РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ І ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методи дослідження
Ефективність процесу підготовки юного спортсмена в сучасних умовах багато в чому обумовлена використанням засобів і методів комплексного контролю як інструмента управління тренувальним процесом, що дозволяє здійснювати зворотні зв'язки між тренером і спортсменом, і на цій основі підвищувати рівень управлінських рішень при підготовці спортсменів. Для підвищення ефективності досліджень був застосований системний підхід, в основу якого входило вивчення явища в цілому, яке складається з багатьох взаємозалежних елементів.
У дослідженнях нами застосовувався комплекс загальноприйнятих і спеціально розроблених методик, серед яких:
1. Аналіз літературних джерел і документальних матеріалів.
2. Педагогічні спостереження.
3. Медико-біологічний контроль функціонального стану спортсменів.
4. Контрольно-педагогічні тестування.
5. Психологічний контроль.
6. Методи математичної статистики.
Аналіз літературних джерел і документальних матеріалів проводився нами з метою виявлення фактичних передумов постановки проблеми, формування гіпотези, складання і пояснення отриманого первинного матеріалу. Методологічний підхід до дослідження комплексного контролю в підготовці юних штовхальників ядра базується на ідеях, що виходять із теорії фізичного виховання і спорту. Останнім часом вона збагатилася великою кількістю наукових даних [36, 38, 39, 130, 131, 147 та ін.], які дозволяють здійснювати спортивну підготовку дітей і підлітків з урахуванням особливостей розвитку організму, що розвивається.
Педагогічні спостереження проводилися в процесі навчально-тренувальних занять і передбачали вирішення таких завдань, як визначення рівня фізичного розвитку, фізичної та технічної підготовленості юних штовхальників ядра.
Педагогічні спостереження проводилися у вигляді констатуючого експерименту з метою отримання первинної інформації про фізичний розвиток, фізичну та технічну підготовленість, функціональний стан серцево-судинної, дихальної і нервової систем досліджуваних.
Медико-біологічний контроль функціонального стану спортсменів здійснювався за наступними методами:
1. Антропометрія (довжина і маса тіла) ?27, 165, 170, 149, С. 54-55];
2. Спірометрія (максимальне споживання кисню, V02) [149, С. 401];
3. Динамометрія (сила м'язів згиначів пальців кистей рук) [149, С. 48]
4. Варіаційна пульсометрія (частота серцевих скорочень ЧСС) [149, С. 401]
5. Вимірювання артеріального тиску [56, 96];
6. Рівень фізичної працездатності, РWC170 [1];
7. Біохімічний контроль [73, 85].
Дослідження проводилися з використанням вимірювального устаткування:
1) ростомір (точність ± 0,5 см);
2) медичні ваги (точність ± 10 г);
3) сантиметрова стрічка (точність ± 0,5 см);
4) спірометр (точність ± 5 мл);
5) динамометр (точність ± 1 кг);
6) секундомір (точність ± 0,01 с);
7) тонометр (точність ± 2 мм. рт. ст.).
Контрольно-педагогічні тестування складалися з двох частин. Перша частина такого тестування містила визначення рівня спеціальної підготовленості 11-15-річних штовхальників ядра і складалася із тестування у тих вправах, що найбільш позитивно впливають на спортивний результат протягом усього етапу початкової спортивної спеціалізації ?151?. До комплексу тестів були включені наступні вправи:
1) швидкісний біг 30 м з низького старту (с);
2) стрибок у довжину з місця (см);
3) потрійний стрибок у довжину з місця (см);
4) жим штанги лежачи (кг);
5) присідання зі штангою на плечах (кг);
6) ривок штанги вгору (кг);
7) узяття штанги на груди (кг);
8) стрибок вгору за Абалаковим (см).
У другій частині контрольно-педагогічні тестування визначалися показники технічної підготовленості 13-15-річних штовхальників ядра з використанням наступних методів:
1. Електротензометрія [115]
2. Електрогоніометрія [98]
3. Метод реєстрації швидкості розгону приладу [18].
Реєстрація опорних зусиль штовхальників здійснювалася за допомогою методу електротензометрії, який широко використовується в біології, медицині і спорті. У наших дослідженнях застосовувався динамометричний комплекс "Модуль-А", що забезпечує запис зусиль взаємодії спортсмена з опорою в трьох взаємно перпендикулярних напрямах. Для аналізу зусиль, що прикладаються до ядра спеціальними тензоприладами, опорні поверхні ядра з'єднувалися з тензопластиною, прилади з'єднувалися з кабелем за допомогою мініатюрних роз'ємів і забезпечували реєстрацію зусиль в трьох взаємно перпендикулярних площинах [19, 115].
Величини кутів у різних суглобах тіла реєструвалися за допомогою методу електрогоніометрії. Для дослідження кутів у колінних і кульшових суглобах застосовувалися гоніометри загальноприйнятої конструкції [84]. Вимірювання кутів між фронтальними вісями тазу і плечового поясу здійснювалося за допомогою модернізованого датчика конструкції Я.Є. Ланки [98] і при обробці вимірювань застосовувався аналогоцифровий перетворювач і цифровий друкарський пристрій [19].
У цих дослідження вивчалися показники кінематичних та просторових характеристик у штовханні ядра, а саме:
1. Кут скручування між фронтальними вісями тазу і плечового поясу у фінальній фазі (град).
2. Шлях активного впливу на ядро у фінальній фазі (м).
3. Амплітуда рухів кульшових суглобів у фінальній фазі (град).
4. Амплітуда рухів в правому колінному суглобі у фінальній фазі (град).
5. Тривалість першої безопорної фази (с).
6. Тривалість другої безопорної фази (с).
7. Тривалість фінального зусилля (с).
Психологічний контроль здійснювався за методом педагогічного спостереження у ході тренувального процесу [47].
Методи математичної статистики. Статистична обробка матеріалів проводилася за сучасними методами статистичного аналізу даних і способу графічного зображення результатів досліджень засобами електронних таблиць Excel фірми Microsoft ?8, 15, 72, 123?.
Для кількісних вимірів розраховуються такі статистичні