РОЗДІЛ 2
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОРАЛЬНІСНИХ ЦІННОСТЕЙ ОСОБИ В КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОМУ
ЗАКОНОДАВСТВІ УКРАЇНИ, ЯКЕ РЕГУЛЮЄ ДІЯЛЬНІСТЬ СЛІДЧОГО
2.1. Сутність моральнісних цінностей особи у сфері кримінального судочинства
Постановка проблеми вдосконалення механізму правового забезпечення моральнісних
цінностей особистості у сфері кримінального судочинства пов’язана із завданнями
науки та практики з реформування кримінально-процесуального законодавства
України з характерною для нашої держави орієнтацією на міжнародні стандарти у
сфері здійснення правосуддя та захисту прав і основних свобод людини.
Аналіз наукових досліджень, об’єктом яких є моральнісні основи
кримінально-процесуального законодавства, дозволяє зробити висновок, що в
радянський період науковці велику увагу приділяли обґрунтуванню правильності
чинного законодавства, а проблеми забезпечення моральнісних цінностей особи не
знайшли належного висвітлення.
Вважаємо, що це пов’язане з тим, що законодавство радянського періоду
ґрунтувалося на позиціях позитивізму і часто ставилося в
конструктивно-ідеологічних цілях обґрунтування програми КПРС, єдиного
Морального кодексу будівника комунізму.
Так, деякі автори (А.Д. Бойков, І.І. Карпець) зазначають, що «критерій
моральності визначається реальними класовими інтересами, а не абстрактною
«людською природою» і не веліннями вищого розуму… Моральним є те, що служить
справі будівництва комунізму» [70, с.202].
Автор даного дослідження не погоджується з таким підходом визначення критерію
моральності у сфері кримінального судочинства. Вважаємо, що зміст етичного
критерію кримінально-процесуального законодавства повинні складати моральнісні
цінності особи та суспільства, їх розумне співвідношення.
Аналізуючи аксіологічний аспект розвитку теорії слідчої етики, який досліджує
проблеми цінностей на досудових стадіях кримінального процесу, зазначимо, що
термін «цінність» широко використовується у філософській літературі для
вказівки на людське, соціальне і культурне значення певних явищ дійсності [25,
с.732].
У словнику з етики визначено, що моральнісні цінності - це одна з форм вияву
моральнісних відносин в суспільстві. Під ними розуміються, по-перше,
моральнісне значення, гідність особи та її вчинків або моральнісні
характеристики суспільних інститутів; по-друге, ціннісні уявлення, що
відносяться до області моральної свідомості, - моральні норми, принципи,
ідеали, поняття добра і зла, справедливості, гуманізму та ін [119, с.388].
Аксіологічний (ціннісний) підхід до соціальних (в тому числі і правових) явищ
визнається цілком прийнятним і науковим. Без вчення про моральнісні цінності
немає і не може бути справжньої наукової юридичної, судової та слідчої етики.
Ціннісний підхід - це теж науковий підхід, якщо цінність розуміється не як
суб’єктивне уявлення, а як справжнє досягнення, дійсне людське благо, суть і
значення якого пізнаються в результаті наукового дослідження і підлягають
перевірці практикою.
Останнім часом у вітчизняній науці робляться перші кроки по формуванню
міждисциплінарного підходу до цінностей, аксіологічний підхід більш
застосовується у вивченні права. Значний внесок в розвиток правової аксіології
в радянський період зробили, зокрема, С.С. Алєксєєв, Нено Неновскі, М.П. Орзіх,
П.М. Рабінович, а в сучасний період - В.А. Бачинін, В.І. Букреєв, Ю.М. Оборотов
та інші вчені. Але особливої актуальності набуває питання про реалізацію
моральнісних цінностей особи у сфері кримінального процесу як в законодавстві,
так і в правозастосовній практиці, оскільки вони визначають відносини суб’єктів
кримінального судочинства, є орієнтиром їх діяльності, і, поза сумнівом,
виступають гарантією суб’єктивних прав і законних інтересів особи.
Як зазначає М.С. Строгович, проблема моральних цінностей, їх розвиток і
охорона, - важлива проблема судової етики. Шлях її вирішення один – зміцнення
моральних принципів в діяльності органів юстиції, найсуворіше дотримання ними
при розслідуванні та вирішенні кримінальних справ як правових, так і моральних
норм [73, с.24].
В сучасний період окремі питання забезпечення моральнісних цінностей людини та
суспільства на досудових стадіях кримінального процесу досліджені в роботах
І.О. Антонова, В.С. Кузьмічова, О.В. Мельник, Т.М. Москалькової, С.М.
Стахівського, І.В. Строкова та інших вчених.
Вважаємо, що завданнями аксіологічного підходу дослідження діяльності слідчого
є визначення а) змісту, видів, особливостей та форми прояву моральнісних
цінностей, які реалізуються на досудових стадіях, б) достатності їх правового
та криміналістичного забезпечення, тобто відповідність чинного національного
кримінально-процесуального законодавства, яке регулює діяльність слідчого, та
криміналістичних рекомендацій етичним вимогам і міжнародним стандартам в сфері
кримінального судочинства; в) достатності належної морально-правової ціннісної
орієнтації слідчого; г) відповідності діяльності слідчого, його
кримінально-процесуальних відносин із суб’єктами кримінального процесу як
кримінально-процесуальним нормам, так і моральнісним цінностям особи та
суспільства.
Даний підхід спрямований на вирішення таких завдань слідчої етики, як
вдосконалення кримінально-процесуальної форми діяльності слідчого, визначення
етико-правових критеріїв діяльності слідчого.
Далі, використовуючи аксіологічний (ціннісний) підхід, визначимо поняття, види
та зміст моральнісних цінностей, які реалізуються на досудових стадіях
кримінального процесу.
Найвищою цінністю, реалізувати яку повинне право, є життя кожної окремої людини
та стабільне існування
- Киев+380960830922