РОЗДІЛ 2
ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПОНЯТІЙНОГО АПАРАТУ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
2.1. Методика дослідження та його програмно-цільова структура
Перед державним управлінням як науковою галуззю сьогодні постала проблема
необхідності впорядкування й удосконалення понятійного апарату.
Системний аналіз літературних джерел, автори яких досліджують проблеми
понятійного апарату державного управління, що викладений нами в першому розділі
дисертаційної роботи, по-перше, дав можливість здійснити постановку наукової
задачі дослідження понятійного апарату державного управління в умовах
виокремлення державного управління як самостійної галузі, а по-друге, дав
підстави стверджувати, що методичною основою такого дослідження є:
* постановка наукової задачі: визначення наукової задачі та її формулювання,
встановлення меж дослідження й визначення його завдань;
* визначення програмно-цільової структури, механізмів та етапності дослідження;
* обґрунтування відповідного категорійно-понятійного апарату;
* систематизація знань про формування і розвиток понятійного апарату державного
управління як необхідну складову теорії та практики державного управління;
* формулювання теоретико-практичних засад засвоєння понятійного апарату
державного управління в термінах латинського та грецького походження для
використання в державно-управлінській діяльності з метою виявлення особливостей
формування й основних тенденцій розвитку понятійного апарату цієї галузі;
* встановлення структурних зв’язків між загальнонаціональними термінами
державного управління та інтернаціональними, що базуються на латинській і
грецькій мовах, та обґрунтування на цій основі відповідних критеріїв
використання того чи іншого терміна у текстах з державного управління, таких як
зрозумілість, легкість сприймання слухачем, звичність у використанні,
пристосованість до граматичної системи української мови;
* виявлення невирішених питань у використанні термінів латинського і грецького
походження державними службовцями в усних і писемних текстах з метою визначення
шляхів удосконалення понятійного апарату державного управління.
2.1.1. Постановка наукової задачі
Як зазначалося вище, дослідження стану розвитку понятійного апарату державного
управління та його формування на основі латинської і грецької мов на основі
аналізу літературних джерел, показало, що понятійний апарат цієї науки
перебуває на етапі становлення, потребує систематизації, а також визначення
конкретних шляхів удосконалення. Результатом стала постановка наукової задачі
щодо дослідження понятійного апарату державного управління.
Визначення наукової задачі та її формулювання. На підставі виконаного в першому
розділі аналізу слід зробити висновки про існування низки суперечностей
(рис.2.1) та їх наслідків:
– суперечність у виборі в певному контексті терміна, що базується на
національній основі, та терміна, що базується на інтернаціональній або
іншомовній основі, що призводить до розхитування понятійного апарату державного
управління;
– суперечність між необхідністю лексикографічного закріплення понятійного
апарату державного управління, у тому ж числі термінів іншомовного походження
із тлумаченням походження, значення і прикладами вживання у текстах, та
нестачею такого закріплення у галузі державного управління;
– суперечність між можливістю використання різних мовних засобів впливу на
аудиторію, слів у переносному значенні у текстах усних публічних виступів та
неприпустимістю їх використання у писемному мовленні державних службовців, що
потребує встановлення чітких правил подібного вживання термінів і встановлення
його меж;
Рис.2.1. Суперечності у формуванні та розвитку понятійного апарату державного
управління
– суперечність між існуванням у понятійному апараті термінів державного
управління, які базуються на національній основі, й утворенням без вагомих
причин нових термінів із тим самим значенням на основі грецької або латинської
мов, що призводить до виникнення термінів, які називають одне поняття різними
словами;
– суперечність між потребою уніфікації, систематизації понятійного апарату
державного управління, необхідністю вироблення чітких критеріїв утворення
термінів на позначення нових явищ, предметів тощо з одного боку та розвитком
понятійного апарату, існуванням у ньому багатозначних термінів, латинського і
грецького походження у тому числі.
Указані суперечності дають можливість визначити наукову задачу та сформулювати
її таким чином: теоретичне обґрунтування особливостей формування та розвитку
понятійного апарату державного управління в термінах латинського і грецького
походження та визначення шляхів удосконалення понятійного апарату.
Ця задача є комплексною (рис. 2.2) і включає такі складові: виявлення
особливостей формування та розвитку понятійного апарату державного управління в
термінах латинського і грецького походження, наукове обґрунтування необхідності
та визначення шляхів удосконалення використання термінів латинського і
грецького походження, створення необхідної лексикографічної бази.
Виявлення особливостей формування та розвитку понятійного апарату державного
управління в термінах латинського і грецького походження
Наукове обґрунтування необхідності удосконалення використання термінів
латинського і грецького походження
Формування та розвиток понятійного апарату державного управління
Визначення шляхів удосконалення використання термінів латинського і грецького
походження
Створення необхідної лексикографічної бази
Рис. 2.2. Схема загальної структури наукової задачі дослідження особливостей
формування та