РОЗДІЛ 2.
МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методи дослідження
Для вирішення поставлених завдань були використані такі методи дослідження:
Теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел.
Анкетне опитування.
Педагогічні спостереження.
Педагогічний експеримент.
Методи визначення та оцінки рівня розвитку координаційних здібностей
веслувальників.
Метод педагогічних контрольних випробувань (тестування).
Метод експертних оцінок.
Методи математичної статистики.
Теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел
У список літератури увійшло 296 джерел науково-методичної літератури, серед
яких - монографії, підручники і навчальні посібники, статті з журналів та
наукових збірників, автореферати дисертацій, дисертації.
Науково-методична та спеціальна література з проблеми спортивного тренування
веслування аналізувалась на початку та впродовж всієї дослідницької роботи, що
дозволило сформулювати проблему, визначити її актуальність, та напрямки роботи;
теоретично обґрунтувати об’єкт та предмет дослідження, мету і завдання роботи;
визначити шляхи їх вирішення; розробити структуру педагогічного експерименту,
проаналізувати з позиції напрацьованих даних результати власних досліджень.
Анкетне опитування проводилось для визначення особливостей підготовки
веслувальників на етапі початкової підготовки в практичній діяльності ДЮСШ та
виявлення залежності спортивного результату від рівня розвитку КЗ.
Анонімне анкетування тренерів було проведене за особисто розробленою анкетою.
Дане дослідження проводилось протягом 2003-2004 років.
Анкета для тренерів з веслування складалася з трьох частин: 1) запитання з
альтернативними відповідями; 2) прямі запитання; 3) запитання із вибором
відповіді (Додаток А).
У процесі дослідження нас цікавила думка тренерів щодо фізичних якостей, які
відіграють провідну роль у веслуванні; залежність спортивного результату від
рівня розвитку координаційних здібностей веслувальників; від яких видів
координаційних здібностей переважно залежить результат у веслуванні; яким
вправам надається перевага при підготовці веслувальників-початківців; чи
проводяться окремі заняття для розвитку координаційних здібностей; чи достатньо
часу виділено навчальною програмою для розвитку координаційних здібностей;
зміст підготовки веслувальників-початківців до першого виходу на воду.
Анкетування здійснювалось під час проведення чемпіонату України з веслування на
байдарках і каное (м. Київ, 2004р.), першості України з веслування на байдарках
та каное серед юнаків (м. Київ, 2004р.), регіональних змагань з веслування на
байдарках та каное серед юнаків (м. Львів, 2004р.).
У анкетуванні взяли участь 102 тренери з різних областей України. Серед них - 4
заслужених тренери України, 32 тренери вищої категорії, 46 –першої, 8 – другої
категорії, 12 – молодих тренерів, які не мають категорії. Більшість опитаних
тренерів має стаж понад 15 років (33%) і понад 25 років (28%); респондентів, що
мають стаж до 15 років, було опитано 24% від загальної кількості та по 8%
тренерів, що мають стаж до 5 та до 10 років.
Складання анкети та проведення опитування фахівців з веслування на байдарках та
каное проводилось у відповідності із вимогами даного методу дослідження [7,
114].
Для визначення узгодженості думок респондентів різної кваліфікації та з різним
стажем роботи нами був визначений коефіцієнт конкордації (Табл. 3.22 та 3.23)
[40, 114].
W вища категорія = = =0,29
W перша категорія = = =0,24
Статистична достовірність коефіцієнту конкордації оцінювалась за допомогою Х2 –
критерію, який обчислювався за формулою:
Х2= m(n-1)W
Х2 вища категорія (ВК) = 34*(6-1)*0,29=49,2
Х2 перша категорія (ПК) = 50*(6-1)*0,24=59,5
Педагогічне тестування
Рівень розвитку координаційних здібностей веслувальників-початківців визначався
три рази: перше тестування відбулося у жовтні 2004 року, друге – у червні 2005
року, третє – у жовтені 2005 року.
Рівень розвитку координаційних здібностей веслувальників-початківців визначався
за допомогою батареї тестів, а саме для визначення рівня розвитку здатності до
оцінки й регуляції динамічних та просторово-часових параметрів рухів
використовувались наступні тести: човниковий біг із перенесенням кубиків по
спіралі та човниковий біг із перенесенням кубиків з одного ряду в другий [216,
217, 218].
Човниковий біг із перенесенням кубиків по спіралі.
Обладнання. 2 кубики; 6 розмічених кіл діаметром 50 см, (відстань між центрами
кіл 3 м (рис. 2.1).
Проведення тесту. За командою „Руш!” учасник тестування бере перший кубик і
переносить його у третє коло. Вертається за другим кубиком, який переносить у
четверте коло, і т.д. Доторкнувшись кубиком шостого кола, учасник тестування
переставляє кубики у зворотному напрямку.
Результат. Час, зафіксований з моменту подачі команди «Руш!» до торкання
підлоги кубиком шостого кола, з точністю до 0,1с.
Рис 2.1
2. Човниковий біг із перенесенням кубиків з одного ряду в другий. Обладнання.
6 дерев'яних кубиків, що знаходяться в лівих колах човникової дистанції;
секундомір; розмічена дистанція човникового бігу: 12 кіл діаметром 50 см,
(відстань між центрами кіл в ряду — 3 м, відстань між центрами кіл у двох рядах
— 5 м (рис. 2.2).
Проведення тесту. За командою „Руш!” учасник тестування нахиляється, бере
перший кубик і переносить його у паралельне коло, що знаходиться праворуч.
Потім біжить до другого кубика і знову переносить його в паралельне пусте коло.
Так, послідовно переносяться всі кубики з лівого боку човникової дистанції на
правий.
Результат. Час, витрачений на подолання човникової дистанції, зареєстрований з
точністю до 0,1с.
Загальні вказівки та зауваження.
1. Учаснику надається одна спроба.
2. Кубики необхідно класти у коло.
3.
- Киев+380960830922