РОЗДІЛ 2
ОПИС ВИБІРКИ Й МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Критерії підбору й характеристики дослідницької вибірки
2.1.1. Загальна соціально-демографічна характеристика вибірки. Дослідження специфіки уявлень про подружні стосунки в повторно одружених жінок вимагає ретельного підбору респонденток і методів дослідження. Насамперед необхідно виявити особливості шлюбних настанов, очікувань і мотивацій, які характеризують саме повторний шлюб. По-друге, важливо виявити трансформацію уявлень про чоловіка й подружні стосунки, що відбувається в результаті прийняття рішення про розірвання першого шлюбу й вступу до другого. Нарешті, викликає зацікавлення порівняльна оцінка показників суб'єктивної задоволеності шлюбом у жінок, одружених удруге. Отже, для участі в дослідженні було сформовано кілька груп респонденток.
Таблиця 2.1
Характеристики дослідницької вибірки
ГрупаКількість Характеристики166Жінки 24-45 років, які перебувають в офіційно зареєстрованому повторному (другому) шлюбі, котрий оцінюють як успішний; мають дітей (від першого та другого шлюбів). Тривалість першого шлюбу - 1-15 років; тривалість другого шлюбу - 1-15 років. Освіта - вища.260Жінки 23-47 років, які перебувають в офіційно зареєстрованому повторному (другому) шлюбі, котрий оцінюють як неуспішний; мають дітей. Тривалість першого шлюбу - 4-18 років; тривалість другого шлюбу - 1-16 років. Освіта - вища та неповна вища.332Розлучені жінки 29-45 років, які свідомо не взяли повторний шлюб (ані офіційний, ані цивільний). Тривалість першого шлюбу - 5-14 років; мають дітей. Освіта - вища.
Д. Валлерстайн [128] визначила низку характеристик сімейної взаємодії, спираючись на які можна визначити рівень успішності ("щасливості") повторного шлюбу для жінки, а саме: вміння прощати (в т.ч. адюльтер); характер стосунків із нерідними дітьми та з батьками чоловіка; характер стосунків чоловіка з дітьми жінки; сексуальність у родині; взаємини з друзями; наявність кола позасімейних інтересів та можливостей їх задовольнити; роль кохання та пристрасті в сімейному житті; рівень відчуття самотності. Загалом усі названі показники шлюбної взаємодії утворюють три цінності (адаптованість, інтимність, автономія), які, за С.І. Голодом [41; 42], властиві шлюбам із високим показником подружньої задоволеності.
Виходячи з названих вище показників, успішність повторного шлюбу було визначено за двома критеріями:
1) суб'єктивним, коли досліджувані жінки оцінювали шлюб за п'ятибальною шкалою Лайкертівського типу відповідно до наведених вище критеріїв (1 - неуспішний; 2 - скоріше неуспішний, ніж успішний; 3 - не можу визначитися; 4 - скоріше успішний, ніж неуспішний; 5 - успішний). За цим критерієм до групи 1 було включено лише тих обстежуваних жінок, які визначили успішність власного шлюбу на 4 або 5 балів. До групи 2 увійшли жінки, які оцінили успішність власного шлюбу на 1 або 2 бали. Жінки, які не визначалися зі ставленням до шлюбу, до вибірки не ввійшли;
2) об'єктивним, коли застосовувався "Опитувальник задоволеності шлюбом" В.В. Cтоліна та співавторів. До групи 1 були включені жінки із середнім та високим рівнем задоволеності шлюбом (показники за методикою не нижчі за 29 балів). До групи 2 - жінки з визначеною незадоволеністю шлюбом, які набрали менше, ніж 26 балів за методикою. Жінки, які не змогли визначитися (27-28 балів), у дослідженні участі не взяли.
Крім того, до вибірки ввійшли лише ті жінки, результати яких були узгоджені за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Рівень узгодженості критеріїв був розрахований на підставі коефіцієнту конкордантності Кендала (W) за наступною формулою:
W=?2 / j(n-1),
де W - коефіцієнт Кендала;
j - кількість експертних суджень;
n - кількість показників, що ранжувались.
Отже, до вибірки (групи 1 та 2) ввійшли лише жінки, оцінки яких виявилися внутрішньо узгодженими та висококонкордантними (W?0,75) за суб'єктивним та об'єктивним критеріями оцінки успішності шлюбу.
Описуючи вибірку, слід зробити ще кілька зауважень. Звичайно, психологічні чинники, пов'язані із віком жінки, її шлюбним стажем, наявністю та кількістю дітей, впливають на суб'єктивну задоволеність респонденток подружнім життям на кожному з етапів циклу життєдіяльності сім'ї, коли вирішуються специфічні задачі, що постають перед подружжям. Водночас специфіка проходження окремих етапів життєвого циклу, яка відбиває рівень виконання сім'єю її соціально-психологічних функцій, може контамінувати більш загальні механізми утворення та збереження шлюбу, пов'язані, перш за все, з особистісними чинниками. Таким чином, видається важливим не стільки визначити окремі риси та характеристики задоволеності повторним шлюбом, пов'язані з подружнім стажем жінки та ін., скільки віднайти загальні механізми формування задоволеності повторним шлюбом у жінки.
Саме тому в представленій роботі не враховувалися дані стосовно характеристик першого шлюбу досліджуваних жінок, а також до вибірки свідомо не було включено жінок, які перебувають в успішному першому шлюбі. Серед інших завдань дослідження не стояло завдання порівняти перший та другий шлюби із погляду формування в жінки задоволеності ними та визначити специфічні риси, притаманні повторному шлюбу. Цей підхід може призвести до втрати загальнопсихологічного погляду на формування повторного шлюбу та несе ризик зосередження на соціально-психологічних аспектах шлюбно-сімейної взаємодії.
Таким чином, існують три шляхи переходу від першого шлюбу до наступного, один із яких є конструктивним (рис. 2.1), і завдання полягає в тому, щоб визначити чинники, які сприяють саме конструктивному способу побудови повторного шлюбу. Наше дослідження спрямоване на особистість жінки в повторному шлюбі, що більшою мірою відповідає загальнопсихологічному підходу.
Рис. 2.1. Коло дослідницьких проблем, що вивчаються в межах роботи
Загальна кількість учасниць дослідження, які перебувають в офіційно зареєстров