Вы здесь

Педагогічні умови формування конфліктологічної культури майбутнього інженера-машинобудівника

Автор: 
Підбуцька Ніна Вікторівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U003100
129 грн
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ КОНФЛІКТОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ СТУДЕНТІВ МАШИНОБУДІВНОГО ПРОФІЛЮ

2.1. Рівні сформованості конфліктологічної культури майбутніх інженерів-машинобудівників

Педагогічний експеримент був проведений за участю студентів 2-го та 4-5-х курсів Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут", що навчаються за такими спеціальностями: енергомашинобудування (89 особи), транспортне машинобудування (79 осіб), електричне машинобудування (95 особи), студентів 1-го та 2-го курсів механіко-технологічного факультету Харківського національного технічного сільського господарства ім. П. Василенка (184 студентів), Української державної Академії залізничного транспорту (м. Харків, 93 студенти), Університету "Львіський Ставропігіон" (м. Львів, 58 студентів) та 47 інженерів підприємств Харківського регіону.
Необхідно зазначити, що експеримент проходив у природних умовах, не порушуючи логіки та ходу навчального процесу. У ході експерименту встановлювалися правомірність, дієвість і ефективність педагогічних умов формування конфліктологічної культури майбутнього інженера-машинобудівника в процесі занять, що, в свою чергу, сприяло вдосконаленню його професійної підготовки.
Аналіз психолого-педагогічної літератури [8;9;132;189;237] свідчить про те, що у процесі взаємодії людина завжди стикається з конфліктами. Найбільш конфліктною вважається сфера діяльності "людина-людина". Вважаємо, в рамках нашого дослідження доцільно навести дані, що стосуються аналізу ступеня конфліктності та її причин у різних сферах життєдіяльності. Так, І.С. Фіганов [237, с. 135] у своєму дослідженні підкреслює, що невирішений конфлікт зумовлює негативні наслідки щодо результативності професійної діяльності: у результаті професійних конфліктів губиться 15 % робочого часу, продуктивність праці скорочується на 16 %. Це зумовлює необхідність розвитку у працюючих на виробництві умінь попереджати конфліктні ситуації або їх вирішувати, що сприятиме ефективності виробництва.
На думку А.Я. Анцупова, А.І. Шипілова [9, с. 342], найбільшою конфліктністю характеризується вертикальна взаємодія керівника з підлеглими. Значна кількість авторів вказує, що на конфлікти по вертикалі припадає біля 72,3% усіх міжособистісних конфліктів. Близько 96% конфліктів між керівниками і підлеглими пов'язані зі спільною діяльністю. Це свідчить про необхідність опанування конфліктологічними знаннями та уміннями усіх працівників - від рядового підлеглого до найвищого керівника.
У своєму дослідженні Лукашенко А.О. [132, с. 1] приводить результати опитування вчителів шкіл Харківського регіону. А саме 74 вчителя з 240 дуже часто зустрічається із конфліктами у професійній діяльності та 97 з 240 використовує деструктивні стратегії поведінки у конфлікті - протиборство та уникання, що у ситуації конфлікту майже завжди призводить до загострення відносин між опонентами.
Результати соціологічних досліджень [65, с. 107] свідчать про те, що велика кількість конфліктів є наслідком нетактовної поведінки учасників педагогічного процесу (вчителів, викладачів, учнів, студентів, батьків). При цьому 49% педагогів вважають, що вирішення будь-якої педагогічної проблеми залежить переважно від особистої і професійної культури кожного, тобто виникнення тієї чи іншої конфліктної ситуації залежить від ступеня сформованості особистісних рис та якостей людини, що сприятимуть або ні її конструктивному вирішенню.
Г.В. Антонов [8, с. 16-17] проводив дослідження з 248 студентами, результати якого свідчать, що більшість з них не знають, яким чином можна конструктивно розв'язати конфлікт. 81,9% студентів вважають, що конфлікт - це лише негативне явище, якого треба обов'язково уникати. Ці дані підтверджують необізнаність юнаків та дівчат, що навчаються у ВНЗ, щодо конфліктологічної теорії та практики.
Л.В. Беззубко, А.Г. Зюнькін, А.В. Калина [19, с. 81] у своїй роботі "Управління трудовими конфліктами" наводять такі дані (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Ставлення до конфліктів на виробництві інженерів-машинобудівників та експертів цієї галузі (%)
КонфліктиМашинобудівна галузьекспертиробочіНеминучі4418Припустимі3432Їх не повинно бути2250
Аналізуючи матеріали таблиці, зазначимо, що більшість робочих вважають: конфліктів не повинно бути, а більшість експертів стверджують їх неминучість. Але, як свідчить аналіз конфліктологічних досліджень, конфлікт є частиною виробничих відносин, тому потрібно не боятися їх, а вміти їх попереджувати й розв'язувати.
Отже, наведені дані свідчать про те, що людським відносинам іманентно властивий конфлікт, тому формування конфліктологічної культури є необхідною умовою для існування ефективної взаємодії між людьми.
Констатувальний етап експерименту було зорієнтовано на виявлення знань з проблем конфлікту і конструктивного спілкування, ступеня розуміння студентами необхідності стримування конфліктних емоцій і прагнення оволодіти функціональним стратегіями поведінки, уміння вирішувати конфліктологічні завдання щодо управління конфліктом, а також ступеня розуміння про неминучість існування конфліктів на виробництві, тобто у майбутній професійній сфері діяльності. Успішно виконали завдання лише 17% опитаних. Студенти у більшості використовують деструктивні стратегії поведінки у конфлікті, вважають, що іноді треба стримувати негативні емоції, але не знають, яким чином. Також вони не вміють управляти конфліктом.
Інженерам промислових підприємств м. Харкова було запропоновано анкети (додаток А), що складалися з таких блоків:
1. "Чи необхідні на виробництві знання про конфлікт та уміння його вирішувати?"
2. "Які типи конфлікту найчастіше відбуваються у виробничому процесі?"
3. "Як часто виникають конфлікти у процесі виконання професійних завдань? І які їх причини?"
Серед 47 інженерів, 84% опитаних вважають, що знання про конфлікт, його причини та уміння їх ви