Розділ 2. Становлення термінологічних найменувань понять
морфології ......................................................................... 81
2.1. Основні загальнограматичні поняття морфології та їхнє термінологічне вираження ...................................................... 97
2.2. Терміни на позначення частин мови і явищ частиномовної
транспозиції ........................................................................93
2.3. Термінологічне позначення лексико-граматичних розрядів і морфологічних категорій іменних частин мови ........................... 120
2.3.1. Категорія роду .................................................... 125
2.3.2. Категорія числа ...................................................128
2.3.3. Категорія відмінка ................................................131
2.3.4. Терміни для позначення словозміни іменних частин мови і дієприкметника ............................................................137
2.3.5. Терміни для позначення семантичних розрядів прикметників і ступенів порівняння .................................141
2.3.6. Терміни для позначення понять у системі числівника і займенника (займенникових слів) .................................... 147
2.4. Терміни у системі українського дієслова .............................150
2.4.1. Терміни для позначення дієслівних форм .................. 151
2.4.2. Терміни для позначення власне-дієслівних
морфологічних категорій ...... ....................................... 153
2.4.3. Терміни для позначення невласне-дієслівних морфологічних категорій.............................................. 160
2.4.4. Терміни для позначення міжрівневих дієслівних категорій................................................................... 162
2.5. Терміни для позначення понять прислівникової системи............................................................................ 171
2.6. Терміни у системі службових слів і вигуків ....................... 176
Висновки до розділу 2 ...........................................................186
Загальні висновки .....................................................................189
Список джерел ............................................................................ 197
Список наукової літератури ............................................................203
Додаток. Покажчик термінів ..........................................................227
Умовні скорочення
відм. - відмінок
гр. - грецька
див. - дивіться
жін.р. - жіночий рід
зб. - збірник
знах. - знахідний
лат. - латинська
місц. - місцевий
мн. - множина
наз. - називний
напр. - наприклад
наук. - науковий
одн. - однина
орудн. - орудний
ос. - особа
пол. - польська
пор. - порівняйте
род. - родовий
рос. - російська
с.р. - середній рід
ст. - століття
укр. - українська
цсл. - церковнослов'янська
чол. р.- чоловічий рід
ВСТУП
Актуальність теми. Сучасна лінгвістика особливу увагу приділяє проблемі системності мови і всім її складовим елементам, включаючи й термінотворення. Термінотворення є тим підґрунтям, яке забезпечує активне функціонування мови в усіх сферах суспільного життя її носіїв; саме терміни "допомагають їй здійснювати одну з основних функцій - функцію пізнавально-інформативну, пов`язану з реєстрацією та збереженням нагромаджених людством знань" [187, с. 3]. Слова-терміни закріплюють результати пізнавальної діяльності мовців і є завершальним етапом стосовно досліджуваних реальних об`єктів дійсності.
Будучи функціональним атрибутом наукового пізнання, терміни як мовні знаки виникають не стихійно, а є результатом цілеспрямованої регулятивної діяльності спеціалістів різних галузей знань. Розвиток термінологічної науки як вищого досягнення "культурного зросту народу, його культурного становища" (Огієнко, с. 50) у різні періоди існування української мови відбувався нерівномірно, і цілком зрозуміло, що чим вищого ступеня у своєму розвиткові вона досягала, тим більше проблем у її вивченні поставало перед дослідниками.
Проблеми, пов`язані з творенням, упровадженням і закріпленням у мові української національної термінології, в своїй основі є органічним продовженням загальних проблем розвитку й функціонування української літературної мови в цілому [250, с. 3].
Комплексне дослідження термінолексики, як і будь-якого іншого шару лексичної системи мови, вивчення закономірностей її творення, структури і семантики термінів, вияву системних відношень між її одиницями перебуває у колі актуальних лінгвістичних проблем сьогодення. Актуальними залишаються проблеми з`ясування не лише дискусійних питань загальної теорії термінології (дефініції терміна, системних відношень у складі термінолексем, співвідношення питомих і запозичених термінолексем у структурі мови тощо), а й насамперед практичного творення галузевих терміносистем і підсистем на національній основі протягом окремих періодів їхнього розвитку в напрямку систематизації й унормування (зокрема в плані відповідності загальнозначеннєвої, морфологічної й словотвірної будови терміна загальній системі української мови), що закономірно спричинює в науковій мові динамічні процеси.
ХХ ст. - початок ХХІ ст. - це період бурхливого розвитку мовознавчої науки взагалі: з`являються нові наукові напрямки лінгвістичних досліджень; із появою нових лінгвістичних шкіл, нових наукових напрямків та наукових концепцій відбувається перегляд поглядів учених на об'єкти вивчення мовних явищ; формується значна кількість нових понять і відношень між ними, на позначення яких запроваджуються і нові терміни. Зазначений період (а особливо друга його половина) засвідчує активну діяльність науковців у вивченні граматичної будови мови і такого важливого її складника, яким є морфологія, основних її понять і термінів, ілюструє іноді кардинальну зміну поглядів учених не лише на їхній кількісний, а й якісний склад.
В українському мовознавстві досі немає праць, в яких би комплексно і всебічно дослі
- Киев+380960830922