РОЗДІЛ 2
ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ АСПЕКТІВ
ОСОБЛИВОСТЕЙ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
2.1. Надзвичайні ситуації як об'єкт управління та наукових досліджень
У науці державного управління об'єктом управління є система, що підпорядковується владній волі суб'єкта управління (органів державної влади та управління) і виконує його рішення [190, с. 23]. Це прояви, сторони, взаємозв'язки суспільних відносин, явищ і процесів, поведінки, свідомості і діяльності людей, що є суттєвими для всього суспільства, безпосередньо стосуються реалізації загальних інтересів і як такі є об'єктом управлінського впливу з боку держави [77, с. 158].
На думку О.Сімагіної та С.Флаха природні процеси, техносфера, соціум з різними суспільними підсистемами є елементами зовнішнього середовища, які не є об'єктами прямого впливу держави, але які самі здійснюють більш чи менш суттєвий вплив на систему державного управління [292, с. 29].
Щоб з'ясувати особливості державного управління в умовах НС, розглянемо сутність НС та проаналізуємо причини їх виникнення.
Сьогодні існують різні визначення дефініції "надзвичайна ситуація". Зокрема, одним з перших у вітчизняному законодавстві є подане у Законі України "Про Цивільну оборону України", де НС визначається, як "порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат" [121].
За Законом України "Про аварійно-рятувальні служби" НС - "порушення нормальних умов життя і діяльності людей на території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та/або значних матеріальних втрат" [102].
Державним стандартом України 3891-99 НС визначається як "порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншими чинниками, що призвели (можуть призвести) до загибелі людей, тварин і рослин, значних матеріальних збитків та (або) завдати шкоди довкіллю" [89, с. 2].
Не існує однозначності у визначенні НС і серед науковців. Так, на думку Б.Порфірьєва, НС є зовнішньо неочікуваною обстановкою, що виникла раптово і характеризується невизначеністю, гостроконфліктністю, стресовим станом населення, значними соціально-екологічними та економічними втратами (насамперед людськими жертвами), необхідністю швидкого реагування (прийняття рішень), значними людськими, матеріальними та часовими затратами на проведення евакуаційно-рятувальних робіт, скорочення масштабів та ліквідації різноманітних наслідків (руйнувань, пожеж тощо) [242, с. 36].
В.Акімов, В.Новіков, М.Радаєв під НС пропонують розуміти стан, при якому в результаті негативного впливу від реалізації будь-якої небезпеки на об'єкті економіки, певній території або акваторії порушуються нормальні умови життя і діяльності людей, виникає загроза їх життю та здоров'ю, спричиняються збитки майну населення, економіці та довкіллю [251, с. 78].
Іншу версію зазначають [97, с. 7], які вважають НС обставинами, що виникають внаслідок аварій, катастроф, стихійних лих, диверсій або факторів соціально-політичного характеру, при яких спостерігаються різні відхилення явищ та процесів, що відбуваються, від нормальних, що здійснює негативний вплив на життєзабезпечення, економіку, соціальну сферу та природне середовище.
Б.Данилишин, О.Труш у своїх дослідженнях використовують визначення, подане у Законі України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру" [108], яке стосується лише цих двох типів НС.
Порівнявши існуючі визначення дефініції "надзвичайна ситуація" слід зазначити, що вони у більшості випадків стосуються НС природного та техногенного походження. У той час як в Україні до НС Державним класифікатором НС [82] віднесено і події соціально-політичного характеру (дії терористичного та антиконституційного спрямування), яких запропоновані визначення НС, за винятком наведеного у [97], не враховують.
Слід також зазначити і те, що НС можуть виникати як у мирний час, так і в особливий період та під час бойових дій. Адже всі НС детально вивчаються іноземними спецслужбами з метою їх штучного відтворення на території противника в особливий період або під час бойових дій [220, с. 176; 293, с. 160].
З урахуванням вищезазначеного, є всі підстави стверджувати, що загальне визначення дефініції "надзвичайна ситуація" має бути таким: надзвичайна ситуація - це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або на території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, застосуванням засобів ураження, терористичним (диверсійним) актом, діями антиконституційного спрямування або іншими чинниками, що призвели (можуть призвести) до загибелі людей, завдання шкоди їх здоров'ю, загибелі тварин і рослин, значних матеріальних збитків та (або) можуть завдати шкоди довкіллю у мирний час чи в особливий період (або під час бойових дій). Останнє пов'язане з тим, що НС виникають не лише в повсякденних умовах.
Джерелом НС є небезпечне природне явище або подія техногенного походження, поширення інфекційних хвороб людей, тварин і рослин, застосування сучасних засобів ураження [89, с. 2], а також, як свідчить практика, так званий "людський чинник", внаслідок чого виникла чи може виникнути НС. Крім того, ми вважаємо, що до джерел НС слід також віднести події соціально-політичного характеру - терористичні й антиконституційні.
Незалежно від походження НС нерозривно пов'язані з такими поняттями як "небезпека", "загроза", "ризик".
Небезпека (за визначенням ООН) це потенційно згубне фізичне явище, подія або діяльність людини, які можуть призвести до загибелі людей або нанесення їм тілесних ушкоджень, за