РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика хворих
В основу нашої роботи взято клінічний досвід обстеження та лікування 211 хворих з ЕНПК, які лікувалися у проктологічному відділенні ГВКГ МО України з 1997 по 2005 рік.
Досліджуваних хворих ми розділили на дві групи - контрольну та досліджувану (див. рис. 2.1).
Рис. 2.1. Розподіл досліджуваних хворих на групи:
- контрольна група;- досліджувана група.
У контрольну групу увійшов 91 (43,1%) хворий з ЕНПК, які лікувалися за традиційними методиками (методика О.Н. Рижих, методика Джад-Робле та лігатурна методика).
У досліджувану групу увійшли 120 (56,9%) хворих з ЕНПК, які лікувалися за розробленими нами методиками (методика висічення НХ єдиним блоком та методика "пломбування" НХ аутотромбіновим клеєм).
З усіх хворих чоловіків було 144 (68,2%), а жінок - 67 (31,8%). Розподіл хворих за статтю у контрольній та досліджуваній групах представлено на рис. 2.2.
Рис. 2.2. Статева структура хворих у групах:
- хворі чоловічої статі;- хворі жіночої статі.
У контрольній групі було 64 (70,3%) чоловіки та 27 (29,7%) жінок. У досліджуваній групі було 80 (66,7%) хворих чоловічої статі та 40 (33,3%) хворих жіночої статі.
Віково-статева структура хворих у контрольній та досліджуваній групах подана у табл. 2.1 та 2.2.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих з ЕНПК у контрольній групі за віком і статтю
СтатьВік хворих, рікВсього20-2425-2930-3435-3940-4445-4950-5455-5960-65Чоловікиабс. число7712711655464%7,77,713,27,712,16,65,55,54,470,3Жінкиабс. число13458221127%1,13,34,45,58,82,22,21,11,129,7Всьогоабс. число810161219876591%8,811,017,613,220,98,87,76,65,5100
Таблиця 2.2
Розподіл хворих з ЕНПК у досліджуваній групі за віком і статтю
СтатьВік хворих, рікВсього20-2425-2930-3435-3940-4445-4950-5455-5960-65Чоловікиабс. число581412127117480%4,26,711,710,010,05,89,25,83,366,7Жінкиабс. число244514542040%1,73,33,34,211,74,23,31,70,033,3Всьогоабс. число712181726121594120%5,810,015,014,221,710,012,57,53,3100
Аналізуючи дані табл. 2.1, слід відзначити, що до 25-річного віку у контрольній групі було всього 8 (8,8%) хворих - у тому числі 7 (7,7%) чоловіків і 1 (1,1%) жінка. Переважна частина хворих - 72 (79,1%) пацієнти знаходяться у віці від 25 до 54 років, і лише 11 (12,1%) хворих були у віці за 55 років.
З даних табл. 2.2 видно, що аналогічна вікова картина була і в досліджуваній групі: 100 (83,3%) хворих були у віці від 25 до 54 років. Лише 7 (5,8%) хворих досліджуваної групи були молодші та 13 (10,8%) хворих старші за цей вік.
Таким чином, переважна більшість з усіх хворих 172 (81,5%) були у найбільш працездатному віці (25-54 роки) (див. рис. 2.3).
Рис. 2.3. Частка хворих найбільш працездатного віку у контрольній та досліджуваній групах:
- хворі, які знаходилися у віці від 25 до 54 років;- хворі, інших вікових груп.
Вивчивши професії і рід служби, що виконували хворі, ми не виявили жодного зв'язку між цими факторами та виникненням НПК.
2.2. Методи дослідження
Як відомо, для досвідченого хірурга, а тим паче для хірурга-колопроктолога розпізнати наявність НПК не становить особливих труднощів. Проте для вибору подальшої тактики обстеження та методики лікування самої констатації факту наявності НПК є замало. Велику цінність в прогностичному плані для колопроктолога має детальна топографо-анатомічна характеристика ЕНПК, яка включає:
1) визначення напрямку НХ;
2) визначення відношення НХ до структур замикального апарата ПК;
3) виявлення всіх розгалужень НХ та наявність гнійних кишень;
4) визначення довжини НХ, його форм та діаметра;
5) визначення стану навколишніх тканин: рубцевий процес, інфільтрація навколишніх тканин, активність запального процесу, розвиток грануляційної тканини;
6) характер виділень з НПК;
7) вміст НХ, його мікрофлора, та її чутливість до антибіотиків;
8) наявність ВО, його локалізація, діаметр;
9) наявність та кількість ЗО, відстань від ЗО до ануса;
10) наявність та характер супутньої проктологічної патології.
Для вирішення цих питань ми проводили повне клініко-інструментальне обстеження досліджуваних хворих, яке включало:
1) вивчення скарг хворого;
2) з'ясування анамнезу захворювання;
3) загальне клінічне обстеження:
1. фізікальне обстеження (обстеження за органами і системами);
2. загальний аналіз крові;
3. загальний аналіз сечі;
4. біохімічний аналіз крові (загальний білок, глюкоза, білірубін, альфа-амілаза, сечовина, креатинін, АлТ, АсТ);
5. коагулограма;
6. кров на групу та резус-фактор; флюорографія, чи рентгенографія органів грудної порожнини;
7. ЕКГ;
4) проктологічне обстеження:
1. проктологічний огляд:
а) огляд періанальної ділянки з пальпацією;
б) пальцеве дослідження АК та ампули ПК;
в) аноскопію або огляд з допомогою ректальних дзеркал;
г) РРС;
2. дослідження НХ:
а) зондування НХ ґудзиковим зондом;
б) введення в НХ фарбуючих речовин;
в) рентгенологічні методи дослідження:
а. звичайна ФГ;
б. ФГ з використанням аноректальної лінійки;
г) УЗДТ з двомірно-просторовою та об'ємно-просторовою реконструкцією отриманого зображення;
д) КТ з контрастуванням НХ;
е) бактеріологічний посів норицевого вмісту з визначенням чутливості висіяних культур до антибіотиків;
є) гістологічне дослідження видалених нориць;
3. СМ-не дослідження замикального апарата ПК.
2.2.1. Клінічні методи
Скарги хворого
При вивченні скарг хворого увага зверталася на наявність і розташування ЗО нориці та характер виділень із нього. Особливу увагу при розпитуванні звертали на характер виділень з ЗО НХ: гнійні, кров'янисті, гази, кишковий вміст.
Розподіл досліджуваних хв