РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, ОБСЯГ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Робота виконувалась в Українському інституті громадського здоров'я протягом 2001-2005 рр.
Досягнення поставленої мети - обґрунтувати та розробити систему надання первинної акушерсько-гінекологічної допомоги на засадах загальної практики-сімейної медицини - потребувало розробки спеціальної комплексної програми дослідження з використанням методу системного підходу.
Об'єктом дослідження була система організації первинної акушерсько-гінекологічної допомоги.
Виконання дослідження проводилося в чотири етапи, кожний з яких мав свої цілі і завдання, підпорядковані генеральній меті (рис. 2.1).
Перший етап присвячений аналізу надання акушерсько-гінекологічної допомоги сімейними лікарями в Україні у порівнянні з новими незалежними державами та країнами далекого зарубіжжя. За результатами аналізу були визначені основні напрямки нашого дослідження. Результати етапу викладено у першому розділі.
Другий етап передбачав комплексну оцінку: обсягів та адекватності надання амбулаторно-поліклінічної допомоги акушерсько-гінекологічного профілю на основі вивчення існуючих звітних форм державної та галузевої статистики МОЗ України за 1999-2004 рр. (24 одиниці) та оперативних даних МОЗ України з питань виконання Національних і комплексних міжгалузевих програм з охорони материнства і дитинства; причин звернень жіночого населення до акушерів-гінекологів та обсягу діагностики останніми первинних захворювань у жінок (18028 одиниць); готовності жіночого населення до проведення адміністративно-територіальної реформи в охороні здоров'я та впровадження різних форм медичної допомоги (479 анкет); існуючого інформаційного забезпечення первинної ланки акушерсько-
МЕТА ДОСІДЖЕННЯ: обґрунтувати та розробити систему надання первинної акушерсько-гінекологічної допомоги на засадах загальної практики-сімейної медицини.
Рис. 2.1 Програма, обсяги та методи досліджень.
гінекологічної допомоги (453 анкети), що знайшло своє відображення у третьому та четвертому розділах.
Аналіз проводився на базі жіночих консультацій трьох районів м. Києва - Дарницького (2 консультації), Дніпровського (1), Києво-Святошинського (1) та чотирьох районів Київської області - Бориспільського, Обухівського, Ірпінського та Кагарлицького. Відібрані для проведення спеціального дослідження жіночі консультації м. Києва та Київської області є типовими як для цих регіонів, так і для великих міст і областей України в цілому.
За територіальними дільницями обраних для дослідження жіночих консультацій м. Києва було закріплено 158025 жінок, що становило 14,0% від загальної кількості жіночого населення міста, а за дільницями жіночих консультацій Київської області - 69120 (9,7% відповідно). Це достатньо репрезентативна вибірка.
З метою вивчення задоволеності пацієнтів медичними послугами, в тому числі акушерсько-гінекологічного профілю та ставлення до різних форм медичної допомоги, було проведено медико-соціологічне дослідження серед цієї категорії протягом 2002 року.
З цією метою була розроблена формалізована анонімна анкета: "Анкета вивчення задоволеності населення послугами амбулаторних лікувально-профілактичних закладів та ставлення до різних форм медичної допомоги" (Додаток А).
Збір інформації здійснювався методом незалежного відбору, шляхом добровільного (за усною згодою), одноразового анкетування респонденток в умовах амбулаторних лікувально-профілактичних закладів м. Києва та Київської області. Проведенню анкетування передувала роз'яснювальна робота з боку лікарів та середього медичного персонала цих закладів за стандартною схемою, після чого жінки самостійно заповнювали анкети.
Анкета складалась з п'яти основних блоків, які стосувалися відомостей про респондента, їх ставлення (думки) щодо організації медичної допомоги та оцінки результатів лікування, необхідності проведення реформ у галузі охорони здоров'я та впровадження різних моделей медичної допомоги.
Було проведено попереднє пілотне анкетування для чого в кожну з досліджуваних поліклінік було роздано по 5 анкет для визначення скільки часу витрачається на їх заповнення і як жінки реагують на поставленні запитання. За результатами пілотного опитування в середньому на заповнення однієї анкети витрачалось близько 12 хвилин і всі жінки адекватно реагували на поставленні запитання.
Після проведення анкетування готові анкети кодувались, перевірялись спеціально підготовленими спеціалістами на правильність їх заповнення. Неправильно заповнені анкети були виключені з аналізу.
Опитуванню підлягали жінки 15 років і старших, що опікуються амбулаторними лікувально-профілактичними закладами.
Визначення обсягу вибіркової сукупності у дослідженнях здійснювалось за формулою (2.1):
n = t2 p q N N ?2 +t2 p q де:
n - обсяг вибіркової сукупності;
t - коефіцієнт унормованого відхилення;
p - ймовірність наявної ознаки (0,5);
q - ймовірність відсутності ознаки (0,5);
N -обсяг генеральної сукупності;
Д - припустима помилка у медико-соціологічних дослідженнях (максимальна величина припустимої помилки становить ? 5%).
У дослідженнях такого характеру коефіцієнт унормованого відхилення дорівнює 2 [77].
Розрахунки вибіркової сукупності для жіночого населення України складали:
n = = 400
Для мінімального числа спостережень за розрахунковими даними необхідно було опитати 400 жінок 15 років і старших, нами було проведено анонімне анкетування 498 пацієнток, після перевірки на правильність та логічність їх заповнення 3,8% анкет було вилучено з дослідження. Для аналізу було відібрано 479 анкет, що підвищує надійність спостреження.
Інформаційне забезпечення первинної ланки