РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Ґрунтово-кліматичні умови
Дослідження проведено на кафедрі агрохімії і ґрунтознавства Уманського
державного аграрного університету в 2001–2003 рр. у тривалому досліді,
розташованому в Маньківському природно-сільськогосподарському районі
Середньо-Дніпровсько-Бузького округу Лісостепової правобережної провінції
України з географічними координатами за Гринвічем 480 46' північної широти, 300
14' східної довготи з висотою над рівнем моря 245 м.
Рельєф дослідного поля являє собою вирівняне плато водорозділу з пологими
(1–20) схилами південно-східної та північно-західної експозиції. Підґрунтові
води залягають на глибині 22–24 м, тому польові культури використовують вологу,
що нагромаджується у ґрунті з атмосферних опадів. За кількістю опадів район
характеризується періодичними посухами (2–3 роки, а в окремі періоди і 3–5
років за десятиріччя посушливі) і відноситься до підзони нестійкого
зволоження.
2.1.1. Характеристика агрометеорологічних умов. За даними метеостанції Умань
середньобагаторічна кількість опадів складає 633 мм, проте в окремі роки
спостерігаються значні відхилення. Опади протягом року розподіляються
нерівномірно. В теплий період (квітень – жовтень) випадає біля 70% річної
кількості. За тепловим режимом клімат регіону помірно-середньоконтинентальний.
Безморозний період продовжується 160–170 днів. Перші осінні заморозки
спостерігаються на початку жовтня. Гідротермічний коефіцієнт складає 1,1–1,2;
період з річною сумою температур, що перевищує 100С – 2500–2700, тривалістю
140–160 днів. Середньодобова температура понад 50С триває 225 днів.
Весняний сезон починається переходом середньодобової температури повітря через
00С і продовжується майже два місяці. Весна настає порівняно швидко, проте сніг
тане повільно і поверхневі стоки рідко бувають значними. Все це сприяє вбиранню
більшої частини талих вод і нагромадженню запасів вологи в ґрунті у весняний
період.
Літній сезон розпочинається переходом середньодобової температури повітря через
150С. Літо характеризується високими температурами з середнім показником
температура становить 190С. Та коливаннями в окремі роки від 17 до 220С. Теплий
і вологий період цього сезону сприяє нормальній вегетації сільськогосподарських
культур. Переважаючі літом вологі західні вітри приносять значну кількість
опадів. Але в окремі роки спостерігається літня засуха, обумовлена тривалим і
значним дефіцитом опадів із підвищеною температурою повітря, внаслідок чого
втрачаються суттєві запаси продуктивної вологи ґрунту.
Осінь найчастіше тепла, сонячна, іноді тривала. Перехід середньодобової
температури через 100С спостерігається лише в середині жовтня. Погода стає
хмарною і дощовою, відмічаються перші приморозки. Для пізньої осені характерна
мінлива температура з періодичним випаданням дощу і снігу, які сприяють
поповненню запасів вологи в ґрунті.
Зима переважно тепла, з частими відлигами і хмарною погодою. Середня
температура повітря в найхолоднішому місяці –60С. Ґрунт часто розмерзається, що
сприяє кращому використанню зимових опадів. Під час відлиг температура може
підвищуватися до +9 – +120С. Такі перепади температур супроводжуються
утворенням крижаної кірки.
Погодні умови в роки проведення досліджень були сприятливі для росту і розвитку
культур, хоч окремі періоди відрізнялися кількістю опадів і температурним
режимом (табл. 2.1). У цілому кліматичні умови регіону сприятливі для
вирощування більшості сільськогосподарських культур помірного поясу. Проте
несприятливі особливості погоди в окремі роки призводять до значного зниження
ефективності добрив. Серед них часті зимові відлиги, які погіршують умови
зимівлі озимих зернових і багаторічних трав; випадають протягом вегетації
сильні грозові зливи, дощі і град, що призводить до пошкодження листкового
апарату, вилягання рослин і формування щуплого зерна.
За період проведення дослідів сума опадів за рік змінювалася від 625 (2001 р.)
до 496 мм (2003 р.). При цьому протягом усього періоду досліджень вона була
меншою за середньобагаторічні дані. Проте середньорічні суми опадів не є
визначальними факторами продуктивності сільськогосподарських культур, оскільки
протягом року розподіл опадів досить нерівномірний, особливо у весняно-літню
вегетацію рослин: періоди із зливами, швидким випаровуванням опадів можуть
змінюватися тривалою засухою [19].
Згідно з багаторічними даними за шість місяців вегетаційного періоду, в квітні
– вересні випадає 60% річної кількості опадів, із них у квітні – червні – 30%
(однак в цей же період у 2001 р. випало 43% середньобагаторічної кількості, а в
2003 р. – лише 18%). Температура повітря в період вегетації рослин мала
незначні відхилення від середньобагаторічної.
Отже, у регіоні в середньому випадає достатня кількість опадів для вирощування
високих урожаїв сільськогосподарських культур, проте інколи бувають великі
коливання у бік надмірного або недостатнього зволоження, особливо, коли
аналізувати кількість опадів в окремі місяці року. Це зумовлює істотні зміни
продуктивності рослинництва й ефективності використання добрив.
Таблиця 2.1
Метеорологічні умови в роки проведення досліджень (за даними метеостанції
Умань)
Рік
Всього за
с.-г. рік
Місяць
10
11
12
4
Кількість опадів, мм
1961/1990
633
33,0
43,0
48,0
47,0
44,0
39,0
48,0
55,0
87,0
87,0
59,0
43,0
2000/2001
625
3,0
63,5
17,7
16,6
34,1
81,4
49,7
56,9
168,1
63,4
7,4
63,5
20