 - поверхневі вени
1- телангіоектазії, ретикулярні вени
2- велика підшкірна вена над коліном
3- велика підшкірна вена нижче коліна
4- мала підшкірна вена
5- інші (несафенний варикоз)
d 6-15 - глибокі вени
6- нижня порожниста вена
7- загальна клубова вена
8- внутрішня клубова вена
9- зовнішня клубова вена
10- тазові вени
11- загальна стегнова вена
12- глибока стегнова вена
13- поверхнева стегнова вена
14- підколінна вена
15- литкові вени (передні великогомілкові, задні великогомілкові, малогомілкові вени)
16- м'язеві вени (литкового м'язу, камбаловидного м'язу)
p 17-18 - перфорантні вени
17- стегна
18- гомілки
Р : r - рефлюкс
o - обструкція
r,o - рефлюкс з обструкцією.
Окрім власне самої CEAP класифікації, існує її клінічна шкала та шкала непрацездатності, що наведені і використані в даній роботі.
Вивчення стану ураженої кінцівки пацієнтів за показниками чотирьох основних скарг - болів нижньої кінцівки, її набряку, відчуття важкості та "венозної кульгавості", а також наявність та характеристика трофічних порушень з ТВГ проводились відповідно до клінічної шкали (Clinical Score), що разом з шкалою непрацездатності (Disability Score) є додатковими розділами класифікації СЕАР для комплексної оцінки ступеня венозної дисфункції. Так, кожен з показників скарг хворих оцінювався за трибальною шкалою: "0" - відсутність скарги, "1" - помірна її вираженість, "2" - сильна, у випадку болю - така, що вимагає прийому анальгетиків, а у випадку набряків - виражені (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Оцінка скарг пацієнтів.
0 1 2 Біль відсутня помірна сильна + анальгетикиНабряк відсутні помірний вираженийВажкість ніг відсутня помірна сильнаКульгавість відсутня помірна сил