РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Оцінка якості очищення стічної води
(на прикладі очисних споруд м. Дніпродзержинська)
Міські очисні споруди призначенні для очищення промислової та господарчо-побутової стічної води біохімічним методом, який оснований на властивостях мікроорганізмів у процесі життєдіяльності використовувати різноманітні розчинені у воді органічні та неорганічні сполуки.
Очищення стічної води (на прикладі м. Дніпродзержинська) складається з 3 стадій:
- механічне очищення стічної води;
- біохімічне очищення стічної води;
- знезараження очищеної стічної води.
Принципова схема очисних споруд зображена на рис. 2.1. Побутово-господарча стічна вода міста (1), промислова стічна вода (2) та дренажна стічна вода з мулового майданчика (3) по трубопроводам подається до камери гасіння (4), звідки потрапляє до будівлі грат (5), де встановлені три грати з механічними граблями. Стічна вода після грат по залізобетонним каналам потрапляє до пісковловлювача (6), де пісок осідає на днище, звідки періодично згрібається цепним скребковим механізмом та перекачується насосом на піскові площадки (9). Стічна вода після пісковловлювача потрапляє до двох первинних відстійників радіального типу (7), в яких грубодисперсні суміші і органічні речовини відстоюються 1 - 2 години, а легкі речовини затримуються у жирозбірниках. Осад відкачуються насосом (8) до піскової площадки (9).
Рис. 2.1. Технологічна схема очищення стічної води (на прикладі м. Дніпродзержинська): 1 - господарчо-побутова стічна вода, 2 - промислова стічна вода, 3 - дренажна стічна вода, 4 - камера гасіння, 5 - будівля грат, 6 - пісковловлювач, 7 - первинні відстійники, 8 - насоси, 9 - піскова площадка, 10, 12 - регенератори, 11, 13 - аеротенки, 14 - вторинні відстійники, 15 - мулові камери, 16 - резервуар активного мулу, 17 - мулоущільнювач, 18 - муловий майданчик, 19 - компресорна, 20 - біоставоки, 21 - хлораторна, 22 - трубопровід хлорування
По завершенню механічного очищення стічної води, вона направляються на біологічне очищення до двох аеротенків - змішувачів, які мають 2 секцій. До секцій (10, 12 - регенератори) подається активний мул з резервуару активного мулу (16), в яких здійснюється оновлення активного мулу, а до секцій (11, 13 - аеротенки) подаються стічна вода після первинних відстійників (7), де здійснюється її біоочистка. Для забезпечення нормальної життєдіяльності мікроорганізмів, а саме утримання активного мулу у завислому стані, в аеротенк подають повітря з компресорної (19). В аеротенках протікають процеси біохімічного окислення органічних речовин за допомогою активного мулу, заселеного великою кількістю мікроорганізмів, які беруть участь у процесах мінералізації органічних речовин. По закінченню процесу очищення, суміш очищеної стічної води та активного мулу випускається через нижній канал трубопроводів у вторинні відстійники (14). Далі очищена стічна вода відводиться по направляючому каналу до біоставка (20), в якому здійснюється доочщення стічної води. Після очищення в біологічних ставках стічна вода підлягає знезараженню хлором, який подається з хлораторної (21) по трубопроводу (22). Знезараження триває 30 хвилин. Висвітлена та знезаражена вода подається до скиду у р. Дніпро. Скидання зворотних вод відбувається у черті міста Дніпродзержинська. Мул, який зібрався на днищі вторинних відстійників, безперервно згрібається за допомогою мулоскрибків в муловий приямок, а потім направляється по колектору до двох мулових камер (15), звідки подається до резервуару активного мулу (16). Активний мул з (16) насосом перекачується до регенераторів (10, 12), а надлишковий мул насосом (на схемі не вказано) до мулоущільнювача (17). Ущільнений мул перекачується насосом (на схемі це не вказано) до мулового майданчика (18). Дренажна стічна вода, внаслідок неякісного зневоднення осаду в мулоущільнювачі, з мулового майданчика (18) подаються до аеротенків. Загальний вигляд аеротенка зображено на рис. 2.2.
Рис. 2.2. Загальний вигляд аеротенку
Місто Дніпродзержинськ відноситься до промислової частини регіону. Цей фактор зумовлює інтеграцію великого спектру різноманітних токсикантів, які надходять до міської станції біоочищення зі стічною водою підприємств: ОАО "АЗОТ", УПП "Утог", птахофабрика, коксохімічні та хімічні заводи. Очисні споруди збудовані у 1979 р, тому не розраховані на сучасні умови роботи та вимоги до якісних показників зворотних вод. Головними недоліками роботи очисних споруд м. Дніпродзержинська є відхилення від встановлених нормативів по азоту амонійному, фосфатам та завислим речовинам, відображених у табл. 2.1, 2.2.
Таблиця 2.1
Перелік якісних аналітичних показників стічної води
Найменування досліджених показників, мг/дм3Змішаний стік
ГДК забруднюючих речовин, мг/дм3рН7,956,50 - 9,00Загальне залізо5,603,20Азот амонійний35,5028,70Фосфати18,210,20Хлориди125,6150,00ХСК360,00500,00БСК151,00280,00Розчинений кисень0,75-Нафтопродукти3,003,00Сульфати78,9160,00АПАР2,203,00Сухий залишок437,00480,00Завислі речовини145,60167,00
Таблиця № 2.2
Якісні аналітичні показники зворотних вод
Найменування досліджених показників Фактичні концентрації
інгредієнтів,
мг/дм3ГДК культурно- побутового водокористування,
мг/дм3рН7,06,5 - 8,5Азот амонійний5,602,0Нітрити2,003,3Нітрати25,6045,0БСК6,86,0Фосфати10,503,5АПАР0,140,4Загальне залізо0,300,3Нафтопродукти0,30,3Завислі речовини14,07,8Сульфати69,9500Розчинений кисень6,0н.м.4,0Сухий залишок526,31000,0ХСК62,940,0Хлориди98,2350,0
Порівнюючи аналітичні показники якості очищення стічної води у м. Дніпродзержинську з нормами ГДК по азоту, фосфатам та завислим речовинам, які дорівнюють 2,0; 3,5 і 7,8 мг/дм3, вони перевищують за встановлені у 2,8; 3,0 та 1,8 рази відповідно. Обстеження режиму ро