РОЗДІЛ 2
Об’єкти та методика досліджень
2.1 Об’єкти досліджень, джерела інформації і загальні методичні підходи
Об’єкт досліджень – оптимізація розміщення виноградних насаджень на підставі
оцінки екологічних умов.
Роботу з агроекологічного обґрунтування розміщення виноградних насаджень
проводили на території п’яти господарств Лівобережного Нижньодніпров’я: ВАТ
“Таврія” і агрофірми ім. Солодухіна Новокаховського району; ім. Покришева
Голопристанського району; ВАТ “Радужне” і ВАТ „Цюрупинський” Цюрупинського
району Херсонської області.
Для проведення досліджень з визначення оптимальних площ вирощування винограду
обрано два базових господарства: ВАТ ім. Покришева Голопристанського району та
ВАТ «Цюрупинський» Цюрупинського району. Природні умови території дослідних
господарств є типовими для зони Нижньодніпровського піщаного масиву та
відображають особливості даного регіону.
Джерела інформації, використані в роботі, – це топографічні карти, ґрунтові
карти описи ґрунтів, матеріали їх агрохімічних аналізів, плани
внутрігосподарського землеустрою, дані кліматичних розвідок, карти теплових
ресурсів, дані інвентаризації виноградних насаджень, а також економічні
показники по базових господарствах, звіти з науково-дослідної роботи,
літературні джерела.
У 2001 та 2004 роках проведено основні експедиційні обстеження.
Експедицію 2001 року проводили з метою уточнення даних описів ґрунту,
топографічних характеристик місцевості, вивчали особливості ландшафтів,
встановлювали точне розміщення виноградних плантацій (кліток, кварталів),
вивчали сортовий склад насаджень.
У 2004 році проведено детальне обстеження стану виноградних насаджень,
уточнювали їх сортовий склад, визначали рік садіння та його схему, зрідженість
й ураженість хворобами по кожній ділянці. Збирали інформацію про урожайність і
цукристість кожного сорту винограду відповідно до місця розташування плантацій,
вивчали агротехніку, схеми і норми внесення добрив, заходи з боротьби зі
шкідниками та хворобами.
У роботі використано матеріали ґрунтових, топографічних досліджень і плани
внутрігосподарського устрою території господарств Херсонської області, виконані
Херсонським філіалом Інституту землеустрою (інвентаризаційні номери ОТ-а-6-326,
Из-д-6-641, ОПИ и ОЗ-2-88-1/2, Из-д-13-644, ОПИ и ОЗ-2-88-3/1, ОПУ и ОЗ
68-84-1/2), архіву Херсонського філіалу Інституту землеустрою.
У роботі використано наступні методичні підходи:
* вивчення й аналіз кількісних характеристик кожного з екологічних факторів
(ґрунтів, мікроклімату, рельєфу) та їх картографування в межах господарства;
* складання комплексних ампелоекологічних карт шляхом синтезу однофакторних
карт ґрунтів, мікроклімату, рельєфу;
* визначення оптимальних ампелоекотопів (мікрозон) за комплексом екологічних
умов для певних сортів винограду, а також ділянок, що не рекомендуються або
непридатні для вирощування винограду;
* визначення продуктивності винограду на основі агрокліматичної оцінки
врожайності;
* складання кадастру виноградних насаджень з використанням даних
ампелоекологічних досліджень території.
Екологічна оцінка території, що використовується для виноградних насаджень,
складається з аналізу та оцінки агрокліматичних показників, мікрокліматичної
мінливості території, показників ґрунтових умов та рельєфу.
При визначенні оптимальних мікрозон для розміщення виноградних насаджень
використовували „Методические указания по ампелоэкологической классификации,
систематике и картографии земель” (Годельман Я.М., 1989) [101], „Методику
размещения плантаций и сортимента винограда для производства высококачественных
вин” (Кисиль М.Ф., Власова Е.Ю., Гаина Е.Ф. и др., 1999) [99], а також
„Методические рекомендации по агротехническим исследованиям в виноградарстве
Украины” (Под. ред. А.М. Авидзба, 2004) [100] з урахуванням особливостей
Нижньодніпровського піщаного масиву.
Оцінку агрокліматичних умов території проводили на основі методів, викладених у
працях Ф.Ф.Давітая [47], Д.І. Фурси [149], Турманідзе Т.І. [139, 140].
Деталізацію агрокліматичної оцінки території з врахуванням мікроклімату
проведено на базі методик оцінки мікрокліматичної мінливості, відображених в
роботах Міщенко З.А. (1979) [105], Міщенко З.А., Ляшенко Г.В. (1990, 1995)
[107, 108], Міщенко З.А., Ляхової С.В. (1999) [106]. За вказаними методиками
визначали перерозподіл показників мікрокліматичної мінливості термічного режиму
(умови морозонебезпеки, заморозконебезпеки, теплозабезпеченості) під впливом
неоднорідності підстильної поверхні.
Провідними чинниками, що впливають на перерозподіл значень середніх з
абсолютного мінімуму температур повітря взимку на дослідних територіях, визнано
мінливість ґрунтового покриву і вплив річки Дніпро [161].
Аналіз й оцінка ґрунтових умов вирощування винограду проведено з урахуванням
його вимог до таких показників, як гранулометричний склад, запаси гумусу в
метровому шарі та вміст активних карбонатів [Унгурян В.Г.(1979) [143],
[Годельман Я.М.(1985, 1986) [44, 42].
На основі ґрунтових карт складали ампелоекологічні карти ґрунтового покриву.
Ампелоекологічна карта ґрунтового покриву – це спеціальна карта ґрунту, на якій
зображені елементарні структурні ареали (ЕСА) ґрунтового покриву, виділені
стосовно до культури винограду [101]. ЕСА виділяють на картах з урахуванням
таких положень: співмірність за величиною та формою з виробничими виділами
виноградарства, близькість об’єднаних ґрунтів за ампелоекологічними
властивостями або можливість їх гомогенізації передпосадковими меліораціями і
технологічними процесами вирощення винограду, приуроченість до однорідних
- Киев+380960830922