Вы здесь

Вплив трансректального відведення сечі на функцію шлунково-кишкового тракту

Автор: 
Старцева Марина Сергіївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U005206
129 грн
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика досліджуваної групи хворих
Для досягнення мети та вирішення поставлених задач даної роботи проведено
клініко-статистичний аналіз результатів комплексної діагностики та лікування 70
хворих у віці від 18 до 77 років, яким проведено трансректальну деривацію
сечі.
Клінічному аналізу підлягав період з 1995 по 2006 рік, протягом якого 70 хворим
одномоментно після видалення сечового міхура була виконана трансректальна
деривація сечі з формуванням резервуару низького тиску. Оперативні втручання
були виконані на базі Київської обласної клінічної лікарні №1 у відділенні
відновної і реконструктивної урології. Середній вік хворих становив 54±12,7
роки (від 18 до 77 років); серед них 60 (85,7%) чоловіків та 10 (14,3%) жінок.
У таблиці 2.1.1 представлено розподіл всіх оперованих хворих за віком.
Особи працездатного віку (до 60 років) складають в структурі більшу частину –
67,1%. Слід зауважити тенденцію до збільшення вікової структури хворих
працездатного віку, для якої важливими моментами є питання медичної і
соціально-трудової реабілітації.
Таблиця 2.1.1
Розподіл хворих в залежності від віку
Вік, роки
Кількість хворих, n
Відсоток, %
до 20
2,9
21-30
4,3
31-40
5,7
41-50
12,9
51-60
29
41,4
61-70
20
28,6
71 - та більше
4,3
Всього
70
100
68,6 % мали патологію не пов’язану з основним захворюванням. Серед супутніх
захворювань найбільш часто зустрічалася патологія з боку серцево-судинної
системи (гіпертонічна хвороба і ішемічна хвороба серця), захворювання органів
дихання (бронхіт, бронхіальна астма), шлунково-кишкового тракту (гастрит,
виразкова хвороба) і ендокринної системи - цукровий діабет. У чоловіків нерідко
відмічалася доброякісна гіперплазія передміхурової залози. Перелік супутніх
захворювань приведено в таблиці  2.1.2.
Таблиця  2.1.2
Розподіл пацієнтів залежно від наявності супутньої патології, не пов'язаної з
основним захворюванням
Нозологічна одиниця
Абсолютна кількість хворих
Ішемічна  хвороба серця
39
55,7
Гіпертонічна хвороба
12
17,1
Цереброваскулярні хвороби
5,7
Дифузний пневмосклероз і емфізема легень
2,9
Цукровий діабет
1,4
Гастрит
5,7
Виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки
4,3
Хронічний холецистит
1,4
Доброякісна гіперплазія передміхурової залози
26
43,3 *
Пахова кила
1,4
Супутньої патології не діагностовано
15
21,4
Примітка. * питома вага доброякісної гіперплазії передміхурової залози
приведена відносно загального числа пацієнтів чоловічої статі (60 осіб).
Неодмінною умовою при підборі пацієнтів із супутньою патологією для радикальної
цистектомії з трансректальним відведенням сечі, була клінічно і лабораторно
компенсована форма захворювання або період ремісії.
Показанням до цистектомії з формуванням товстокишечного резервуару був
інвазивний рак сечового міхура або пухлинний процес інших локалізацій з
залученням у пухлинний процес сечового міхура, травматичне пошкодження сечового
міхура чи уретри (табл. 2.1.3). Враховуючи наявність протипоказань до
органозберігаючої операції та використання уретри для відведення сечі, всім
хворим було виконано радикальну цистектомію з трансректальним відведенням сечі.
Механізм відведення сечі при даному виді операції реалізується за допомогою
анального каналу.
Таблиця 2.1.3
Розподіл пацієнтів по етіології захворювання
Діагноз
Кількість хворих
абсолютна
Рак сечового міхура
58
82,9
Рак матки
1,4
Рак піхви
1,4
Пухлина малого тазу
1,4
Рецидивуюча міхурово-вагінальна нориця
1,4
Екстрофія сечового міхура
7,1
Мікроцист
4,3
Всього
70
100,0
У основної частини хворих (88,6%) причиною видалення сечового міхура була
онкологічна патологія, з них рак сечового міхура – у 82,9% (див. рис. 2.1.1).
Первинний РСМ діагностовано у 34 (48,6 %) хворих, у 24 (32,9 %) -рецидивний
РСМ, первинний рак малого тазу - у одного хворого (1,4 %), а у 2 (2,9 %) -
рецидив раку матки та піхви.
Враховуючи те, що основна частка патології досліджуваних хворих представлена
раком сечового міхура представляємо розподіл цієї групи хворих за стадіями
онкологічного процесу (рис 2.1.2). Хворі розподілилися наступним чином: І
стадія (T1N0M0) – 1 (1,7%) хворий ІІ стадія (T2N0M0) – 9 (15,5%) хворих, ІІІ
стадія (T3-4аN0M0) – 20 ( 34,5%) хворих, ІV стадія (T4bN0M0 –T1-4N1-3M0) – 28
(48,3%) хворих. За ступенем інвазії Т розподіл наступний: T1 – 2%, T2 – 16%, T3
- 45%, T4 – 38 %.
Рис 2.1.1 Структура основної патології, що була показанням до цистектомії.
Рис 2.1.2 Розподіл хворих за стадією ракового процесу
Вивчення анамнестичних даних показало, що до госпіталізації в клініку 31 (44,2
%) хворий переніс від 1-ї до 6 операцій з приводу патології сечового міхура, а
саме - резекцію стінки сечового міхура, трансуретральну резекцію пухлини,
пластику міхура та уретри при екстрофії сечового міхура, висічення
міхурово-вагінальної нориці.
Дев’ять (12,8 %) пацієнтів пройшли курс хіміотерапії, з них 4 –
внутрішньоміхурової. Чотирьом (5,7 %) пацієнтам було проведено курс променевої
терапії. Із даних анамнезу встановлено, що загалом 32 (45,7 %) хворих
отримували лікування (оперативне, променеве, хіміотерапію), яке не дало
бажаного ефекту. У 2-х хворих з екстрофіями сечового міхура попереднє
оперативне лікування ускладнилося формуванням сечових нориць. Променева терапія
спричинила виникнення у однієї хворої комбіновану кишечно-міхурову та
кишечно-вагінальну фістулу. Як результат пролонгації пухлини матки, в одному
випадку виникла міхурово-вагінальна фістула. У 6-х пацієнтів в ургентному
порядку були накладені цистостоми, у 1