РОЗДІЛ 2
СИТУАЦІЇ ОКРЕМИХ СЛІДЧИХ ДІЙ
2.1. Ситуації огляду місця події
Ситуаційний підхід у криміналістиці знаходить свою конкретну реалізацію при проведенні окремих слідчих дій, у тому числі й огляду місця події [1; 108; 139; 155; 187; 199]99). Водночас при наявності достатньо значного інтересу до огляду місця події, в криміналістиці не приділялася належна увага дослідженню ситуаційної зумовленості тактики цієї слідчої дії.
На сьогодні запропоновані різні підходи до виокремлення ситуацій огляду місця події. Так, В. Ю. Шепітько залежно від характеру відображення на місці події злочину виділяє ситуації, коли подія злочину: 1) має дійсне відображення; 2) не має повного відображення; 3) не знаходить свого явного відображення; 4) має фальшиве відображення [196]100).
А. В. Попов виділяє три групи ситуацій: 1) місце події з яскраво вираженим центром (у цьому випадку спостерігається цілісна інформаційна модель події); 2) місце події з вираженими вузлами ситуації (інформаційними точками); 3) ситуація, при якій немає виражених інформаційних точок [156]101).
В. П. Водяницький вказує на три ситуації, при яких огляд місця події може провадитися: 1) коли відомо, що на даній території вчинено злочин; 2) злочинний характер події, що відбулася, припускається; 3) наявні сліди та обстановка не дозволяють із достатньою повнотою судити про те, що тут або в іншому місці відбулася подія злочину [46]102).
В. І. Алєксєйчук пропонує класифікацію типових слідчих ситуацій огляду місця події за низкою критеріїв, зокрема залежно від: 1) характеру й ступеня визначеності місця вчинення злочину - це ситуації, за яких: а) існують достатні підстави припускати, що місце події є місцем вчинення злочину; б) є вагомі причини припускати, що місце події не є місцем учинення злочину; в) наявної інформації недостатньо для висновків про місце вчинення злочину; 2) характеру відображення події в обстановці місця події - ситуації: а) зі справжнім; б) з неповним; в) помилковим відбиттям події; ґ) у якій подія не знайшла явного відбиття; 3) обсягу інформації про подію, яка відбулася, на момент початку огляду місця події - ситуації, в яких: а) відсутні учасники та очевидці події, її характер не зовсім зрозумілий; б) є дані, що свідчать про злочинну природу події, інформація про злочинця мінімальна, недостатня для його пошуку або її немає; в) інформація про подію й (або) злочинця мінімальна, не існує відомостей про особу потерпілого, предмет посягання; ґ) є дані, що вказують на злочинний характер події, є інформація про злочинця; д) зрозуміло характер події, є злочинець - його затримано чи з'явився з повинною; 4) складності обстановки місця події (ступеня й характеру наявних змін): а) є зміни обстановки на фоні її загальної цілісності, що дозволяють робити припущення про їх зв'язок з досліджуваною подією; б) обстановка порушена в цілому, містить численні зміни, характер яких не визначено, зв'язки з подією не досить зрозумілі [1]103).
Наявність різноманітних підходів до класифікації ситуацій огляду місця події свідчить про відносно складність цієї проблеми і необхідність комплексного підходу щодо виділення ситуацій цієї слідчої дії. У зв'язку з цим, постає питання про активізацію наукового пошуку стосовно досліджуваної категорії.
З метою вирішення зазначеної проблеми, вважаємо за доцільне виділити об'єктивні та суб'єктивні чинники, котрі впливають на формування ситуацій огляду місця події:
а) чинники об'єктивного характеру:
- час, що минув з моменту вчинення злочину до проведення огляду місця події;
- рівень поінформованості слідчого про подію злочину;
- ступінь відображення та збереження слідів злочину на місці події;
- наявність або відсутність негативних обставин на місці події;
- участь фахівців з різних галузей знань при проведенні огляду місця події;
б) чинники суб'єктивного характеру:
- ступінь сприйняття й аналізу слідчим обстановки місця події, її деталей;
- рівень професійної підготовленності слідчого та наявність ознак професійної деформації;
- своєчасність проведення слідчим огляду місця події (див. Додаток В).
Серед об'єктивних чинників, котрі впливають на формування ситуацій огляду місця події насамперед слід віднести час, що минув з моменту вчинення злочину до проведення цієї слідчої дії.
За загальним правилом огляд місця події повинен бути проведено негайно після вчинення злочину. Саме за цих умов реалізується принцип невідкладності провадження цієї слідчої дії. Проведення же огляду місця події через деякий час після вчинення злочину істотно впливає на результативність слідчої дії, оскільки на протязі часу, що минув після вчинення злочину та оглядом, обстановка на місці події може змінитися. Подібна ситуація може бути наслідком як об'єктивних, так і суб'єктивних причин. Так, на зміну обстановки можуть вплинути погодні, кліматичні умови, що перешкоджають збереженню відбиття події в незмінному виді чи зникнення слідів, пов'язане із закінченням певного часу або знищення їх злочинцем чи іншими особами.
На розподіл ситуацій огляду місця події впливає й рівень поінформованості слідчого про подію злочину.
Інформативна складова і, в першу чергу, умови вчинення злочину - очевидні або неочевидні, істотно впливає на результативність огляду місця події. Як правило, у більшості випадків, слідчий, виїжджаючи на місце огляду, має певну інформацію про подію злочину. Наявна інформація про злочин надає можливість слідчому побудувати варіанти уявних моделей стосовно механізму його вчинення. З цього приводу В. О. Коновалова та В. Ю. Шепітько зазначають, що "немаловажну роль у спрямованості сприйняття грає та уявна модель, що виникає в слідчого до огляду місця події, у період повідомлення йому про подію злочину. Ця модель є уявною позначкою поводження слідчого під час огляду місця події, зосередження його уваги на певних об'єктах, що є вузловими при розслідуванні. Пізнавальне значення такої моделі полягає в активізації мисленн